Брюссель – Ситуація в Білорусі після нещодавнього побиття та масових арештів представників опозиції й правозахисників дуже непокоїть європейську співдружність. Якими будуть подальші дії Європи щодо «білоруського питання»? – про це у середу вирішували у Європарламенті. Там відбулося позачергове засідання, де розглядали питання санкції проти білоруської влади та допомоги опозиційним політичним колам і простим громадянам. У дискусіях брали участь представники незалежної преси, громадських організацій та опозиції Білорусі, котрі спеціально для цього були запрошені до Брюсселя.
«Доки у Білорусі повністю не відновиться демократія та політичні свободи, для білорусів Європейський парламент залишатиметься чимось на зразок другої домівки», – заявив, вітаючи представників цієї країни, голова установи Єжи Бузек.
«Ми очікуємо звільнення всіх тих, котрі були затримані й перебувають у в’язниці, – каже він, адресуючи свої слова чинній білоруській владі. – Важкі звинувачення, висунуті проти них, повинні бути негайно відмінені. Це неодмінна умова, якщо Білорусь хоче мати якісь відносини з ЄС. По-друге, всім, хто потребує, має бути надана належна медична допомога. До того ж, всі європейські установи повинні переглянути своє ставлення до Білорусі, адже після 19 грудня багато чого змінилося і це повинно також змінити наші стосунки».
«Диктаторський режим кубинського зразка»
«Як ми можемо вам допомогти?» – запитували білорусів представники Євросоюзу, для яких очевидно, що перемога на останніх президентських виборах була не на боці Лукашенка і тих, що нині при владі.
«Скільки нам ще терпіти цей «диктаторський режим кубинського зразка» у самому серці Європи?» – запитав член підкомітету закордонних справ Європарламенту Чарльз Танок.
Тридцять одна особа після арештів, здійснених 19 грудня, ще й нині перебувають у в’язницях білоруського КДБ. Якщо дійде до судового розгляду, багатьом із них загрожує ув’язнення, терміном до 15 років.
Лібералізувати візи простим людям і запровадити санкції до влади
Один із лідерів білоруської опозиції та лауреат Сахаровської премії Олександр Мілінкевич перед засіданням цієї спеціальної сесії Європарламенту закликав спростити візовий режим для простих громадян і запровадити санкції щодо президента Лукашенка та інших представників влади.
«Слід сприймати нашу країну з двох сторін: є тоталітарна влада, що чинить репресії, але є й 10 мільйонів білорусів, – каже він. – Щодо них Європі треба завжди бути відкритими. Зокрема, лібералізувати візи, підтримати наші потужні громадянські організації, що організували маніфестації на захист прав людини. Слід підтримати вільну білоруську пресу, яка працює у складних умовах. Водночас, Європі треба чинити чесний, конкретний та жорсткий тиск на владу. Йдеться про тиск дипломатичний, політичний та економічний. Зокрема, варто розширити список представників номенклатури, яким заборонені візити до Європейського Союзу».
Олександр Мілінкевич також додав, що саме заборона видачі віз морально впливає на представників білоруської влади.
Згідно із останніми заявами європейських чільників та дипломатів, чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко та низка його прибічників найближчим часом знову можуть стати персонами non grata на території Європейського Союзу та ще декількох держав, що входять до шенгенської зони.
Подібні санкції вже вводили у 2006 році, але у сподіванні встановити діалог із режимом Лукашенка були зупинені через два роки.
Ідею закрити кордони Лукашенку підтримують багато країн ЄС
Нині ідея повернення до санкцій набула широкої підтримки серед європейських країн, що є прибічницями так званої «політики конструктивного втручання» у відносинах із Білоруссю. Проте остаточне рішення буде ухвалене після розгляду «білоруського питання» на наступній пленарній сесії Європарламенту та на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, що відбудеться наприкінці цього місяця.
Із представниками білоруської опозиції та громадських організацій у середу також мала зустріч Верховний представник ЄС із питань закордонної політики Катрін Аштон.
Перед цим вона мала відверту розмову з міністром закордонних справ Білорусі Сергієм Мартиновим, який, перебуваючи у Брюсселі, намагався переконати європейців не вдаватися до санкцій.
«Ми очікуємо звільнення всіх тих, котрі були затримані й перебувають у в’язниці, – каже він, адресуючи свої слова чинній білоруській владі. – Важкі звинувачення, висунуті проти них, повинні бути негайно відмінені. Це неодмінна умова, якщо Білорусь хоче мати якісь відносини з ЄС. По-друге, всім, хто потребує, має бути надана належна медична допомога. До того ж, всі європейські установи повинні переглянути своє ставлення до Білорусі, адже після 19 грудня багато чого змінилося і це повинно також змінити наші стосунки».
«Диктаторський режим кубинського зразка»
«Як ми можемо вам допомогти?» – запитували білорусів представники Євросоюзу, для яких очевидно, що перемога на останніх президентських виборах була не на боці Лукашенка і тих, що нині при владі.
«Скільки нам ще терпіти цей «диктаторський режим кубинського зразка» у самому серці Європи?» – запитав член підкомітету закордонних справ Європарламенту Чарльз Танок.
Тридцять одна особа після арештів, здійснених 19 грудня, ще й нині перебувають у в’язницях білоруського КДБ. Якщо дійде до судового розгляду, багатьом із них загрожує ув’язнення, терміном до 15 років.
Лібералізувати візи простим людям і запровадити санкції до влади
Один із лідерів білоруської опозиції та лауреат Сахаровської премії Олександр Мілінкевич перед засіданням цієї спеціальної сесії Європарламенту закликав спростити візовий режим для простих громадян і запровадити санкції щодо президента Лукашенка та інших представників влади.
«Слід сприймати нашу країну з двох сторін: є тоталітарна влада, що чинить репресії, але є й 10 мільйонів білорусів, – каже він. – Щодо них Європі треба завжди бути відкритими. Зокрема, лібералізувати візи, підтримати наші потужні громадянські організації, що організували маніфестації на захист прав людини. Слід підтримати вільну білоруську пресу, яка працює у складних умовах. Водночас, Європі треба чинити чесний, конкретний та жорсткий тиск на владу. Йдеться про тиск дипломатичний, політичний та економічний. Зокрема, варто розширити список представників номенклатури, яким заборонені візити до Європейського Союзу».
Олександр Мілінкевич також додав, що саме заборона видачі віз морально впливає на представників білоруської влади.
Згідно із останніми заявами європейських чільників та дипломатів, чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко та низка його прибічників найближчим часом знову можуть стати персонами non grata на території Європейського Союзу та ще декількох держав, що входять до шенгенської зони.
Подібні санкції вже вводили у 2006 році, але у сподіванні встановити діалог із режимом Лукашенка були зупинені через два роки.
Ідею закрити кордони Лукашенку підтримують багато країн ЄС
Нині ідея повернення до санкцій набула широкої підтримки серед європейських країн, що є прибічницями так званої «політики конструктивного втручання» у відносинах із Білоруссю. Проте остаточне рішення буде ухвалене після розгляду «білоруського питання» на наступній пленарній сесії Європарламенту та на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, що відбудеться наприкінці цього місяця.
Із представниками білоруської опозиції та громадських організацій у середу також мала зустріч Верховний представник ЄС із питань закордонної політики Катрін Аштон.
Перед цим вона мала відверту розмову з міністром закордонних справ Білорусі Сергієм Мартиновим, який, перебуваючи у Брюсселі, намагався переконати європейців не вдаватися до санкцій.