На 15 відсотків більше, ніж торік, витратили цього разу українці на новорічно-різдвяні канікули. Про це повідомила експертна компанія «Deloitte», яка провела соціологічне дослідження і підрахувала вартість святкового кошика. Він обійшовся у середньому в три тисячі гривень, якщо йдеться про мешканців великих міст. Як позначаються свята на гаманці українців, на їхньому психологічному стані, а також на економіці держави?
На відміну від мешканців Західної Європи, які дужче затягують паски і не збільшують свої витрати на зимові свята, українці й не думають економити. У середньому витрати на святкування й подарунки цього року становили 3 тисячі гривень, проти 2,5 тисяч гривень торік, свідчать дані дослідження, проведеного консалтинговою компанією «Deloitte», зазначає її менеджер Олександр Черінько.
«2 970 гривень – якщо бути точними. Із них 1600 – на подарунки, 950 гривень – на продукти і 400 гривень – на розваги. Одразу зауважу – це переважно мешканці великих міст. Але, якщо порівнювати суму витрат українців і мешканців Західної Європи, то ми святкуємо Новий рік зі значно меншими грошима. Українець у середньому витрачає 280 євро, швейцарець – 800 євро, іспанець – 650 євро, росіянин – 350 євро. Найбажаніший подарунок для українців – це подорожі та гроші, а для європейців – подарункові сертифікати і книги», – поінформував Олександр Черінько.
Львів’яни витратили більше, бо ціни зросли
Витрати львів’ян на нинішні новорічні та різдвяні свята були більшими, ніж торік. І причиною більших витрат є не зростання апетитів, а значне подорожчання цін на харчі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода на Львівщині.
Усієї пенсії, 734 гривні, львів’янці пані Мирославі не вистачило, щоб купити на Різдво продукти і недорогі подарунки рідним. «Усе подорожчало: і мед дорогий, і кутя... Все сама готувала. Усю пенсію витратила. Маю і внука, і внучку, тому мусила зробити подаруночки. Баба не має великих грошей, але маленькі скромні купила всім», – каже жінка.
Тим часом приватний підприємець Андрій, який торгує сувенірами, зробленими руками дружини, розповів, що цього року його прибуток на Новий рік і Різдво більший, аніж торік. Завдяки туристам, а не львів’янам, які цього року не були щедрими, зазначив підприємець.
«Спочатку перед Новим роком не дуже добре все починалося. А в цьому році пощастило: одні приїхали на Новий рік, а другі – тільки на Різдво. У той період (з 1 по 10), в принципі, ми непогано заробили. Туристів було дуже багато», – розповів підприємець.
Через те, що у горах немає снігу, лижний сезон для Славська видався невдалим. Однак, щоб зустріти Новий рік і провести Різдво у Карпатах, люди замовляли місця заздалегідь. У святковий період ціни за проживання зросли на 20-30% і становили в середньому від 150 до 300 гривень у приватному секторі, без харчування.
Новорічно-різдвяний період у Карпатах кожен рік, незалежно від погоди і товщини снігового покрову, користується неабиякою популярністю серед українських та іноземних туристів, зауважує Алла Степанівна, менеджер готелю «Альпійський двір». «Десь у жовтні в нас уже повністю всі місця були викуплені і на новорічний, і на Різдвяний періоди. Доки є сніг, доти є й туристи, а він може бути й до середини травня», – запевнила пані Алла.
Якщо свята – це стрес, то не гостріший, ніж буденний
Новорічні свята для багатьох людей є стресом, стверджує психолог Олена Новикова. Мовляв, витративши гроші на подарунки, гостей і святковий стіл, люди байдикують на вихідних і ламають голову над поліпшенням фінансового стану. Натомість її колега соціальний психолог Олег Покальчук не вбачає у новорічних святах приводу для депресії. Якщо вони і є стресом, то він не гостріший, ніж у будні.
«Якби ми поверталися психологічно в якусь фінансово і політично, і соціально стабільно країну, це було б значно легше. А так можна сказати, що ми з одного стану стресу переходимо в інший. Казка, яка існувала упродовж кількох днів, – у цьому її чарівність. Настають будні і очікування наступних свят, тепер уже весняних», – каже психолог.
Вихідні впливають на планову економіку, але не на ринкову
Лише планова економіка використовує робочий час, як ресурс для свого зростання, а для ринкової це не відіграє суттєвої ролі, тут важлива якість виробничого процесу, зауважує економіст Володимир Лановий. За його словами, навіть навпаки, період свят, відпочинку надає наснаги, стимулює нові ідеї.
«Не можна людину розглядати просто як обладнання, яке має працювати більше, а якщо воно працює менше, то і менше продукції. Можна продати за 2-3 дні багато продукції і готувати цей продаж один місяць і навпаки. Питання ще в тому, що торговельні компанії отримують товари, як правило, в кредит. Вони мають до Нового року повернути, а значить, розпродати товар, тому й такі шалені знижки, щоб вписатися в ці фінансові норми. А виглядає це як дуже карколомні продажі», – наголосив Володимир Лановий.
Лише на подарунки американці витрачають на новорічно-різдвяні свята у середньому п’ятсот доларів. У Європі витрати на подарунки є ще більшими, повідомляють міжнародні інформагенції. Найщедрішими є ірландці – близько дев’ятисот доларів. А найбільш економними у витратах на різдвяні подарунки є голландці – у середньому 230 доларів.
«2 970 гривень – якщо бути точними. Із них 1600 – на подарунки, 950 гривень – на продукти і 400 гривень – на розваги. Одразу зауважу – це переважно мешканці великих міст. Але, якщо порівнювати суму витрат українців і мешканців Західної Європи, то ми святкуємо Новий рік зі значно меншими грошима. Українець у середньому витрачає 280 євро, швейцарець – 800 євро, іспанець – 650 євро, росіянин – 350 євро. Найбажаніший подарунок для українців – це подорожі та гроші, а для європейців – подарункові сертифікати і книги», – поінформував Олександр Черінько.
Львів’яни витратили більше, бо ціни зросли
Витрати львів’ян на нинішні новорічні та різдвяні свята були більшими, ніж торік. І причиною більших витрат є не зростання апетитів, а значне подорожчання цін на харчі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода на Львівщині.
Усієї пенсії, 734 гривні, львів’янці пані Мирославі не вистачило, щоб купити на Різдво продукти і недорогі подарунки рідним. «Усе подорожчало: і мед дорогий, і кутя... Все сама готувала. Усю пенсію витратила. Маю і внука, і внучку, тому мусила зробити подаруночки. Баба не має великих грошей, але маленькі скромні купила всім», – каже жінка.
Тим часом приватний підприємець Андрій, який торгує сувенірами, зробленими руками дружини, розповів, що цього року його прибуток на Новий рік і Різдво більший, аніж торік. Завдяки туристам, а не львів’янам, які цього року не були щедрими, зазначив підприємець.
«Спочатку перед Новим роком не дуже добре все починалося. А в цьому році пощастило: одні приїхали на Новий рік, а другі – тільки на Різдво. У той період (з 1 по 10), в принципі, ми непогано заробили. Туристів було дуже багато», – розповів підприємець.
Через те, що у горах немає снігу, лижний сезон для Славська видався невдалим. Однак, щоб зустріти Новий рік і провести Різдво у Карпатах, люди замовляли місця заздалегідь. У святковий період ціни за проживання зросли на 20-30% і становили в середньому від 150 до 300 гривень у приватному секторі, без харчування.
Новорічно-різдвяний період у Карпатах кожен рік, незалежно від погоди і товщини снігового покрову, користується неабиякою популярністю серед українських та іноземних туристів, зауважує Алла Степанівна, менеджер готелю «Альпійський двір». «Десь у жовтні в нас уже повністю всі місця були викуплені і на новорічний, і на Різдвяний періоди. Доки є сніг, доти є й туристи, а він може бути й до середини травня», – запевнила пані Алла.
Якщо свята – це стрес, то не гостріший, ніж буденний
Новорічні свята для багатьох людей є стресом, стверджує психолог Олена Новикова. Мовляв, витративши гроші на подарунки, гостей і святковий стіл, люди байдикують на вихідних і ламають голову над поліпшенням фінансового стану. Натомість її колега соціальний психолог Олег Покальчук не вбачає у новорічних святах приводу для депресії. Якщо вони і є стресом, то він не гостріший, ніж у будні.
«Якби ми поверталися психологічно в якусь фінансово і політично, і соціально стабільно країну, це було б значно легше. А так можна сказати, що ми з одного стану стресу переходимо в інший. Казка, яка існувала упродовж кількох днів, – у цьому її чарівність. Настають будні і очікування наступних свят, тепер уже весняних», – каже психолог.
Вихідні впливають на планову економіку, але не на ринкову
Лише планова економіка використовує робочий час, як ресурс для свого зростання, а для ринкової це не відіграє суттєвої ролі, тут важлива якість виробничого процесу, зауважує економіст Володимир Лановий. За його словами, навіть навпаки, період свят, відпочинку надає наснаги, стимулює нові ідеї.
«Не можна людину розглядати просто як обладнання, яке має працювати більше, а якщо воно працює менше, то і менше продукції. Можна продати за 2-3 дні багато продукції і готувати цей продаж один місяць і навпаки. Питання ще в тому, що торговельні компанії отримують товари, як правило, в кредит. Вони мають до Нового року повернути, а значить, розпродати товар, тому й такі шалені знижки, щоб вписатися в ці фінансові норми. А виглядає це як дуже карколомні продажі», – наголосив Володимир Лановий.
Лише на подарунки американці витрачають на новорічно-різдвяні свята у середньому п’ятсот доларів. У Європі витрати на подарунки є ще більшими, повідомляють міжнародні інформагенції. Найщедрішими є ірландці – близько дев’ятисот доларів. А найбільш економними у витратах на різдвяні подарунки є голландці – у середньому 230 доларів.