Київ – У День українського політв’язня Верховна Рада заслухає звіт Генпрокуратури про арешти опозиційних політиків. За відповідну постанову проголосували 408 народних обранців. Водночас, депутати не підтримали проект постанови БЮТ–Батьківщини щодо заслуховування Генпрокурора Віктора Пшонки та омбудсмена Ніни Карпачової.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин пообіцяв звернутися до Генпрокуратури з проханням, щоб інформацію про арешти опозиційних політиків народним депутатам надав саме генпрокурор. Утім, як зазначив Радіо Свобода народний депутат від БЮТ-Батьківщини Андрій Шкіль, присутність Пшонки у сесійній залі для опозиції не є принциповою, головне, щоб представник Генпрокуратури зміг дати чіткі відповіді на питання опозиції.
«Його покликали до Ради, щоб він прозвітувався про стан справ, що були порушені проти опозиційних політиків. Будемо ставити чіткі запитання перед представником Генпрокуратури. І чітка задача яку ми ставимо перед собою – це через отримання інформації поінформувати суспільство, через дискусію довести суспільству, що Генеральна прокуратура є абсолютно ручним інструментом в руках діючої влади», – заявив Шкіль.
Звіт Генпрокуратури – це компроміс, щоб уникнути блокування – регіонал
Представники ж коаліції свою згоду на звіт Генпрокуратури називають компромісом. За словами народного депутата він Партії регіонів Валерія Бондика, більшість просто намагається уникнути блокування роботи парламенту опозицією.
«Ми зацікавлені, щоб Верховна Рада працювала. Тому це був предмет компромісу і тому ми підтримали і опозиція з цим погодилася, що приходить куратор, наприклад, слідства, чи за іншими напрямками. Це було предметом домовленості. Я вважаю, що це нормальне компромісне рішення. Тобто ми показали, що є парламентаризм, є контрольні функції законодавчого органу», – зауважив Бондик.
З’явилися тривожні симптоми політичних переслідувань – радянський політв’язень
Тим часом, публіцист Мирослав Маринович, який наприкінці сімдесятих років минулого століття отримав від радянської влади сім років таборів саме за політичні переконання, в інтерв’ю Радіо Свобода відзначив, що велика кількість кримінальних справ порушених проти представників опозиції має стати приводом не лише для заслуховування інформації у парламенті.
«Це вже дуже тривожний симптом початку політичних переслідувань. Влада робить все акуратно. Вона врахувала попередні історичні моменти і вона намагається зробити це якось так, щоб народ і не помітив, що відбуваються якісь переслідування. Загрозливим нині є не те, що знаходять якихось людей, які нібито можуть бути відповідальними за порушення законів, а тривожить вибірковість тих переслідувань», – зазначив Маринович.
«Його покликали до Ради, щоб він прозвітувався про стан справ, що були порушені проти опозиційних політиків. Будемо ставити чіткі запитання перед представником Генпрокуратури. І чітка задача яку ми ставимо перед собою – це через отримання інформації поінформувати суспільство, через дискусію довести суспільству, що Генеральна прокуратура є абсолютно ручним інструментом в руках діючої влади», – заявив Шкіль.
Звіт Генпрокуратури – це компроміс, щоб уникнути блокування – регіонал
Представники ж коаліції свою згоду на звіт Генпрокуратури називають компромісом. За словами народного депутата він Партії регіонів Валерія Бондика, більшість просто намагається уникнути блокування роботи парламенту опозицією.
«Ми зацікавлені, щоб Верховна Рада працювала. Тому це був предмет компромісу і тому ми підтримали і опозиція з цим погодилася, що приходить куратор, наприклад, слідства, чи за іншими напрямками. Це було предметом домовленості. Я вважаю, що це нормальне компромісне рішення. Тобто ми показали, що є парламентаризм, є контрольні функції законодавчого органу», – зауважив Бондик.
З’явилися тривожні симптоми політичних переслідувань – радянський політв’язень
Тим часом, публіцист Мирослав Маринович, який наприкінці сімдесятих років минулого століття отримав від радянської влади сім років таборів саме за політичні переконання, в інтерв’ю Радіо Свобода відзначив, що велика кількість кримінальних справ порушених проти представників опозиції має стати приводом не лише для заслуховування інформації у парламенті.
«Це вже дуже тривожний симптом початку політичних переслідувань. Влада робить все акуратно. Вона врахувала попередні історичні моменти і вона намагається зробити це якось так, щоб народ і не помітив, що відбуваються якісь переслідування. Загрозливим нині є не те, що знаходять якихось людей, які нібито можуть бути відповідальними за порушення законів, а тривожить вибірковість тих переслідувань», – зазначив Маринович.