Війна мертвих в душах живих

Судячи про жорстоку дискусію в Росії довкола фільму Микити Міхалкова «Втомлені сонцем-2», там ще триває Друга світова війна і мертві хапають живих, бо ніхто їх не заспокоїв ні осиковим колом, ні поставив хрест над понад майже 70-річним минулим. Сталін, дякуючи політичному некрофілу Путіну, і тепер «жівєє всіх живих», а Ленін стогне в Мавзолеї у муках за невиконаним заповітом – поховати його біля мами. Кремлівський орден мечоносців можна зрозуміти – вони й далі мріють про світове панування і вважають, що й на кістках десятків мільйонів його побудувати не гріх. Патріарх Кирило, «живий мертв’як», його готовий освятити.

Ну в Росії нехай собі, як знають, але ж «війна мертвих» гримить і на українських теренах. Знищення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі підбадьорює комуністів, котрі вже на грані зникнення з парламентського небосхилу, а також підігріває сподівання українського політичного «крайнього правого флангу». Один із авторів на форумі, наведеному вище, написав після вибуху у новорічну ніч в Запоріжжі – «01.01.2011 12:11– Автор: Иван Нетак – Кто следующий? Бандера в Угринове?». Як вам перспектива війни пам’ятників в Україні, як продовження російської «війни мертвих»? Все це не викликає захоплення, якщо не сказати більше, у Європі та й Америці, де вже давно поставили хрест над майже 70-ю річною історією і пішли далеко в майбутнє. А про політичних некрофілів в Кремлі і підриви пам’ятників в Україні кажуть – «ці безнадійно застрягли у минулому»...

Нагнітання «війни мертвих» в Україні дуже вигідне Кремлю і нинішній владі у Києві, яка є асистентом сценарію Москви. Адже недарма рупор антиукраїнських радикалів в Держдумі Костянтин Затулін якось признався, що мета Кремля – максимально розколоти Україну, «федералізувати» її. А все інше – то вже справа техніки.

Якраз «війна мертвих», що хтось намагається розпалювати її на теренах України, і є одним з інструментів знищення живої ще української незалежності. Невже цього не розуміють живі, як на Сході, так і на Заході України? Чи не пора вже поставити хрест на справах давно мертвих і йти у майбутнє, без політичної некрофілії та порожніх заклинань над могилами історії? Чи не правий був Геґель, особливо, щодо українців, коли писав, що «Історія вчить лише тому, що вона ніколи нічому не навчила народи»?