Російське керівництво вирішило перенести оголошення вироку у другій справі Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва на передноворічні дні,розраховуючи, що в різдвяний тиждень мало кому буде цікава доля опальних бізнесменів. Розрахунок виявився не точним. У різдвяні дні на Заході дуже мало новин, щоб пропустити драму судового процесу, за результатом якого провідні світові ЗМІ стежили протягом декількох місяців. А найголовніше – не дуже приємний передсвятковий осад залишиться у самих росіян. Справа в тому, що тепер уже кожному неупередженому спостерігачеві ясно, що карета російського правосуддя давно вже перетворилася на гарбуз.
Під час першого процесу над Ходорковським і Лебедєвим можна було ще створювати ілюзії. Вважати, що мова йде перш за все про економічні злочини. Що рано чи пізно за аналогічні злочини дадуть відповідь і інші «олігархи». Що змінюється сама суть влади – від олігархічного впливу на владу до поновленого впливу номенклатури.
Однак за роки, проведені Михайлом Ходорковським у в'язниці, нічого не змінилося. Росія залишилася державою олігархічного свавілля. Хіба тільки її нові керівники можуть за впливом і станом змагатися з олігархами. Це і виявило нову якість влади – з'явилися державні олігархи, вплив яких визначається посадою і ресурсами корпорації, якою вони керують. І, звичайно, найбільший вплив у того, хто керує корпорацією «Росія».
А Ходорковський продовжує сидіти – причому тепер уже навіть сама влада не може точно пояснити, за що. Суддя читає вирок, повний нісенітниць.
Стверджується, що звинувачення підтверджене показаннями таких свідків, як колишній прем'єр-міністр Михайло Касьянов, міністр фінансів Олексій Кудрін і глава «Сбербанку» Герман Греф. Тим часом ці свідки якраз не підтвердили жодного з пунктів звинувачення.
Але яке це має значення, якщо «сам» прем'єр-міністр Володимир Путін заявив, що Ходорковський – злодій, який повинен сидіти у в'язниці!
Це і є новорічна неприємність, яка перетворює на воду будь-яке шампанське: тe, хто в Росії злодій, а хто чесна людина, вирішує не суд, а Путін.
Втім, українцям сьогодні варто задуматися про цей приклад ще й тому, що їхнє власне правосуддя з кожним днем все більше нагадує російське. І вже ясно, що питання про вину чи невинуватість у нашій державі теж вирішується не в суді, а в кабінетах тих, хто при владі. Точніше – у кабінеті того, хто при владі.
Так все ж таки що – вода чи шампанське в українському новорічному келиху?
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Однак за роки, проведені Михайлом Ходорковським у в'язниці, нічого не змінилося. Росія залишилася державою олігархічного свавілля. Хіба тільки її нові керівники можуть за впливом і станом змагатися з олігархами. Це і виявило нову якість влади – з'явилися державні олігархи, вплив яких визначається посадою і ресурсами корпорації, якою вони керують. І, звичайно, найбільший вплив у того, хто керує корпорацією «Росія».
А Ходорковський продовжує сидіти – причому тепер уже навіть сама влада не може точно пояснити, за що. Суддя читає вирок, повний нісенітниць.
Стверджується, що звинувачення підтверджене показаннями таких свідків, як колишній прем'єр-міністр Михайло Касьянов, міністр фінансів Олексій Кудрін і глава «Сбербанку» Герман Греф. Тим часом ці свідки якраз не підтвердили жодного з пунктів звинувачення.
Але яке це має значення, якщо «сам» прем'єр-міністр Володимир Путін заявив, що Ходорковський – злодій, який повинен сидіти у в'язниці!
Це і є новорічна неприємність, яка перетворює на воду будь-яке шампанське: тe, хто в Росії злодій, а хто чесна людина, вирішує не суд, а Путін.
Втім, українцям сьогодні варто задуматися про цей приклад ще й тому, що їхнє власне правосуддя з кожним днем все більше нагадує російське. І вже ясно, що питання про вину чи невинуватість у нашій державі теж вирішується не в суді, а в кабінетах тих, хто при владі. Точніше – у кабінеті того, хто при владі.
Так все ж таки що – вода чи шампанське в українському новорічному келиху?
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.