Львів – Український письменник, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії і численних літературних відзнак, депутат Верховної Ради першого демократичного скликання (1990-1994) Роман Іваничук називає бійку у парламенті втратою в Україні законів демократії. Про це Роман Іваничук сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.
– Пане Іваничук, Ви працювали у парламенті, але на початку 90-х «швидка допомога» не вивозила депутатів з приміщення Верховної Ради. Як оцінюєте останню бійку у парламенті?
– Це бандитизм, який легалізований цією антиукраїнською, окупаційною владою, яка виконує волю Москви і не рахується з народом, який нібито очолює. Будь-який протест переводиться в криміналітет. Ми вже бачимо, що заведені кримінальні справи проти людей Тимошенко. Не знаю, чим це все закінчиться, але знаю одне, що народ це так довго не потерпить. Адже ми вже бачили, коли люди масово вийшли по всій країні, коли від них забирали матеріальне, їхню роботу, гроші. Але коли відбирають духовні цінності, мову, то люди ще терплять. Все, що є традиційне і українське, що викликає національні емоції, це все цинічно знищується. Бандитизм у Верховній Раді – це втрата всіх законів демократії. Але ж регіонали були в опозиції і їх ніхто не бив, тоді ще була демократія. А хто сьогодні буде покараний за ті побиття? Думаю, ніхто. Якщо люди вийдуть на другий Майдан, то вже не обійдеться без крові, на жаль.
– Як Ви гадаєте, чому нова влада не по-державницькому поводиться у питаннях української мови, духовності, культури, освіти?
– Бо вона знає, що тимчасова. Бо хоче якомога більше урвати, отримати насолоду від тоталітарної влади, виконати волю свого повелителя – Москви. Учорашня заява прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна про те, що у Великій вітчизняній війні Росія перемогла б і без участі України, що Україна ніякої ролі не відіграла в Другій Світовій війні… Він же плюнув в обличчя усій нації. Вседозволеність іде з Москви, і тут вона має ґрунт. Адже Кабмін користується лише чужою мовою. У незалежній Українській державі в коридорах влади не чути української мови. Це нахабство, глузування, знущання, це робиться свідомо. Я знаю, що це неминуче і буде спалах, але у що він обернеться?.. Нині намагаються залякати людей, посіяти страх, погрожують. Чи довго терпітимуть люди? Згадаймо події у Киргизії.
В Україні йде зазіхання на найбільший скарб, атрибут нації – мову, на це влада націлюється і мусолить другу державну мову. І цьому не буде кінця, допоки люди не вийдуть в обороні духу. Бо немає мови – немає нації. В іншому випадку, народ буде бидлом.
– Це бандитизм, який легалізований цією антиукраїнською, окупаційною владою, яка виконує волю Москви і не рахується з народом, який нібито очолює. Будь-який протест переводиться в криміналітет. Ми вже бачимо, що заведені кримінальні справи проти людей Тимошенко. Не знаю, чим це все закінчиться, але знаю одне, що народ це так довго не потерпить. Адже ми вже бачили, коли люди масово вийшли по всій країні, коли від них забирали матеріальне, їхню роботу, гроші. Але коли відбирають духовні цінності, мову, то люди ще терплять. Все, що є традиційне і українське, що викликає національні емоції, це все цинічно знищується. Бандитизм у Верховній Раді – це втрата всіх законів демократії. Але ж регіонали були в опозиції і їх ніхто не бив, тоді ще була демократія. А хто сьогодні буде покараний за ті побиття? Думаю, ніхто. Якщо люди вийдуть на другий Майдан, то вже не обійдеться без крові, на жаль.
– Як Ви гадаєте, чому нова влада не по-державницькому поводиться у питаннях української мови, духовності, культури, освіти?
– Бо вона знає, що тимчасова. Бо хоче якомога більше урвати, отримати насолоду від тоталітарної влади, виконати волю свого повелителя – Москви. Учорашня заява прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна про те, що у Великій вітчизняній війні Росія перемогла б і без участі України, що Україна ніякої ролі не відіграла в Другій Світовій війні… Він же плюнув в обличчя усій нації. Вседозволеність іде з Москви, і тут вона має ґрунт. Адже Кабмін користується лише чужою мовою. У незалежній Українській державі в коридорах влади не чути української мови. Це нахабство, глузування, знущання, це робиться свідомо. Я знаю, що це неминуче і буде спалах, але у що він обернеться?.. Нині намагаються залякати людей, посіяти страх, погрожують. Чи довго терпітимуть люди? Згадаймо події у Киргизії.
В Україні йде зазіхання на найбільший скарб, атрибут нації – мову, на це влада націлюється і мусолить другу державну мову. І цьому не буде кінця, допоки люди не вийдуть в обороні духу. Бо немає мови – немає нації. В іншому випадку, народ буде бидлом.