Прага – Уже кілька місяців нова чеська влада вирішує питання про нового посла до України, з газет відомо, що одним із нових дипломатів чеського посольства у Києві може стати колишній шеф поліції Чехії Олдржіх Мартін. Газети у Європі наввипередки інформують про перспективи нового туристичного маршруту в Україні – до Чорнобильської зони. Також деякі оглядачі наголошують, що довкола презентації Стратегії розвитку Криму до 2020 року вже розгорівся скандал.
Чеська «Лідове новіни» інформує, що глава поліції Чехії Олдржіх Мартін до кінця цього року йде з посади, і в чеському уряді тепер розмірковують, яку нову посаду запропонувати Мартіну. Чеська газета зауважує, що пошук нового місця роботи для колишнього шефа поліції відбувається дуже важко. Радек Джон каже, що Олдржіх Мартін не хоче працювати дипломатом в Україні, він радий був би очолити європейське відділення поліції в Празі, але місце зайняте і питання про керівника Європолу вирішує Рада міністрів ЄС. «Лідове новіни» цитують джерело з міністерства внутрішніх справ, яке повідомляє, що працевлаштування Мартіна в Чехії виглядає не реальним і «надалі дійсна пропозиція щодо посольства в Україні». Сам Олдржіх Мартін тим часом нічого не коментує. Незадовго перед цим чеські газети звертали увагу на конфлікт між нинішнім міністром закордонних справ Чехії Карелом Шварценберґом та президентом країни Вацлавом Клаусом щодо нових послів, включно з Україною. Нібито президент Клаус хотів би бачити послом у Києві дипломата з проросійською орієнтацією. Олдржіх Мартін мав нещодавно зустріч із президентом Клаусом.
Низка європейських видань – «Волл Стріт Джорнал», «Дейлі Телеґраф», «Ґардіан» інформують про наміри Києва активізувати новий туристичний маршрут в Україні до Чорнобильського саркофагу, четвертого ядерного ректора, що вибухнув 26 квітня 1986 року. Про це, зокрема, повідомило українське Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Тут також ідеться про початок активного туристичного руху між Києвом і Чорнобилем вже з січня 2011 року. Речники з українського міністерства заявили, що ситуація в 30-кілометровій зоні довкола реактора стабілізувалася, радіоактивний фон тут нормальний і туристи матимуть можливість не лише подивитися на зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС, а й також відвідати зону відчуження, села і міста, що їх покинули мешканці під час аварії 1986 року. «Вол Стріт Джорнал» цитує речника уряду Азарова Юлію Єршову, котра зауважила: «Зона Чорнобиля не така страшна, як її малюють у світі, і ми хочемо працювати тут із великими туроператорами, щоб задовольняти великий попит на маршрут з боку західних туристів». Вже зараз, як інформує Єршова, щороку до Чорнобиля подорожує до 6 тисяч туристів, для котрих одноденна поїздка коштує 150 доларів США. Уряд в Україні планує активізувати згаданий туристичний маршрут особливо до «Євро-2012», коли до Києва та інших міст держави приїде щонайменше 700 тисяч туристів з-за кордону.
Московська «Нєзавісімая газета» стверджує, що «турки швидше допливуть до Криму, аніж росіяни чи навіть кияни».Тут, насамперед, мається на увазі бажання української влади зробити Крим привабливим для різноманітних інвесторів з-за кордону. Видання також наголошує, що замість довгоочікуваної в Сімферополі російської стратегії розвитку Криму до 2020 року депутата Держдуми Глазьєва, у кримському парламенті у вівторок обговорюють документ, розроблений у Національному інституті стратегічних досліджень під керівництвом молодого науковця Андрія Єрмолаєва. Згаданий уже Глазьєв виступив із критикою київського проекту в основному через його багатовекторність, замість односторонньої орієнтації Криму лише на Москву. Тут наводяться думки експертів про вигідність орієнтації у розвитку півострова на країни за межами трикутника Сімферополь-Київ-Москва, бо «наприклад, від Ялти до Туреччини всього 300 кілометрів». Керівництво Криму вже вибачилося за нещодавній інцидент із перевірками готелів Криму, що належать російському бізнесменові Олександру Лебедєву, котрий проживає тепер більше в Лондоні і багато інвестує у кримські проекти.
Низка європейських видань – «Волл Стріт Джорнал», «Дейлі Телеґраф», «Ґардіан» інформують про наміри Києва активізувати новий туристичний маршрут в Україні до Чорнобильського саркофагу, четвертого ядерного ректора, що вибухнув 26 квітня 1986 року. Про це, зокрема, повідомило українське Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Тут також ідеться про початок активного туристичного руху між Києвом і Чорнобилем вже з січня 2011 року. Речники з українського міністерства заявили, що ситуація в 30-кілометровій зоні довкола реактора стабілізувалася, радіоактивний фон тут нормальний і туристи матимуть можливість не лише подивитися на зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС, а й також відвідати зону відчуження, села і міста, що їх покинули мешканці під час аварії 1986 року. «Вол Стріт Джорнал» цитує речника уряду Азарова Юлію Єршову, котра зауважила: «Зона Чорнобиля не така страшна, як її малюють у світі, і ми хочемо працювати тут із великими туроператорами, щоб задовольняти великий попит на маршрут з боку західних туристів». Вже зараз, як інформує Єршова, щороку до Чорнобиля подорожує до 6 тисяч туристів, для котрих одноденна поїздка коштує 150 доларів США. Уряд в Україні планує активізувати згаданий туристичний маршрут особливо до «Євро-2012», коли до Києва та інших міст держави приїде щонайменше 700 тисяч туристів з-за кордону.
Московська «Нєзавісімая газета» стверджує, що «турки швидше допливуть до Криму, аніж росіяни чи навіть кияни».Тут, насамперед, мається на увазі бажання української влади зробити Крим привабливим для різноманітних інвесторів з-за кордону. Видання також наголошує, що замість довгоочікуваної в Сімферополі російської стратегії розвитку Криму до 2020 року депутата Держдуми Глазьєва, у кримському парламенті у вівторок обговорюють документ, розроблений у Національному інституті стратегічних досліджень під керівництвом молодого науковця Андрія Єрмолаєва. Згаданий уже Глазьєв виступив із критикою київського проекту в основному через його багатовекторність, замість односторонньої орієнтації Криму лише на Москву. Тут наводяться думки експертів про вигідність орієнтації у розвитку півострова на країни за межами трикутника Сімферополь-Київ-Москва, бо «наприклад, від Ялти до Туреччини всього 300 кілометрів». Керівництво Криму вже вибачилося за нещодавній інцидент із перевірками готелів Криму, що належать російському бізнесменові Олександру Лебедєву, котрий проживає тепер більше в Лондоні і багато інвестує у кримські проекти.