Київ – Президент Віктор Янукович запропонував удвічі скоротити кількість центральних органів виконавчої влади, на стільки ж скоротити секретаріат Кабінету міністрів та на третину зменшити кількість державних службовців, що працюють у центральних органах виконавчої влади. Про це повідомляють із посиланням на джерело в адміністрації президента. Реформування адміністративної системи України обговорювали сьогодні і на засідання комітету з економічних реформ під головуванням Віктора Януковича.
«Не може далі країна жити в такому стані», – заявив Президент Віктор Янукович на засіданні комітету з економічних реформ. За словами глави держави, саме тепер належить реформувати систему державного управління. Віктор Янукович запропонував за рахунок адміністративної реформи «оптимізувати державні фінанси», що витрачаються на утримання міністерств.
Про погіршення соціального стану держслужбовців не йдеться
Тим часом, державні службовці розраховують, що це не призведе до зменшення заробітних плат співробітників міністерств та відомств.
«Сьогодні ніхто не ставить питання про погіршення соціального стану державного службовця. Йдеться зовсім про інші речі. Якщо відбудеться об’єднання певних міністерств, не буде двох кадрових служб, непотрібні будуть дві внутрішні бухгалтерії. Якщо будуть задіяні певні заходи щодо пенсійної реформи, можливі одночасні виплати кількох видів пенсій – це буде економія. Можливо, буде встановлена верхня межа розміру пенсій. Безумовно, це буде економія коштів», – припускає заступник керівника Головдержслужби Володимир Ткач.
За словами Віктора Януковича, оптимізація державних фінансів має відбутися, в тому числі, і за рахунок перегляду підходів до визначення розміру пенсій держслужбовців. Він відзначив, що не може зберігатися система, коли одні пенсіонери отримують близько 700 гривень, а інші – до 60 тисяч. Утім, це бачення ситуації ще не знайшло відображення у відповідних законопроектах.
Слід докорінно змінити функції міністерств, що залишаться
Водночас, експерти називають починання влади щодо адміністративної реформи несистемними. Так, керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначив, що слід було б не лише скоротити кількість центральних органів виконавчої влади, а й докорінно змінити функції тих, що залишаться.
«Є один принциповий недолік: при створенні нової системи не розмежовуються між собою функції надання адміністративних послуг і функції здійснення контролю і нагляду. Це завжди породжує конфлікт інтересів і корупцію. У теорії і практиці більшості країн ці речі завжди принципово розмежовуються: одні органи видають ліцензію чи видають дозвіл, а інші органи перевіряють», – наголосив Коліушко.
Ми цих змін не відчуємо – Куйбіда
А екс-міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда вважає, що адміністративна реформа має відбутися у системі зі змінами у бюджетній сфері і має включати у себе перегляд принципів роботи місцевих органів влади:
«Потрібно було спочатку провести адміністративно-територіальну реформу і тільки після того проводити податкову реформу, бюджетну реформу і так далі. Якщо вони розуміють під адміністративною реформою виключно якісь зміни на рівні Кабінету Міністрів і нічого не станеться внизу, не реформується місцеве самоврядування, у цій державі не багато що зміниться, все залишиться так, як і було. Ми цих змін не відчуємо», – зазначив Куйбіда.
Утім, експерти зазначають, що для ефективного реформування органів місцевого самоврядування слід було б внести зміни до Конституції, а це потребує значно більше часу і політичної волі, ніж скорочення кількості міністерств.
Про погіршення соціального стану держслужбовців не йдеться
Тим часом, державні службовці розраховують, що це не призведе до зменшення заробітних плат співробітників міністерств та відомств.
«Сьогодні ніхто не ставить питання про погіршення соціального стану державного службовця. Йдеться зовсім про інші речі. Якщо відбудеться об’єднання певних міністерств, не буде двох кадрових служб, непотрібні будуть дві внутрішні бухгалтерії. Якщо будуть задіяні певні заходи щодо пенсійної реформи, можливі одночасні виплати кількох видів пенсій – це буде економія. Можливо, буде встановлена верхня межа розміру пенсій. Безумовно, це буде економія коштів», – припускає заступник керівника Головдержслужби Володимир Ткач.
За словами Віктора Януковича, оптимізація державних фінансів має відбутися, в тому числі, і за рахунок перегляду підходів до визначення розміру пенсій держслужбовців. Він відзначив, що не може зберігатися система, коли одні пенсіонери отримують близько 700 гривень, а інші – до 60 тисяч. Утім, це бачення ситуації ще не знайшло відображення у відповідних законопроектах.
Слід докорінно змінити функції міністерств, що залишаться
Водночас, експерти називають починання влади щодо адміністративної реформи несистемними. Так, керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначив, що слід було б не лише скоротити кількість центральних органів виконавчої влади, а й докорінно змінити функції тих, що залишаться.
«Є один принциповий недолік: при створенні нової системи не розмежовуються між собою функції надання адміністративних послуг і функції здійснення контролю і нагляду. Це завжди породжує конфлікт інтересів і корупцію. У теорії і практиці більшості країн ці речі завжди принципово розмежовуються: одні органи видають ліцензію чи видають дозвіл, а інші органи перевіряють», – наголосив Коліушко.
Ми цих змін не відчуємо – Куйбіда
А екс-міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда вважає, що адміністративна реформа має відбутися у системі зі змінами у бюджетній сфері і має включати у себе перегляд принципів роботи місцевих органів влади:
«Потрібно було спочатку провести адміністративно-територіальну реформу і тільки після того проводити податкову реформу, бюджетну реформу і так далі. Якщо вони розуміють під адміністративною реформою виключно якісь зміни на рівні Кабінету Міністрів і нічого не станеться внизу, не реформується місцеве самоврядування, у цій державі не багато що зміниться, все залишиться так, як і було. Ми цих змін не відчуємо», – зазначив Куйбіда.
Утім, експерти зазначають, що для ефективного реформування органів місцевого самоврядування слід було б внести зміни до Конституції, а це потребує значно більше часу і політичної волі, ніж скорочення кількості міністерств.