Київ – Україна – одна з 19 країн, представник якої не буде присутнім 10 грудня на церемонії вручення Нобелівської премії миру китайському дисидентові Лю Сяобо. Офіційний Київ пояснює це тим, що український дипломат має бути на плановій нараді. Натомість українські правозахисники вважають, що така позиція вичерпно характеризує не лише зовнішньополітичні пріоритети, але й ставлення української влади до прав людини.
У Нобелівського комітеті зазначають, що Лю Сяобо удостоєний премії за «довгу і ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини». Проте Китай гостро засудив рішення про вручення премії миру дисидентові, який отримав 11 років ув’язнення за звинуваченням у закликах до повалення державного ладу. Офіційний Пекін назвав рішення Нобелівського комітету втручанням у китайські судові справи.
Заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман заявила, що офіційний представник України не зможе взяти участь у церемонії вручення Нобелівської премії миру, оскільки перебуватиме у Києві на плановій службовій нараді. Офіційний речник МЗС у розмові з Радіо Свобода підтвердив цю інформацію.
Київ поступається не вперше
Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає таке пояснення непереконливим. «У таких випадках, – каже він, – завжди залишається на господарстві друга особа в посольстві – радник-посланник, тому це не є підставою для того, щоб не бути присутнім на якомусь заході. Щодо наради, то за моєю інформацією вона має відбутися не в п’ятницю, 10 грудня, а наступного тижня».
Утім, пан Огризко вважає, що висновки зараз робити зарано, бо до п’ятниці ситуація може змінитися.
Це не перша поступка з боку української влади офіційному Пекіну. Раніше в Києві виникали проблеми з організацією виставок, присвячених Тибету – проблемній китайській провінції. А торік у кількох містах скасували концерти китайського колективу зі США Shen Yun Performing Arts, члени якого практикують заборонене в КНР вчення Фалуньгун.
«Коли подібна ситуація виникла в Німеччині, – каже голова Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров, – то депутати Бундестагу навмисно прийшли на концерт, щоб продемонструвати своє ставлення до вимог Китаю заборонити його проведення. А в Україні – підкорилися».
В очікуванні економічного ефекту
Експерти вважають, що поступливість української влади має насамперед фінансово-економічні причини. Офіційний Київ не бажає псувати відносини з однією з найбільших світових економічних потуг. У вересні цього року, під час візиту Віктора Януковчиа до КНР, йшлося не лише про економічну співпрацю, але й про отримання багатомільярдного кредиту.
«Щоправда, очікувані 8 мільярдів перетворилися на 900 мільйонів, але і це непоганий старт», – зазначає Володимир Огризко.
Визнаючи важливість розвитку українсько-китайських відносин, експерти радять не переоцінювати значення цієї співпраці для України.
«Якщо раніше Україна була зацікавлена у збуті до Китаю продукції металургії, то сьогодні Китай володіє власними потужностями, – каже заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН Валерій Новицький. – Жодна держава не може ігнорувати Китай. Але сказати, що сьогодні Україна залежна від цих відносин, також не можна, бо це не зовсім правда».
Правами людини «віддячили» за критику Помаранчевої революції?
Крім фінансово-економічної, є ще й політична складова українсько-китайського партнерства. В 2004 році Китай привітав Віктора Януковича з перемогою на президентських виборах, а китайська преса негативно характеризувала Помаранчеву революцію.
Правозахисник Євген Захаров вважає позицію української влади щодо вручення Нобелівської премії миру китайському дисидентові показовою. «Це підважує щирість заяв української влади про євроінтеграційні наміри України. Бо, виявляється, вона поважає уряд Китаю більше, ніж права людини, які там порушуються брутально», – зазначає правозахисник.
За словами Євгена Захарова, теперішня ситуація нагадує реакцію СРСР та його союзників на вручення Нобелівської премії миру відомому радянському дисидентові, академіку Андрію Сахарову.
Заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман заявила, що офіційний представник України не зможе взяти участь у церемонії вручення Нобелівської премії миру, оскільки перебуватиме у Києві на плановій службовій нараді. Офіційний речник МЗС у розмові з Радіо Свобода підтвердив цю інформацію.
Київ поступається не вперше
Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає таке пояснення непереконливим. «У таких випадках, – каже він, – завжди залишається на господарстві друга особа в посольстві – радник-посланник, тому це не є підставою для того, щоб не бути присутнім на якомусь заході. Щодо наради, то за моєю інформацією вона має відбутися не в п’ятницю, 10 грудня, а наступного тижня».
Утім, пан Огризко вважає, що висновки зараз робити зарано, бо до п’ятниці ситуація може змінитися.
Це не перша поступка з боку української влади офіційному Пекіну. Раніше в Києві виникали проблеми з організацією виставок, присвячених Тибету – проблемній китайській провінції. А торік у кількох містах скасували концерти китайського колективу зі США Shen Yun Performing Arts, члени якого практикують заборонене в КНР вчення Фалуньгун.
«Коли подібна ситуація виникла в Німеччині, – каже голова Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров, – то депутати Бундестагу навмисно прийшли на концерт, щоб продемонструвати своє ставлення до вимог Китаю заборонити його проведення. А в Україні – підкорилися».
В очікуванні економічного ефекту
Експерти вважають, що поступливість української влади має насамперед фінансово-економічні причини. Офіційний Київ не бажає псувати відносини з однією з найбільших світових економічних потуг. У вересні цього року, під час візиту Віктора Януковчиа до КНР, йшлося не лише про економічну співпрацю, але й про отримання багатомільярдного кредиту.
«Щоправда, очікувані 8 мільярдів перетворилися на 900 мільйонів, але і це непоганий старт», – зазначає Володимир Огризко.
Визнаючи важливість розвитку українсько-китайських відносин, експерти радять не переоцінювати значення цієї співпраці для України.
«Якщо раніше Україна була зацікавлена у збуті до Китаю продукції металургії, то сьогодні Китай володіє власними потужностями, – каже заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН Валерій Новицький. – Жодна держава не може ігнорувати Китай. Але сказати, що сьогодні Україна залежна від цих відносин, також не можна, бо це не зовсім правда».
Правами людини «віддячили» за критику Помаранчевої революції?
Крім фінансово-економічної, є ще й політична складова українсько-китайського партнерства. В 2004 році Китай привітав Віктора Януковича з перемогою на президентських виборах, а китайська преса негативно характеризувала Помаранчеву революцію.
Правозахисник Євген Захаров вважає позицію української влади щодо вручення Нобелівської премії миру китайському дисидентові показовою. «Це підважує щирість заяв української влади про євроінтеграційні наміри України. Бо, виявляється, вона поважає уряд Китаю більше, ніж права людини, які там порушуються брутально», – зазначає правозахисник.
За словами Євгена Захарова, теперішня ситуація нагадує реакцію СРСР та його союзників на вручення Нобелівської премії миру відомому радянському дисидентові, академіку Андрію Сахарову.