Повернення до часів Кучми поки не видно – прогноз «Економіста»

Прага – Віктор Янукович міцно триматиме владу в руках до кінця свого президентського терміну, включно з контролем над урядом і Верховною Радою. Хоча буде лунати стурбованість через те, що деякі досягнення Помаранчевої революції згорнуто, повернення до часів Кучми наразі не видно. Так вважають британські аналітики з Economist Intelligence Unit, оцінюючи перспективи розвитку України на 2011-2015 роки. Вони також очікують, що українська економіка у наступні роки буде зростати.
Західні оглядачі помітили порушення на останніх місцевих виборах в Україні, а деякі українські мас-медіа заявляють про тиск з боку влади. Хоча можна очікувати на згортання демократії в Україні й надалі, повернення до старих часів наразі не видно, вважають британські аналітики з компанії, що входить до групи відомого журналу «Економіст». Ось як пояснила Радіо Свобода такий висновок редактор звіту про Україну Анн-Луїз Гаґґер: «Нова Адміністрація перебуває при владі кілька місяців, вони облаштовуються. На мою думку, було би перебільшенням вже зараз казати, що вони повернулося до часів Кучми, коли вбивали журналістів».

Якщо в Україні представники опозиції кажуть, що Банкова здає національні інтереси Кремлеві, то британські оглядачі вважають, що квітнева угода про продовження базування російського флоту в Криму в обмін на здешевлення російського газу таки допомогла оговтатися українській економіці після кризи. Подальші намагання Росії збільшити вплив наразяться на опір, якщо це зачепить інтереси українських олігархів, що фінансували кампанію Януковича, вважають спостерігачі. Хоча вони відзначають суттєве поліпшення українсько-російських відносин, але непевні, що так триватиме і надалі.

На фронті відносин між Україною і ЄС британські оглядачі очікують за президентства Януковича на поглиблення економічних контактів, хоча справа просувається важко. Як мовиться в аналізі, наразі поступ на переговорах розчаровує, і навряд чи вони просуватимуться швидше, але малоймовірно, що переговори повністю зайдуть в глухий кут через стурбованість ЄС згортанням демократії в Україні.

Економічні реформи наражаються на опір

Аналітики з Economist Intelligence Unit вважають, що в України є шанси провести ринкові реформи у наступні роки, хоча така політика непопулярна. Контроль Януковича над політичною ситуацією вже сприяв затвердженню нових правил про державні закупівлі і реформуванню газового сектора.

Але рішення Президента накласти вето на Податковий кодекс після протестів підприємців є негативним з точки зору реформування української економіки, сказала Радіо Свобода редактор звіту про Україну Анн-Луїз Гаґґер.

«За програмою співпраці з МВФ уряд має скоротити бюджетний дефіцит. Це рішення додає непевності. Тепер треба переглядати кодекс, потім з’ясовувати бюджетні плани на наступний рік, це затягує процес. Це також сигнал, що мабуть влада буде думати двічі перед тим як запроваджувати реформи в інших сферах економіки», – попереджає дослідниця.

Стабільний ріст економіки та цін

Британські аналітики не думають, що Україна зможе скоро повернутися до часів економічного буму, як перед кризою 2008 року. Але економіка одужує. За прогнозом, наступного року українська економіка зростатиме трохи менше ніж цього – на 4 відсотки, передовсім через погіршення зовнішнього середовища. Так, зокрема, ціни на сталь, ключовий експорт України, за очікуваннями мають впасти майже на 20 відсотків, через скорочення програм будівництва в Китаї. Водночас спостерігачі очікують, що надалі українська економіка розвиватиметься стабільно – щороку зростаючи приблизно на 4 відсотки. Цьому, зокрема, сприятиме і підготовка до європейської футбольної першості, яку Україна і Польща проводять у 2012 році.

Вірогідно, що стабільними будуть і темпи зростання цін. Оглядачі передбачають, що наступного року інфляція в Україні становитиме 11 відсотків, з огляду на вищу вартість житлово-комунальних послуг і доволі поганий цьогорічний врожай. Але вже з 2012 року зростання цін може трохи сповільнитися, цьому допоможе послаблення гривні та незначне зростання внутрішнього попиту.