Київ – Газ «РосУкрЕнерго», який на початку 2009 року російський «Газпром» переуступив «Нафтогазу України» за дешевою ціною, став свого роду сиром у мишоловці для української держави. Тепер її позиції на російсько-українських газових переговорах через це ослабли. Такого висновку дійшли українські та російські експерти під час телемосту «З чим пов’язане врегулювання проблем «РосУкрЕнерго»?»
За миттєвий інтерес – отримати на початку 2009 року за дешевою ціною 11 мільярдів кубометрів газу, що попервах належав РУЕ – Україна розплатилася невигідною формулою ціни за російський газ.
Екс-віце-прем’єр Володимир Лановий вважає, що ця формула стала міною під українську економіку. «Україна вирішила погодитися на дуже високу ціну, понад 400 доларів, але отримати великий шматок дешевого газу, який уже перебував у сховищах, – каже він. – От така була миттєва спокуса. У підсумку той газ «проїли», а тепер ми опинилися в залежності перед «Газпромом», який ця угода цілком влаштовує».
Директор російського Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов погоджується, що формула вигідна насамперед «Газпрому». Проте нова українська влада під час підписання Харківських угод підтвердила чинність газової домовленості 2009-го. «Погоджуюся, що історія з переуступкою прав була вигідна «Газпрому», – каже він. – Але що з того? «Нафтогаз» якісь неправильні рішення ухвалив? Але ж це ваша компанія!»
«Газпром» подбав про репутацію
Експерти наголошують, що рішення про позицію «Нафтогазу» під час розгляду в Стокгольмському арбітражі позову РУЕ ухвалювалося на найвищому політичному рівні. При цьому, ані попереднє, ані чинне українське керівництво не наважилися наполягати на тому, щоб залучити «Газпром» третьою стороною.
За словами українського експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, логіка «Газпрому» в цій ситуації зрозуміла: російський газовий монополіст волів уникнути участі в розгляді, який може негативно позначитися на його репутації. А мотиви провідних українських державних діячів Олександр Нарбут пояснює превалюванням приватних інтересів над державними.
За словами політолога Володимира Фесенка, теперішня поступлива позиція держави пояснюється як бажанням віддячити одному зі співвласників РУЕ Дмитрові Фірташу за допомогу на президентських виборах, так і небажанням псувати стосунки з іншим співвласником швейцарської компанії – «Газпромом».
«Тут є економічний та політичний приватні інтереси, – каже Володимир Фесенко – Не секрет, що Фірташ підтримував Януковича у цій компанії, що він пов’язаний з цілою низкою фігур в оточенні Януковича. Але мова йде і про інтереси «Газпрому».
Нафтогаз – заручник «РосУкрЕнерго»?
Тепер потрібно домовлятися з «Газпромом» щодо схеми компенсації РУЕ. Вирішити це питання самотужки «Нафтогаз» не зможе. Під час останніх українсько-російських переговорів сторони не змогли порозумітися щодо схеми погашення заборгованості перед РУЕ. Ця ситуація послаблює позиції України на газових переговорах
«Наша ситуація з кожним новим ходом стає все слабшою, – каже експерт Олександр Нарбут. – Повернення газу РУЕ за російською моделлю, де ми маємо повернути весь газ, російська сторона його викупить за вигідною формулою в РУЕ, продаватиме його в Європу, а нам поставлятиме газ за контрактною ціною – поставить нас у ще складніше становище і, я не виключаю, може викликати труднощі з поставкою газу в зимовий період».
Також експерти констатували, що деполітизація газового питання не призвела до розв’язання суперечок у цій галузі.
Екс-віце-прем’єр Володимир Лановий вважає, що ця формула стала міною під українську економіку. «Україна вирішила погодитися на дуже високу ціну, понад 400 доларів, але отримати великий шматок дешевого газу, який уже перебував у сховищах, – каже він. – От така була миттєва спокуса. У підсумку той газ «проїли», а тепер ми опинилися в залежності перед «Газпромом», який ця угода цілком влаштовує».
Директор російського Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов погоджується, що формула вигідна насамперед «Газпрому». Проте нова українська влада під час підписання Харківських угод підтвердила чинність газової домовленості 2009-го. «Погоджуюся, що історія з переуступкою прав була вигідна «Газпрому», – каже він. – Але що з того? «Нафтогаз» якісь неправильні рішення ухвалив? Але ж це ваша компанія!»
«Газпром» подбав про репутацію
Експерти наголошують, що рішення про позицію «Нафтогазу» під час розгляду в Стокгольмському арбітражі позову РУЕ ухвалювалося на найвищому політичному рівні. При цьому, ані попереднє, ані чинне українське керівництво не наважилися наполягати на тому, щоб залучити «Газпром» третьою стороною.
За словами українського експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, логіка «Газпрому» в цій ситуації зрозуміла: російський газовий монополіст волів уникнути участі в розгляді, який може негативно позначитися на його репутації. А мотиви провідних українських державних діячів Олександр Нарбут пояснює превалюванням приватних інтересів над державними.
За словами політолога Володимира Фесенка, теперішня поступлива позиція держави пояснюється як бажанням віддячити одному зі співвласників РУЕ Дмитрові Фірташу за допомогу на президентських виборах, так і небажанням псувати стосунки з іншим співвласником швейцарської компанії – «Газпромом».
«Тут є економічний та політичний приватні інтереси, – каже Володимир Фесенко – Не секрет, що Фірташ підтримував Януковича у цій компанії, що він пов’язаний з цілою низкою фігур в оточенні Януковича. Але мова йде і про інтереси «Газпрому».
Нафтогаз – заручник «РосУкрЕнерго»?
Тепер потрібно домовлятися з «Газпромом» щодо схеми компенсації РУЕ. Вирішити це питання самотужки «Нафтогаз» не зможе. Під час останніх українсько-російських переговорів сторони не змогли порозумітися щодо схеми погашення заборгованості перед РУЕ. Ця ситуація послаблює позиції України на газових переговорах
«Наша ситуація з кожним новим ходом стає все слабшою, – каже експерт Олександр Нарбут. – Повернення газу РУЕ за російською моделлю, де ми маємо повернути весь газ, російська сторона його викупить за вигідною формулою в РУЕ, продаватиме його в Європу, а нам поставлятиме газ за контрактною ціною – поставить нас у ще складніше становище і, я не виключаю, може викликати труднощі з поставкою газу в зимовий період».
Також експерти констатували, що деполітизація газового питання не призвела до розв’язання суперечок у цій галузі.