Дніпропетровськ – Президент Ізраїлю Шимон Перес, який перебуває в Україні з державним візитом, у п’ятницю відвідує Дніпропетровськ. Місто вважають центром єврейського життя в Україні: місцева єврейська громада – одна з найбільших і найактивніших.
Президент Ізраїлю Шимон Перес прилетів до Дніпропетровська у четвер увечері рейсовим літаком. В аеропорту його зустрічали дівчата у національному вбранні з кошерним короваєм, а також представники влади. Високий гість повідомив, що прибув до Дніпропетровська на запрошення впливових осіб єврейської громади.
У програмі візиту високопосадовця у п’ятницю – зустріч із єврейською діаспорою Дніпропетровська, знайомство з вихованцями найбільшої у Європі єврейської школи, а також спілкування зі впливовими членами нацменшини.
Історія єврейської громади Дніпропетровська тісно пов'язана з історією міста. Перший кам'яний будинок у Катеринославі збудував купець єврейського походження Гирш Луцький на початку XIX століття.
Єврейські торгівці не шкодували коштів і на будівництво театрів, лікарень, пам’ятників. Економічна історія Дніпропетровська як металургійного центру також почалася з євреїв: єврей Заславський 1832-го ввів у дію перший чавуноливарний завод. Сто років тому євреї складали більше третини міського населення, а єврейським промисловцям належала чверть підприємств.
Значних втрат єврейська громада міста зазнала у 30-ті роки XX століття. Радянська влада розстріляла сотні євреїв за звинуваченнями в створенні «антирадянського єврейського підпілля». Сповна пізнала національна меншина і жах Голокосту: німці знищили понад 11 тисяч дніпропетровських євреїв.
Позбутись «білих» плям в історії
Наразі єврейська громада Дніпропетровська дбайливо ставиться до своєї історії. У місті створюють великий Музей історії Голокосту і єврейських громад. Єврейська молодь та науковці розгорнули активну пошукову роботу, щоб заповнити «білі» плями в історії, розповідає активістка Всеукраїнського Центру вивчення історії Голокосту «Ткума» Олена Колпакова.
«Звернулись із проханням до влади в регіонах надати інформацію про знищення євреїв у їхній місцевості. Зібрали таку інформацію вже щодо низки областей. Тепер створюємо інформаційну базу, щоб вона була доступною якомога ширшому колу людей», – зазначила науковець.
Єврейська громада Дніпропетровська – це не тільки пошуково-дослідницькі організації. Одне з найпотужніших об’єднань національних меншин у краї налічує близько 40 тисяч членів і опікується низкою освітніх та соціальних закладів.
Коштом громади діють будинок літніх людей «Бейт-Барух», престижний дитячий освітній центр «Бейт Циндліхт», пансіони для знедолених єврейських хлопчиків та дівчаток, два дитячі садки, молодіжні об’єднання, освітні курси, жіночі клуби. Щороку Єврейський жіночий педагогічний коледж «Бет-Хана» вручає дипломи десяткам випускниць. Молоді вчительки, підготовлені в коледжі, працюють як у єврейських школах, так і в українських, розповіла директор закладу Тамара Ольшаницька.
«Викладання ведеться українською мовою, захист дипломних робіт – українською, державні іспити – українською. Крім кількох предметів етнокультурного компоненту, всі інші предмети в коледжі викладають українською», – каже керівник єврейського педколеджу.
Великі проекти коштом доброчинників
У єврейській громаді Дніпропетровська не приховують: більшість соціальних, освітніх і культурних проектів стала можлива завдяки коштам меценатів. До громади входить чимало впливових українських бізнесменів та політиків, зокрема, троє людей, статки яких світова преса оцінює в мільярди: Віктор Пінчук, Ігор Коломойський та Генадій Боголюбов, президент громади. Значну допомогу надає також єврейська громада з-за кордону, розповів Радіо Свобода член правління Дніпропетровської єврейської громади Олег Ростовцев.
«Діяльність громади здійснюється на доброчинні внески та гранти наших друзів і партнерів із усього світу. Але передусім єврейську громаду Дніпропетровська фінансують самі євреї. Надходження коштів цілком прозоре – оприлюднюємо його в нашій газеті «Шабат Шалом». Допомагає і держава: єврейська школа для хлопчиків у Дніпропетровську – це державний заклад. Але більшість проектів – повністю доброчинні, приміром будинок для літніх людей, заклади освіти», – каже член правління громади.
Зараз представники громад України і пострадянського простору приїздять до Дніпропетровська, щоб вивчати досвід роботи єврейської громади. До освітніх та культурних проектів дніпропетровських євреїв щороку долучається все більше і неєврейської молоді.
У програмі візиту високопосадовця у п’ятницю – зустріч із єврейською діаспорою Дніпропетровська, знайомство з вихованцями найбільшої у Європі єврейської школи, а також спілкування зі впливовими членами нацменшини.
Історія єврейської громади Дніпропетровська тісно пов'язана з історією міста. Перший кам'яний будинок у Катеринославі збудував купець єврейського походження Гирш Луцький на початку XIX століття.
Єврейські торгівці не шкодували коштів і на будівництво театрів, лікарень, пам’ятників. Економічна історія Дніпропетровська як металургійного центру також почалася з євреїв: єврей Заславський 1832-го ввів у дію перший чавуноливарний завод. Сто років тому євреї складали більше третини міського населення, а єврейським промисловцям належала чверть підприємств.
Значних втрат єврейська громада міста зазнала у 30-ті роки XX століття. Радянська влада розстріляла сотні євреїв за звинуваченнями в створенні «антирадянського єврейського підпілля». Сповна пізнала національна меншина і жах Голокосту: німці знищили понад 11 тисяч дніпропетровських євреїв.
Позбутись «білих» плям в історії
Наразі єврейська громада Дніпропетровська дбайливо ставиться до своєї історії. У місті створюють великий Музей історії Голокосту і єврейських громад. Єврейська молодь та науковці розгорнули активну пошукову роботу, щоб заповнити «білі» плями в історії, розповідає активістка Всеукраїнського Центру вивчення історії Голокосту «Ткума» Олена Колпакова.
«Звернулись із проханням до влади в регіонах надати інформацію про знищення євреїв у їхній місцевості. Зібрали таку інформацію вже щодо низки областей. Тепер створюємо інформаційну базу, щоб вона була доступною якомога ширшому колу людей», – зазначила науковець.
Єврейська громада Дніпропетровська – це не тільки пошуково-дослідницькі організації. Одне з найпотужніших об’єднань національних меншин у краї налічує близько 40 тисяч членів і опікується низкою освітніх та соціальних закладів.
Коштом громади діють будинок літніх людей «Бейт-Барух», престижний дитячий освітній центр «Бейт Циндліхт», пансіони для знедолених єврейських хлопчиків та дівчаток, два дитячі садки, молодіжні об’єднання, освітні курси, жіночі клуби. Щороку Єврейський жіночий педагогічний коледж «Бет-Хана» вручає дипломи десяткам випускниць. Молоді вчительки, підготовлені в коледжі, працюють як у єврейських школах, так і в українських, розповіла директор закладу Тамара Ольшаницька.
«Викладання ведеться українською мовою, захист дипломних робіт – українською, державні іспити – українською. Крім кількох предметів етнокультурного компоненту, всі інші предмети в коледжі викладають українською», – каже керівник єврейського педколеджу.
Великі проекти коштом доброчинників
У єврейській громаді Дніпропетровська не приховують: більшість соціальних, освітніх і культурних проектів стала можлива завдяки коштам меценатів. До громади входить чимало впливових українських бізнесменів та політиків, зокрема, троє людей, статки яких світова преса оцінює в мільярди: Віктор Пінчук, Ігор Коломойський та Генадій Боголюбов, президент громади. Значну допомогу надає також єврейська громада з-за кордону, розповів Радіо Свобода член правління Дніпропетровської єврейської громади Олег Ростовцев.
«Діяльність громади здійснюється на доброчинні внески та гранти наших друзів і партнерів із усього світу. Але передусім єврейську громаду Дніпропетровська фінансують самі євреї. Надходження коштів цілком прозоре – оприлюднюємо його в нашій газеті «Шабат Шалом». Допомагає і держава: єврейська школа для хлопчиків у Дніпропетровську – це державний заклад. Але більшість проектів – повністю доброчинні, приміром будинок для літніх людей, заклади освіти», – каже член правління громади.
Зараз представники громад України і пострадянського простору приїздять до Дніпропетровська, щоб вивчати досвід роботи єврейської громади. До освітніх та культурних проектів дніпропетровських євреїв щороку долучається все більше і неєврейської молоді.