Київ – На 8 тисяч 500 сторінок свідчень про Голодомор-геноцид 1932-33 років збільшилася колекція Національного музею «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні». Архів свідчень, зібраних науковцями, студентами, краєзнавцями-аматорами та активістами громадських рухів музею передав Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000».
280 тисяч відвідувачів прийняв «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні» за менше ніж рік своєї роботи. Майже третина мільйона людей мала змогу пересвідчитися у масштабах злочину сталінського режиму, скоєного проти українського народу. Утім, політична кон’юнктура і до сьогодні заважає багатьом посадовцям дивитися історії в очі.
Голод в Україні у 30-ті роки не був інспірований владою проти української нації, каже голова Державного комітету архівів України, член Компартії Ольга Гінзбург. «Із тисяч документів, що лежать у кожній сільській раді в архівах, чи по кожному якомусь іншому місту є дуже багато позитивного. Витягнути той один документ, що є негативним і світити ним, не є правильно, політично і ідеологічно», – зауважила Гінзбург.
Водночас, вісім тисяч сторінок розповідей очевидців, продубльованих в аудіо- та відеоформатах, переданих Національному музею «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні» свідчать про цілеспрямоване намагання тодішньої влади винищити українське селянство.
Саме для того, щоб звести спроби викривлення історії до мінімуму і зібрали архів, що подарували музею, сказав голова правління Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Олександр Максимчук. «Оприлюднення тих відомостей, тих свідчень, тих архівних матеріалів, що розсекречені, (зроблено) з метою створення виставок, фільмів, донесення цього жахливого злочину і його деталей до кожного громадянина нашої держави», – наголошує він.
Архів збирали, щоб донести до української і світової спільноти правду – директор Меморіалу
Архів свідчень збирався упродовж семи років у межах програми «Уроки історії». Вона має на меті дослідження і донесення до української і світової спільноти правди про трагічні сторінки історії України: Голодомори, комуністичні репресії, знищення церков і духовності, примусова праця українців у Німеччині. А тепер архів стане центром тяжіння, навколо якого будуть сконцентровані усі результати пошукової роботи, спрямованої на поіменне встановлення жертв Голодоморів, заявив директор Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів в Україні Віктор Діденко.
«Одним із головних напрямків роботи нашого музею є пошукова робота і збір свідчень, встановлення всіх осіб, які загнули під час Голодоморів. Ми знаємо, що достеменно відомо про майже мільйон людей, які загинули підчас Голодомору 1932-33 років. Але ж ми знаємо, що загинуло набагато більше людей», – відзначив Діденко.
За даними Інституту демографії Національної академії наук, прямі втрати від Голодомору 1932-33 років в Україні становлять 4 мільйони 600 тисяч осіб.
Голод в Україні у 30-ті роки не був інспірований владою проти української нації, каже голова Державного комітету архівів України, член Компартії Ольга Гінзбург. «Із тисяч документів, що лежать у кожній сільській раді в архівах, чи по кожному якомусь іншому місту є дуже багато позитивного. Витягнути той один документ, що є негативним і світити ним, не є правильно, політично і ідеологічно», – зауважила Гінзбург.
Водночас, вісім тисяч сторінок розповідей очевидців, продубльованих в аудіо- та відеоформатах, переданих Національному музею «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні» свідчать про цілеспрямоване намагання тодішньої влади винищити українське селянство.
Саме для того, щоб звести спроби викривлення історії до мінімуму і зібрали архів, що подарували музею, сказав голова правління Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Олександр Максимчук. «Оприлюднення тих відомостей, тих свідчень, тих архівних матеріалів, що розсекречені, (зроблено) з метою створення виставок, фільмів, донесення цього жахливого злочину і його деталей до кожного громадянина нашої держави», – наголошує він.
Архів збирали, щоб донести до української і світової спільноти правду – директор Меморіалу
Архів свідчень збирався упродовж семи років у межах програми «Уроки історії». Вона має на меті дослідження і донесення до української і світової спільноти правди про трагічні сторінки історії України: Голодомори, комуністичні репресії, знищення церков і духовності, примусова праця українців у Німеччині. А тепер архів стане центром тяжіння, навколо якого будуть сконцентровані усі результати пошукової роботи, спрямованої на поіменне встановлення жертв Голодоморів, заявив директор Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів в Україні Віктор Діденко.
«Одним із головних напрямків роботи нашого музею є пошукова робота і збір свідчень, встановлення всіх осіб, які загнули під час Голодоморів. Ми знаємо, що достеменно відомо про майже мільйон людей, які загинули підчас Голодомору 1932-33 років. Але ж ми знаємо, що загинуло набагато більше людей», – відзначив Діденко.
За даними Інституту демографії Національної академії наук, прямі втрати від Голодомору 1932-33 років в Україні становлять 4 мільйони 600 тисяч осіб.