Угорщина – Цими днями спікер Верховної Ради України Володимир Литвин завітав до Центру української культури, освіти й документації у Будапешті. Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів угорські українці, серед іншого, відверто запитали пана Литвина, чи будуть переписуватися підручники з історії України.
Володимир Литвин прийшов на зустріч із представниками громадських організацій українців Угорщини після покладання квітів до пам’ятного знаку жертвам Голодомору в Україні. Цей обеліск із білого мармуру у вигляді запаленої свічі у центрі Будапешта, де перетинаються популярні туристичні маршрути неподалік площі Шандора Петефі, відкрив 29 квітня 2009 року колишній Президент України Віктор Ющенко.
На зустрічі з Володимиром Литвином 23 листопада в Українському домі стурбованість щодо розмов про можливе написання спільно з російськими науковцями підручника історії України, де будуть замовчані такі трагічні події ХХ століття, як Голодомор і боротьба Української повстанської армії, висловила голова центрального органу самоврядування українців Угорщини (ДОСУУ) і перший заступник президента Світового конгресу українців Ярослава Хортяні.
«Ми, українці за кордоном, хвилюємося, адже нарешті за 19 років незалежності України була можливість написати українську історію. Звичайно, її до кінця не написали. Але ми мусимо показати приховану правду, щоб люди бачили, хто ми є», – зазначила Ярослава Хортяні.
На це Володимир Литвин відповів, що підручник з історії України має виховувати патріотизм, але і не викликати полеміки з сусідами. « Я вважаю, повинно бути те, що я називаю підручникова історія. Книжка не повинна втягувати дитину у з’ясування стосунків сторін. Підручник повинен давати певну суму знань і водночас виховувати патріотизм, те що у нас призабуто, без чого не можна бути громадянином. І, звісно, що він не повинен розпалювати в учнів ворожнечу. У цьому плані, я думаю, нам потрібно проводити консультації з Польщею, Угорщиною, з Росією в тому числі, аби не було того, що викликає ненависть», – зауважив спікер українського парламенту.
Писати підручники навзаєм?
Володимир Литвин поділився у зв’язку з цим власним досвідом написання, так би мовити, спільного підручника з історії України та Росії. «У свій час я був співголовою українсько-російської комісії істориків. Ми проводили зустрічі, вели дебати... і зробили, я вважаю, добру справу. Російські вчені написали історію Росії для українського читача, а їхні українські колеги зробили для російського читача і, відповідно, видали українською і російською мовами. Але перед цим провели взаємнє рецензування, аргументуючи ті чи інші аспекти, які викликають заперечення», – сказав Литвин.
Він також закликав рухатися в цьому напрямку й далі, запропонувавши видати спільний енциклопедичний довідник з історії, де будуть представлені наукові погляди російських та українських дослідників із набором цифр і фактів про важливі події і постаті.
Разом з тим Володимир Литвин заявив: «Давайте зробимо цей крок, а далі життя покаже. Така моя позиція. Поки що вона не почута... А узгоджувати з кимось історію, ви самі прекрасно розумієте, це узгоджувати питання: бути державі чи не бути».
Коментуючи на прохання Радіо Свобода відповідь Голови Верховної Ради України, Ярослава Хортяні зауважила: Його (Володимира Литвина, – ред.) відповідь нас задовольнила, тому що треба дивитися, які є спільні проблеми у тої чи іншої сусідньої країни у висвітленні історії. Для нас головне було почути, що спільного підручника російсько-українського написано не буде».
На зустрічі з Володимиром Литвином 23 листопада в Українському домі стурбованість щодо розмов про можливе написання спільно з російськими науковцями підручника історії України, де будуть замовчані такі трагічні події ХХ століття, як Голодомор і боротьба Української повстанської армії, висловила голова центрального органу самоврядування українців Угорщини (ДОСУУ) і перший заступник президента Світового конгресу українців Ярослава Хортяні.
«Ми, українці за кордоном, хвилюємося, адже нарешті за 19 років незалежності України була можливість написати українську історію. Звичайно, її до кінця не написали. Але ми мусимо показати приховану правду, щоб люди бачили, хто ми є», – зазначила Ярослава Хортяні.
На це Володимир Литвин відповів, що підручник з історії України має виховувати патріотизм, але і не викликати полеміки з сусідами. « Я вважаю, повинно бути те, що я називаю підручникова історія. Книжка не повинна втягувати дитину у з’ясування стосунків сторін. Підручник повинен давати певну суму знань і водночас виховувати патріотизм, те що у нас призабуто, без чого не можна бути громадянином. І, звісно, що він не повинен розпалювати в учнів ворожнечу. У цьому плані, я думаю, нам потрібно проводити консультації з Польщею, Угорщиною, з Росією в тому числі, аби не було того, що викликає ненависть», – зауважив спікер українського парламенту.
Писати підручники навзаєм?
Володимир Литвин поділився у зв’язку з цим власним досвідом написання, так би мовити, спільного підручника з історії України та Росії. «У свій час я був співголовою українсько-російської комісії істориків. Ми проводили зустрічі, вели дебати... і зробили, я вважаю, добру справу. Російські вчені написали історію Росії для українського читача, а їхні українські колеги зробили для російського читача і, відповідно, видали українською і російською мовами. Але перед цим провели взаємнє рецензування, аргументуючи ті чи інші аспекти, які викликають заперечення», – сказав Литвин.
Він також закликав рухатися в цьому напрямку й далі, запропонувавши видати спільний енциклопедичний довідник з історії, де будуть представлені наукові погляди російських та українських дослідників із набором цифр і фактів про важливі події і постаті.
Разом з тим Володимир Литвин заявив: «Давайте зробимо цей крок, а далі життя покаже. Така моя позиція. Поки що вона не почута... А узгоджувати з кимось історію, ви самі прекрасно розумієте, це узгоджувати питання: бути державі чи не бути».
Коментуючи на прохання Радіо Свобода відповідь Голови Верховної Ради України, Ярослава Хортяні зауважила: Його (Володимира Литвина, – ред.) відповідь нас задовольнила, тому що треба дивитися, які є спільні проблеми у тої чи іншої сусідньої країни у висвітленні історії. Для нас головне було почути, що спільного підручника російсько-українського написано не буде».