Київ – Україна у 2013 році очолить ОБСЄ – організацію з безпеки та співробітництва у Європі. За це рішення вчора проголосували керівники МЗС 56 держав-учасників ОБСЄ. Зараз в організації головує Казахстан. Раніше Президент України Віктор Янукович заявляв, що сподівається на підтримку Астани у головуванні України в ОБСЄ. Про перспективи головування України в ОБСЄ Радіо Cвобода запитало в заступника секретаря РНБО України Степана Гавриша.
– Що дасть Україні головування в ОБСЄ?
– Посилення довіри у світі в умовах його перезавантаження, посилення в цілому її функцій як одного з регіональних лідерів та держави-контрибутора безпекового простору ЄС. Думаю, що саме ця дискусія носитиме ключовий характер для України. Саме розвиток нової системи колективної європейської безпеки, участь України у нових безпекових програмах, розширення діалогу про гарантії безпеки для країн, які не входять у системи колективної безпеки, у даному випадку для позаблокової країни, якою є Україна, має принципово важливе значення. Але головним є також і те, що консенсус, який був при ухваленні рішення щодо України, засвідчує довіру до України, до прогнозу щодо стабільності її розвитку, до того, що система правління державою має сьогодні мінімальні ризики. Таким чином, це дозволяє довіряти Україні модераторство в одній із найкрупніших безпекових і гуманітарних організацій сучасного світу. Тому Україна має готувати свій власний план на цей період часу, свої позиції щодо головування під час досить складного періоду, коли експерти прогнозують посилення світової фінансової кризи.
– Напередодні директор Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Янеш Ленарчич закликав українську владу покращити виборче законодавство. Про невідповідність українського законодавства стандартам ОБСЄ заявляла і верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон. Що має встигнути зробити Україна до 2013 року, щоб виправити цю ситуацію?
– Президент заявив, що його чіткою позицією буде реформа виборчого законодавства. На засіданні РНБО 17 листопада під час оцінки ризиків та загроз за 2011 рік він чітко висловився про необхідність реформи саме цього сектора, який забезпечує реалізацію найчутливіших для громадян прав та свобод. Йдеться про достатньо серйозну модернізацію виборчого законодавства.
– Які конкретно зміни мають бути?
– Мова йде про зміну самої моделі виборчої системи і відмову від закритих виборчих списків, як мінімум, у тій частині, яка дозволить громадянам висувати своїх представників через мажоритарні округи. Тобто, повернення до змішаної системи. Думаю, що відбудеться гостра дискусія навколо закритих виборчих списків, коли партії будуть співпрацювати у цьому плані з громадянським суспільством, перш за все – з виборцями.
– Секретар РНБО Раїса Богатирьова у Варшаві заявила про готовність приєднатися до створення єдиної системи ПРО в Європі. Що це значить для України?
– Це важливо для того, щоб Україна стала повноцінним суб’єктом програм ЄС із забезпечення безпеки у сучасному світі і входження України у нову систему колективної безпеки. Зрозуміло, що у цей час дискусії навколо членства у НАТО припинені, але розширення співпраці з НАТО (і позиція на Лісабонському саміті членів Альянсу це засвідчує), що Україна розглядається як важливий суб’єкт безпеки, починаючи з того, що вона ефективно виконує миротворчі зобов’язання, і закінчуючи участю у важливих частинах світу. Думаю, що в цих умовах ідеться і про одночасне завантаження українського військово-промислового комплексу із замовленнями у цьому напрямку, використання двох центрів контролю протиракетного запуску у Мукачевому і Севастополі та їхню модернізацію, і, власне, пошуки нової доктрини спільного формування безпекового простору від Ванкувера до Владивостока.
– Посилення довіри у світі в умовах його перезавантаження, посилення в цілому її функцій як одного з регіональних лідерів та держави-контрибутора безпекового простору ЄС. Думаю, що саме ця дискусія носитиме ключовий характер для України. Саме розвиток нової системи колективної європейської безпеки, участь України у нових безпекових програмах, розширення діалогу про гарантії безпеки для країн, які не входять у системи колективної безпеки, у даному випадку для позаблокової країни, якою є Україна, має принципово важливе значення. Але головним є також і те, що консенсус, який був при ухваленні рішення щодо України, засвідчує довіру до України, до прогнозу щодо стабільності її розвитку, до того, що система правління державою має сьогодні мінімальні ризики. Таким чином, це дозволяє довіряти Україні модераторство в одній із найкрупніших безпекових і гуманітарних організацій сучасного світу. Тому Україна має готувати свій власний план на цей період часу, свої позиції щодо головування під час досить складного періоду, коли експерти прогнозують посилення світової фінансової кризи.
– Напередодні директор Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Янеш Ленарчич закликав українську владу покращити виборче законодавство. Про невідповідність українського законодавства стандартам ОБСЄ заявляла і верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон. Що має встигнути зробити Україна до 2013 року, щоб виправити цю ситуацію?
– Президент заявив, що його чіткою позицією буде реформа виборчого законодавства. На засіданні РНБО 17 листопада під час оцінки ризиків та загроз за 2011 рік він чітко висловився про необхідність реформи саме цього сектора, який забезпечує реалізацію найчутливіших для громадян прав та свобод. Йдеться про достатньо серйозну модернізацію виборчого законодавства.
– Які конкретно зміни мають бути?
– Мова йде про зміну самої моделі виборчої системи і відмову від закритих виборчих списків, як мінімум, у тій частині, яка дозволить громадянам висувати своїх представників через мажоритарні округи. Тобто, повернення до змішаної системи. Думаю, що відбудеться гостра дискусія навколо закритих виборчих списків, коли партії будуть співпрацювати у цьому плані з громадянським суспільством, перш за все – з виборцями.
– Секретар РНБО Раїса Богатирьова у Варшаві заявила про готовність приєднатися до створення єдиної системи ПРО в Європі. Що це значить для України?
– Це важливо для того, щоб Україна стала повноцінним суб’єктом програм ЄС із забезпечення безпеки у сучасному світі і входження України у нову систему колективної безпеки. Зрозуміло, що у цей час дискусії навколо членства у НАТО припинені, але розширення співпраці з НАТО (і позиція на Лісабонському саміті членів Альянсу це засвідчує), що Україна розглядається як важливий суб’єкт безпеки, починаючи з того, що вона ефективно виконує миротворчі зобов’язання, і закінчуючи участю у важливих частинах світу. Думаю, що в цих умовах ідеться і про одночасне завантаження українського військово-промислового комплексу із замовленнями у цьому напрямку, використання двох центрів контролю протиракетного запуску у Мукачевому і Севастополі та їхню модернізацію, і, власне, пошуки нової доктрини спільного формування безпекового простору від Ванкувера до Владивостока.