Прага – Більшість оглядачів вважають, що саміт Україна-ЄС 22 листопада у містичному брюссельському монастирі закінчився майже нічим, бо навіть двоетапний план дій щодо скасування у далекій перспективі короткотермінових віз для українців в ЄС не містить конкретних дат. Угода про асоціацію, котра мала бути новою основою стосунків ЄС із Україною, так і не була підписана. А угода про зону вільної торгівлі далека від взаємного погодження через нездоланні труднощі, насамперед, у величезному переліку небажаних для ЄС продуктів українського села. Та й, як наголошують впливові європейські оглядачі, тисячні демонстрації представників малого бізнесу в Україні насторожили керівників ЄС і стали символічними саме у 6-ту річницю Помаранчевої революції.
Ніко Ланґе, німецький аналітик і глава київського відділення німецького Фонду імені Конрада Аденауера, інформує на сторінках австрійської «Ді Прессе», що у час, коли український Президент зустрічався в понеділок у Брюсселі з вищим керівництвом ЄС, «тисячі демонстрантів зібралися на київському майдані Незалежності». Аналітик наголошує, що протести малих і середніх підприємців в Україні стали не лише першими великими демонстраціями після 6 років від дня Помаранчевої революції, а й засвідчили опір намаганням влади нав’язати в авторитарному стилі масі українських підприємців новий Податковий кодекс, зробити це без обговорення та без участі всіх зацікавлених у цьому законі. Ніко Ланґе також вважає, що ці протести у Києві стали «виявом невдоволення народу тим політичним стилем, за допомогою котрого політичні верхи країни намагаються керувати останні півроку». Німецький аналітик вважає, що, попри бажання Європи бачити в Україні демократичний поступ, не можна закривати очі на порушення основ демократії, свободи слова, попри твердження влади у Києві про стабільність. «Для європейських установ розуміння реальності ситуації в Україні є головним фактором, особливо перед очікуванням проєвропейської більшості українських громадян та громадянського суспільства цієї держави», – попереджає Ланґе. Цей експерт вважає, що ліквідація візового режиму для українців уже давно назріла і ліквідація цього анахронізму лише прискорить демократизацію в Україні. Але що стосується інших угод, наприклад, про зону вільної торгівлі, то тут, на думку Ланґе, переговори ЄС із Києвом мають іти в ногу з демократизацією, розвитком ліберальних цінностей, зміцненням двостороннього партнерства – на противагу намаганням команди Януковича торувати шлях авторитарній модернізації на російський зразок чи в орієнтації на Казахстан та Білорусь. ЄС у процесі зближення з Україною не має дозволяти Києву лицемірити у виборі між демократією та авторитаризмом, вважає німецький аналітик.
Брюссельський оглядач Ендрю Ретман на сторінках EUObserver зазначає, що угода про майбутній безвізовий режим приховує напруження у двосторонніх стосунках.Дипломатичний успіх Януковича щодо безвізового режиму не знімає питань щодо відступу Києва від демократії та удосконалення управління державою. Ендрю Ретман наголошує, що за делікатністю прийому Януковича в брюссельському середньовічному монастирі Вал Дучесс стоять відкладення оцінок зловживань на місцевих виборах, перспективи втрати українського контролю над газовим сектором у разі поглинання російським «Газпромом» українського «Нафтогазу», довготривалі заклики Брюсселя до українських реформ, до утвердження верховенства права і демократії в Україні. Автор статті наводить думки міжнародних експертів, котрі закликають ЄС так вести справи з Києвом, щоб не втратити Україну, як демократичного члена Європейського економічного співтовариства.
Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ» вважає, що тисячі українських підприємців, малих і середніх бізнесменів, вийшли на вулиці у «страху перед свавіллям» влади Януковича. Виступи представників малого і середнього бізнесу стали «справжнім економічним викликом для нинішньої влади у Києві», пише швейцарська газета. Демонстранти заявляють, що нинішній Податковий кодекс «ставить ребром питання про їхнє виживання». Чимало експертів вважають, як цитує газета, що новий закон «загрожує ліквідацією новонародженого середнього класу України, відтісняє малий бізнес держави у тінь і змушує багатьох «продатися» великому бізнесу «олігархів» для гарантування скромного доходу». «Нойє Цюрхер Цайтунґ» також вважає, що великий бізнес України впливає на владу Януковича і отримує вигідний для олігархів закон про податки, тоді як середньому класові за такого кодексу загрожує зникнення. «Малий бізнес боїться напливу масових перевірок та наростання хабарництва», – пише швейцарське видання, цитуючи думки експертів, котрі вважають, що новий закон сприяє владі у її намаганнях «посиленого політичного маніпулювання суспільством». Газета також наголошує, що українські малі й середні підприємці звернулися до МВФ, щоб той не сприяв українській владі «у руйнуванні їхнього бізнесу, котрий є основою ринкової економіки і сприяє боротьбі проти бідності, створює нові робочі місяця й посилює економічне зростання». Швейцарська газета також зауважує, що українському малому і середньому бізнесу доводиться боротися, як проти нових податків, так і проти «вибіркового правосуддя», яке Янукович і його команда встановлюють у державі. Це правосуддя введе вибіркову боротьбу лише проти ворогів режиму, ховаючись за порожніми гаслами боротьби з корупцією. Особливо поганим знаком для правосуддя, як зауважує «Нойє Цюрхер Цайтунґ», тут є призначення Генеральним прокурором України друга Януковича Віктора Пшонки, який уже заявив, що він є членом команди Президента і вважає головною функцією для себе виконання його рішень.
Брюссельський оглядач Ендрю Ретман на сторінках EUObserver зазначає, що угода про майбутній безвізовий режим приховує напруження у двосторонніх стосунках.Дипломатичний успіх Януковича щодо безвізового режиму не знімає питань щодо відступу Києва від демократії та удосконалення управління державою. Ендрю Ретман наголошує, що за делікатністю прийому Януковича в брюссельському середньовічному монастирі Вал Дучесс стоять відкладення оцінок зловживань на місцевих виборах, перспективи втрати українського контролю над газовим сектором у разі поглинання російським «Газпромом» українського «Нафтогазу», довготривалі заклики Брюсселя до українських реформ, до утвердження верховенства права і демократії в Україні. Автор статті наводить думки міжнародних експертів, котрі закликають ЄС так вести справи з Києвом, щоб не втратити Україну, як демократичного члена Європейського економічного співтовариства.
Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ» вважає, що тисячі українських підприємців, малих і середніх бізнесменів, вийшли на вулиці у «страху перед свавіллям» влади Януковича. Виступи представників малого і середнього бізнесу стали «справжнім економічним викликом для нинішньої влади у Києві», пише швейцарська газета. Демонстранти заявляють, що нинішній Податковий кодекс «ставить ребром питання про їхнє виживання». Чимало експертів вважають, як цитує газета, що новий закон «загрожує ліквідацією новонародженого середнього класу України, відтісняє малий бізнес держави у тінь і змушує багатьох «продатися» великому бізнесу «олігархів» для гарантування скромного доходу». «Нойє Цюрхер Цайтунґ» також вважає, що великий бізнес України впливає на владу Януковича і отримує вигідний для олігархів закон про податки, тоді як середньому класові за такого кодексу загрожує зникнення. «Малий бізнес боїться напливу масових перевірок та наростання хабарництва», – пише швейцарське видання, цитуючи думки експертів, котрі вважають, що новий закон сприяє владі у її намаганнях «посиленого політичного маніпулювання суспільством». Газета також наголошує, що українські малі й середні підприємці звернулися до МВФ, щоб той не сприяв українській владі «у руйнуванні їхнього бізнесу, котрий є основою ринкової економіки і сприяє боротьбі проти бідності, створює нові робочі місяця й посилює економічне зростання». Швейцарська газета також зауважує, що українському малому і середньому бізнесу доводиться боротися, як проти нових податків, так і проти «вибіркового правосуддя», яке Янукович і його команда встановлюють у державі. Це правосуддя введе вибіркову боротьбу лише проти ворогів режиму, ховаючись за порожніми гаслами боротьби з корупцією. Особливо поганим знаком для правосуддя, як зауважує «Нойє Цюрхер Цайтунґ», тут є призначення Генеральним прокурором України друга Януковича Віктора Пшонки, який уже заявив, що він є членом команди Президента і вважає головною функцією для себе виконання його рішень.