Київ – У Києві відкривається фотовиставка «Грузія 2000 vs. Грузія 2010». Охочим представлять фотографії грузинського буття за останнє десятиліття. В Інституті світової політики, де й зініціювали виставку, вважають, що на фото відвідувачі простежать шлях Грузії від колишньої республіки Радянського Союзу до країни, яка стрімко нарощує темпи реформування та поступ на шляху до євроінтеграції.
Виставку «Грузія-2000 проти Грузії-2010» – протистояння пострадянської та європейської реальностей – всі охочі спостерігатимуть до 25 грудня у національному заповіднику «Софія Київська». В Інституті світової політики для виставки відібрали близько вісімдесяти світлин відомих грузинських фотографів. Половина фотографій зроблені протягом останніх кількох місяців, половина – десять років тому.
Голова наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак у коментарі Радіо Свобода розповідає, що українцям корисно прослідкувати шлях Грузії за останнє десятиріччя. Грузія, як і Україна, входила до складу Радянського Союзу, однак нині у більшості міжнародних рейтингів економічних досягнень випереджає Україну на десятки позицій.
«Грузія показала, що ліберальні реформи можливі за наявності політичної волі. Україні цієї політичної волі не вистачало останні 5 років, а чи проводитимуться такі реформи за нової влади, залежить виключно від правлячої верхівки», – зазначає Віктор Шлінчак.
Змінилися не лише грузинські пейзажі, а й життя людей
Натомість, грузинський фоторепортер Бесо Гулашвілі, чиї роботи можна буде побачити на виставці, переконаний, що успіх Грузії полягає не лише в політичній волі керівництва держави.
«Політичну волю не можна так просто нав’язати всьому населенню. Лише якщо людям близько те, чого прагне влада, у країні можливі зміни. Грузинській владі вдалося так зарекомендувати свої наміри, що суспільство це добре сприйняло», – каже він.
Бесо Гулашвілі відзначає, зокрема, два своїх фотознімки, на яких порівнюється буття грузинських поліцейських. Він наголошує, що для сприйняття авторського задуму варто розуміти контекст: якщо раніше до поліцейських у Грузії часто ставилися зневажливо, то зараз довіра до представників цієї професії суттєво зросла.
Бесо Гулашвілі впевнений, що завдяки виставці українці повірять, що і в колишніх радянських республіках позитивні зміни можна відчути всього за кілька років.
«Виставка цікава, адже на фото не лише будинки, які відреставрували чи побудували за останні десть років. Змінилося життя людей: вони навіть посміхаються інакше», – додає Бесо Гулашвілі.
Голова наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак у коментарі Радіо Свобода розповідає, що українцям корисно прослідкувати шлях Грузії за останнє десятиріччя. Грузія, як і Україна, входила до складу Радянського Союзу, однак нині у більшості міжнародних рейтингів економічних досягнень випереджає Україну на десятки позицій.
«Грузія показала, що ліберальні реформи можливі за наявності політичної волі. Україні цієї політичної волі не вистачало останні 5 років, а чи проводитимуться такі реформи за нової влади, залежить виключно від правлячої верхівки», – зазначає Віктор Шлінчак.
Змінилися не лише грузинські пейзажі, а й життя людей
Натомість, грузинський фоторепортер Бесо Гулашвілі, чиї роботи можна буде побачити на виставці, переконаний, що успіх Грузії полягає не лише в політичній волі керівництва держави.
«Політичну волю не можна так просто нав’язати всьому населенню. Лише якщо людям близько те, чого прагне влада, у країні можливі зміни. Грузинській владі вдалося так зарекомендувати свої наміри, що суспільство це добре сприйняло», – каже він.
Бесо Гулашвілі відзначає, зокрема, два своїх фотознімки, на яких порівнюється буття грузинських поліцейських. Він наголошує, що для сприйняття авторського задуму варто розуміти контекст: якщо раніше до поліцейських у Грузії часто ставилися зневажливо, то зараз довіра до представників цієї професії суттєво зросла.
Бесо Гулашвілі впевнений, що завдяки виставці українці повірять, що і в колишніх радянських республіках позитивні зміни можна відчути всього за кілька років.
«Виставка цікава, адже на фото не лише будинки, які відреставрували чи побудували за останні десть років. Змінилося життя людей: вони навіть посміхаються інакше», – додає Бесо Гулашвілі.