Брюссель – Наприкінці тижня у Лісабоні паралельно із самітом НАТО відбудеться інший саміт, якому Євросоюз надає велике значення. Йдеться про заплановані двосторонні зустрічі між лідерами США та європейської співдружності. Від травня, коли Барак Обама скасував запланований саміт із європейцями у Мадриді, в євроустановах поговорювали про неповагу та втрату інтересу Білого дому до Євросоюзу. Тепер сторони або спробують довести, що багаторічна історія європейсько-американських стосунків триває і не зменшує обертів, або ж переконаються у взаємних розчаруваннях.
«Америка – це також наша історія» – так називається експозиція, щойно організована у брюссельському музеї Європи. Долі двох континентів ніколи не припиняли перехрещуватися протягом понад 300-літньої історії їхніх стосунків.
Особливо це помітно тепер, напередодні саміту ЄС – США, що відбудеться найближчої суботи в Лісабоні. На порядку денному переговорів – суперечності навколо обміну персональними даними. Для Америки це спосіб нагляду за міжнародною терористичною мережею. Тим часом європейські лідери вбачають у цих обмінах ще й посягання на приватне життя своїх громадян.
Чи персональні дані залишаться персональними?
Депутат Європарламенту від Великої Британії Сара Ладфорд вважає, що хоча захист приватних даних і буде головним пріоритетом на лісабонському саміті, остаточні рішення треба ухвалювати пізніше.
«Протягом останніх 8 років США надіслали Європі багато запитів щодо обміну цими даними, – каже вона. – Але Євросоюз спочатку мав би оновити наш власний режим захисту персональних даних, потім провести переговори на трансатлантичному рівні, щоб узгодити це зі США, і укласти угоду щодо обмінів даними тільки тоді, коли вона перебуватиме під цією захисною парасолею».
Підтвердження тісних гуманітарних зв’язків між Європою та США на брюссельській виставці є практично на кожному кроці. Від початку 20 століття Америка – це, так би мовити, «золота мрія» європейської еміграції. Проте ситуація докорінно змінилася після терористичної атаки 11 вересня 2001 року. Саме тоді й виникла потреба в обмінах даними, щоб виявляти тих, кого підозрюють у причетності до тероризму.
Інше нагадування на виставці про сучасні негаразди – криза 1928 року й жахливі наслідки «чорного вівторка», що призвів до обвалу нью-йоркської біржі. Тому подолання нинішньої кризи для Євросоюзу є наріжним каменем переговорів зі США і на саміті в Лісабоні.
«Ми хочемо, щоб протягом наступних 5 років виник Трансатлантичний ринок вільної торгівлі, – каже член Європейського парламенту від Естонії Тунне Келам. – Гадаю, що саме це стало б підґрунтям і гарантувало б поглиблення двостороннього співробітництва. Але для цього слід розвивати політичну волю».
Гамування дипломатичних пристрастей
Саміт Євросоюзу та США вперше в історії проходитиме водночас із самітом НАТО. Тим часом для Брюсселя двостороння зустріч із американським керівництвом має особливе значення після того, як у травні президент Барак Обама скасував заплановану зустріч у Мадриді. Європейські політичні кола тоді сприйняли рішення президента Сполучених Штатів як вияв неповаги до своїх історичних партнерів.
Тим часом дипломатичні пристрасті, що розгорілися по обидва боки Атлантики, намагався вгамувати віце-президент Джо Байден, який у своєму виступі в Європарламенті наголосив на взаємній потребі США та Євросоюзу.
Ці два головні світові економічні, торговельні та культурні партнери разом складають 60 відсотків внутрішнього валового продукту планети.
Особливо це помітно тепер, напередодні саміту ЄС – США, що відбудеться найближчої суботи в Лісабоні. На порядку денному переговорів – суперечності навколо обміну персональними даними. Для Америки це спосіб нагляду за міжнародною терористичною мережею. Тим часом європейські лідери вбачають у цих обмінах ще й посягання на приватне життя своїх громадян.
Чи персональні дані залишаться персональними?
Депутат Європарламенту від Великої Британії Сара Ладфорд вважає, що хоча захист приватних даних і буде головним пріоритетом на лісабонському саміті, остаточні рішення треба ухвалювати пізніше.
«Протягом останніх 8 років США надіслали Європі багато запитів щодо обміну цими даними, – каже вона. – Але Євросоюз спочатку мав би оновити наш власний режим захисту персональних даних, потім провести переговори на трансатлантичному рівні, щоб узгодити це зі США, і укласти угоду щодо обмінів даними тільки тоді, коли вона перебуватиме під цією захисною парасолею».
Підтвердження тісних гуманітарних зв’язків між Європою та США на брюссельській виставці є практично на кожному кроці. Від початку 20 століття Америка – це, так би мовити, «золота мрія» європейської еміграції. Проте ситуація докорінно змінилася після терористичної атаки 11 вересня 2001 року. Саме тоді й виникла потреба в обмінах даними, щоб виявляти тих, кого підозрюють у причетності до тероризму.
Інше нагадування на виставці про сучасні негаразди – криза 1928 року й жахливі наслідки «чорного вівторка», що призвів до обвалу нью-йоркської біржі. Тому подолання нинішньої кризи для Євросоюзу є наріжним каменем переговорів зі США і на саміті в Лісабоні.
«Ми хочемо, щоб протягом наступних 5 років виник Трансатлантичний ринок вільної торгівлі, – каже член Європейського парламенту від Естонії Тунне Келам. – Гадаю, що саме це стало б підґрунтям і гарантувало б поглиблення двостороннього співробітництва. Але для цього слід розвивати політичну волю».
Гамування дипломатичних пристрастей
Саміт Євросоюзу та США вперше в історії проходитиме водночас із самітом НАТО. Тим часом для Брюсселя двостороння зустріч із американським керівництвом має особливе значення після того, як у травні президент Барак Обама скасував заплановану зустріч у Мадриді. Європейські політичні кола тоді сприйняли рішення президента Сполучених Штатів як вияв неповаги до своїх історичних партнерів.
Тим часом дипломатичні пристрасті, що розгорілися по обидва боки Атлантики, намагався вгамувати віце-президент Джо Байден, який у своєму виступі в Європарламенті наголосив на взаємній потребі США та Євросоюзу.
Ці два головні світові економічні, торговельні та культурні партнери разом складають 60 відсотків внутрішнього валового продукту планети.