Київ – Фінансисти не виключають падіння гривні. Підгрунтям для таких побоювань є те, що уряд планує і надалі збільшувати державний борг, зокрема, за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики, в тому числі для відшкодування експортерам податку на додану вартість. Оскільки фінансові зобов’язання держави можуть перевищити її можливості, виникає загроза дестабілізації економіки і втрати контролю за інфляцією, вважають експерти.
Україна від початку нинішнього року наростила свій борг перед кредиторами майже на 100 мільярдів гривень, повідомляє сайт Міністерства фінансів.
Крім того, за даними ресурсу, до кінця року борг має збільшитися ще на майже тридцять мільярдів гривень, за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики, причому без врахування ОВДП, що випускаються урядом для повернення експортерам податку на додану вартість.
На обслуговування внутрішніх позик також потрібні гроші
Цьогорічні борги додадуться до тих, що залишаються з попередніх років. Відтак, на думку екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, ситуація є ризикованою. За його словами, Україна не може дозволити собі таких боргів, оскільки не має ринку, здатного забезпечити видатки на обслуговування запозичень у таких обсягах.
«Не має значення, по якому каналу ви зробите емісію. Це все одно зобов’язання уряду. На сьогоднішній день борг 420 млрд грн, 450 млрд, чи 470, можливо, буде за підсумками року. Не знята причина ризиків. Від того, що ви ОВДП по ПДВ винесли за дужки, це не означає, що у вас боргу нема, що у вас дефіциту нема. Неповернений ПДВ – це використані доходи, які не є вашими доходами. Це дефіцит», – наголосив фінансист.
Залучення майже 30 мільярдів гривень державної позики може стати причиною високої інфляції, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Уряд та НБУ розраховують на зростання економіки
Втім, уряд піде визначеним для себе шляхом, тим більше, що у Національному Банку підтримують плани Міністерства фінансів. За словами виконавчого директора НБУ Ігоря Шумила, економічна ситуація в країні дозволяє випускати запланований обсяг облігацій внутрішньої позики. Така оцінка базується на темпах економічного зростання та запланованих макроекономічних показниках, каже Ігор Шумило.
«Коли є чіткі макроекономічні орієнтири на 3-5 років, стосовно дефіциту бюджету, параметрів бюджету, орієнтирів по інфляції – це зовсім інша перспектива. І зараз ті параметри, які є, я б сказав, у правильному напрямку. За 9 місяців ми маємо близько 5 відсотків економічного зростання. Не менше 4 відсотків зростання в цілому на рік можна очікувати. Теж саме на наступний рік», – заявив виконавчий директор НБУ.
За словами Ігоря Шумила, державний борг України цього року не перевищить сорока відсотків внутрішнього валового продукту, а відтак, фінансовий стан держави перебуває у межах норми.
Водночас, за словами Віктора Пинзеника, якщо Україна і надалі нарощуватиме державний борг на 100 мільярдів і більше на рік, то ситуація дуже скоро вийде з-під контролю уряду.
Крім того, за даними ресурсу, до кінця року борг має збільшитися ще на майже тридцять мільярдів гривень, за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики, причому без врахування ОВДП, що випускаються урядом для повернення експортерам податку на додану вартість.
На обслуговування внутрішніх позик також потрібні гроші
Цьогорічні борги додадуться до тих, що залишаються з попередніх років. Відтак, на думку екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, ситуація є ризикованою. За його словами, Україна не може дозволити собі таких боргів, оскільки не має ринку, здатного забезпечити видатки на обслуговування запозичень у таких обсягах.
«Не має значення, по якому каналу ви зробите емісію. Це все одно зобов’язання уряду. На сьогоднішній день борг 420 млрд грн, 450 млрд, чи 470, можливо, буде за підсумками року. Не знята причина ризиків. Від того, що ви ОВДП по ПДВ винесли за дужки, це не означає, що у вас боргу нема, що у вас дефіциту нема. Неповернений ПДВ – це використані доходи, які не є вашими доходами. Це дефіцит», – наголосив фінансист.
Залучення майже 30 мільярдів гривень державної позики може стати причиною високої інфляції, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Уряд та НБУ розраховують на зростання економіки
Втім, уряд піде визначеним для себе шляхом, тим більше, що у Національному Банку підтримують плани Міністерства фінансів. За словами виконавчого директора НБУ Ігоря Шумила, економічна ситуація в країні дозволяє випускати запланований обсяг облігацій внутрішньої позики. Така оцінка базується на темпах економічного зростання та запланованих макроекономічних показниках, каже Ігор Шумило.
«Коли є чіткі макроекономічні орієнтири на 3-5 років, стосовно дефіциту бюджету, параметрів бюджету, орієнтирів по інфляції – це зовсім інша перспектива. І зараз ті параметри, які є, я б сказав, у правильному напрямку. За 9 місяців ми маємо близько 5 відсотків економічного зростання. Не менше 4 відсотків зростання в цілому на рік можна очікувати. Теж саме на наступний рік», – заявив виконавчий директор НБУ.
За словами Ігоря Шумила, державний борг України цього року не перевищить сорока відсотків внутрішнього валового продукту, а відтак, фінансовий стан держави перебуває у межах норми.
Водночас, за словами Віктора Пинзеника, якщо Україна і надалі нарощуватиме державний борг на 100 мільярдів і більше на рік, то ситуація дуже скоро вийде з-під контролю уряду.