Український уряд не підвищуватиме пенсійний вік для жінок, пообіцяв віце-прем’єр Сергій Тігіпко. В чому може бути альтернатива підвищенню? Чи може Україна уникнути такого кроку? Адже через кризу – демографічну і економічну – без цього не можуть обійтися в низці держав Євросоюзу.
Влітку цього року Україна підписала Меморандум з Міжнародним валютним фондом, в якому зобов’язалася вже з 2010 року підвищувати пенсійний вік для жінок. Тепер, за словами віце-прем’єр міністра Сергія Тігіпка, уряд не лише скасував ці зобов’язання, але й знайшов інші шляхи, як наповнювати державну казну. Водночас віце-прем’єр не уточнив, якими є ці шляхи.
На думку партійної соратниці Сергія Тігіпка, екс-голови Держкомітету підприємництва Олександри Кужель, запропоновані компенсатори – це, насамперед, обмеження пенсій у розмірі 30 і 50 тисяч гривень. Окрім того, вона вважає, що треба навести лад з пільгами, а також сплачувати пенсійні внески із всієї заробітної плати, а не тільки із суми 16 тисяч гривень – таке обмеження діє зараз.
«І найголовніший компенсатор – це є створення робочих місць. На сьогодні дефіцит бюджету – це вже більше 25 мільярдів. І, якщо взяту інформацію, яку нам надавав комітет статистики, рівно через 2 роки кількість працюючих в Україні буде меншою, ніж кількість пенсіонерів. Тому, ми з вами розуміємо, всі інші компенсатори, крім створення робочих місць, – неможливі», – зауважила Олександра Кужель.
Дефіцит Пенсійного фонду і далі зростає
В Україні постійно зростає дефіцит Пенсійного фонду: за два останніх роки він зріс майже на 10 мільярдів гривень – до 26,5 мільярдів. І «якщо не робити ніяких змін», за рік він підніметься до 37 мільярдів гривень, визнає віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Долати таку нестачу можна двома шляхами – або підвищувати пенсійний вік, або зменшувати пенсії. Але такі кроки є для влади є політичним самогубством, зазначає опозиційний депутат, економіст Сергій Терьохін. А якщо від них відмовляються, тоді зростуть податки.
«Чого протестують зараз дрібні і середні підприємці? Не через те, що збільшується фіксований податок від 200 до 600 гривень, а через те, що вони вводяться в загальну систему пенсійного оподаткування без будь-яких гарантій, що вони цю нараховану пенсію отримають в кінці свого життя», – розповів Сергій Терьохін.
Ресурс для поповнення державної казни, якщо не підвищувати пенсійний вік, знайти практично неможливо, констатує колишній голова Федерації профспілок, нині народний депутат-регіонал Олександр Стоян. Адже зараз в Україні на двох працюючих припадає один пенсіонер, а згодом це співвідношення становитиме один до одного.
«Єдиний резерв – або збільшити відрахування в пенсійний фонд, на що не підуть роботодавці (це неможливо робити), або все таки вирішувати питання накопичувальної системи. Але накопичувальна система – це процес поетапний і дуже довгий. Тому якщо ми не займемося серйозно Пенсійною реформою, в на є і будуть ще більші проблеми», – пояснив Олександр Стоян.
Водночас прем`єр-міністр України Микола Азаров повідомив, що уряд здійснює в Україні пенсійну реформу, яка розрахована на декілька років. За словами Азарова, її проведення розраховане на декілька етапів, і врешті-решт має призвести до того, що держава гарантуватиме певний мінімум пенсійних виплат, а основна частина пенсії складатиметься з особистих внесків на свій персональний рахунок працівника впродовж трудового стажу.
Підвищення пенсійного віку несе і економічні втрати
Якби українці справно платили податки, не було б зарплати у конвертах, то і пенсійний вік не треба було б підвищувати, вважає лікар Наталія, яка за п’ять років має виходити на заслужений відпочинок. А взагалі, вона готова сплачувати більше податків, але вчасно (у 55 років) вийти на пенсію.
«Дуже вже в нас невисока протяжність життя і з кожним роком все важче стає працювати. Якщо б пенсії були значно вищі, то можна було би й довше на них працювати. Але оскільки пенсія невеличка, що більшість пенсіонерів змушені працювати, то звичайно пенсійний вік підвищувати не варто. Краще вже платити більші податки», – зауважила жінка.
Підвищення пенсійного віку – радше політичний, ніж економічний крок, і, відтак, уряд не наважується ухвалити таке непопулярне у народі рішення, говорить економіст Володимир Лановий.
«Збільшення віку виходу на пенсію несе і економічні втрати, тому що будуть довше працювати люди похилого віку, значить – менше буде робочих місць для молоді. Тут структурні процеси. Займатися тільки проблемами Пенсійного фонду й через це змінювати вік – це недостатньо аргументований підхід», – зазначив економіст.
Збільшення пенсійного віку є перспективою і для країн ЄС
Через кризу та старіння населення, уряди країн Європейського Союзу також змушені підвищувати пенсійний вік. Головний виконавчий орган співдружності – Єврокомісія – навіть закликала нинішніх лідерів 27 країн-членів не залишати збільшення пенсійного віку наступним урядам, а діяти негайно. Скорочення витрат на пенсійне утримання тут сприймається як один з головних шляхів заощаджень для зміцнення державних бюджетів, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода.
Таким чином, багатомільйонні та тривалі маніфестації у Франції не завадили нещодавно ухвалити рішення про перехід з 60 до 62 років для офіційного виходу на пенсію. Іспанці хочуть пересунути ці рамки з 65 до 67 років. На порозі реформ опинилися також греки, ірландці та португальці.
Після Другої світової війни Європа переживала справжній бум народжуваності. Сьогодні це післявоєнне покоління європейців масово виходить на пенсію. Тому, після 2012 року очікується різке зниження кількості працюючих.
Місцеві статистичні служби підрахували, що наступні два десятиріччя призведуть до неприйнятного співвідношння, а саме: двоє зайнятих європейців фінансуватимуть одного пенсіонера. Нині це співвідношення – чотири до одного.
Якщо влада все-таки наважиться підвищити пенсійний вік в Україні, це робитимуть поступово – до 2020 року. Як зазначив народний депутат від Партії регіонів Олександр Стоян, підвищення стосуватиметься людей, котрим нині виповнилося 38–45 років. Люди старшого віку йтимуть на пенсію як зараз: жінки – у 55 років, чоловіки – у 60 років.
На думку партійної соратниці Сергія Тігіпка, екс-голови Держкомітету підприємництва Олександри Кужель, запропоновані компенсатори – це, насамперед, обмеження пенсій у розмірі 30 і 50 тисяч гривень. Окрім того, вона вважає, що треба навести лад з пільгами, а також сплачувати пенсійні внески із всієї заробітної плати, а не тільки із суми 16 тисяч гривень – таке обмеження діє зараз.
«І найголовніший компенсатор – це є створення робочих місць. На сьогодні дефіцит бюджету – це вже більше 25 мільярдів. І, якщо взяту інформацію, яку нам надавав комітет статистики, рівно через 2 роки кількість працюючих в Україні буде меншою, ніж кількість пенсіонерів. Тому, ми з вами розуміємо, всі інші компенсатори, крім створення робочих місць, – неможливі», – зауважила Олександра Кужель.
Дефіцит Пенсійного фонду і далі зростає
В Україні постійно зростає дефіцит Пенсійного фонду: за два останніх роки він зріс майже на 10 мільярдів гривень – до 26,5 мільярдів. І «якщо не робити ніяких змін», за рік він підніметься до 37 мільярдів гривень, визнає віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Долати таку нестачу можна двома шляхами – або підвищувати пенсійний вік, або зменшувати пенсії. Але такі кроки є для влади є політичним самогубством, зазначає опозиційний депутат, економіст Сергій Терьохін. А якщо від них відмовляються, тоді зростуть податки.
«Чого протестують зараз дрібні і середні підприємці? Не через те, що збільшується фіксований податок від 200 до 600 гривень, а через те, що вони вводяться в загальну систему пенсійного оподаткування без будь-яких гарантій, що вони цю нараховану пенсію отримають в кінці свого життя», – розповів Сергій Терьохін.
Ресурс для поповнення державної казни, якщо не підвищувати пенсійний вік, знайти практично неможливо, констатує колишній голова Федерації профспілок, нині народний депутат-регіонал Олександр Стоян. Адже зараз в Україні на двох працюючих припадає один пенсіонер, а згодом це співвідношення становитиме один до одного.
«Єдиний резерв – або збільшити відрахування в пенсійний фонд, на що не підуть роботодавці (це неможливо робити), або все таки вирішувати питання накопичувальної системи. Але накопичувальна система – це процес поетапний і дуже довгий. Тому якщо ми не займемося серйозно Пенсійною реформою, в на є і будуть ще більші проблеми», – пояснив Олександр Стоян.
Водночас прем`єр-міністр України Микола Азаров повідомив, що уряд здійснює в Україні пенсійну реформу, яка розрахована на декілька років. За словами Азарова, її проведення розраховане на декілька етапів, і врешті-решт має призвести до того, що держава гарантуватиме певний мінімум пенсійних виплат, а основна частина пенсії складатиметься з особистих внесків на свій персональний рахунок працівника впродовж трудового стажу.
Підвищення пенсійного віку несе і економічні втрати
Якби українці справно платили податки, не було б зарплати у конвертах, то і пенсійний вік не треба було б підвищувати, вважає лікар Наталія, яка за п’ять років має виходити на заслужений відпочинок. А взагалі, вона готова сплачувати більше податків, але вчасно (у 55 років) вийти на пенсію.
«Дуже вже в нас невисока протяжність життя і з кожним роком все важче стає працювати. Якщо б пенсії були значно вищі, то можна було би й довше на них працювати. Але оскільки пенсія невеличка, що більшість пенсіонерів змушені працювати, то звичайно пенсійний вік підвищувати не варто. Краще вже платити більші податки», – зауважила жінка.
Підвищення пенсійного віку – радше політичний, ніж економічний крок, і, відтак, уряд не наважується ухвалити таке непопулярне у народі рішення, говорить економіст Володимир Лановий.
«Збільшення віку виходу на пенсію несе і економічні втрати, тому що будуть довше працювати люди похилого віку, значить – менше буде робочих місць для молоді. Тут структурні процеси. Займатися тільки проблемами Пенсійного фонду й через це змінювати вік – це недостатньо аргументований підхід», – зазначив економіст.
Збільшення пенсійного віку є перспективою і для країн ЄС
Через кризу та старіння населення, уряди країн Європейського Союзу також змушені підвищувати пенсійний вік. Головний виконавчий орган співдружності – Єврокомісія – навіть закликала нинішніх лідерів 27 країн-членів не залишати збільшення пенсійного віку наступним урядам, а діяти негайно. Скорочення витрат на пенсійне утримання тут сприймається як один з головних шляхів заощаджень для зміцнення державних бюджетів, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода.
Таким чином, багатомільйонні та тривалі маніфестації у Франції не завадили нещодавно ухвалити рішення про перехід з 60 до 62 років для офіційного виходу на пенсію. Іспанці хочуть пересунути ці рамки з 65 до 67 років. На порозі реформ опинилися також греки, ірландці та португальці.
Після Другої світової війни Європа переживала справжній бум народжуваності. Сьогодні це післявоєнне покоління європейців масово виходить на пенсію. Тому, після 2012 року очікується різке зниження кількості працюючих.
Місцеві статистичні служби підрахували, що наступні два десятиріччя призведуть до неприйнятного співвідношння, а саме: двоє зайнятих європейців фінансуватимуть одного пенсіонера. Нині це співвідношення – чотири до одного.
Якщо влада все-таки наважиться підвищити пенсійний вік в Україні, це робитимуть поступово – до 2020 року. Як зазначив народний депутат від Партії регіонів Олександр Стоян, підвищення стосуватиметься людей, котрим нині виповнилося 38–45 років. Люди старшого віку йтимуть на пенсію як зараз: жінки – у 55 років, чоловіки – у 60 років.