Київ – Забезпечення демократичних свобод, розвиток науки та створення сприятливого бізнес-клімату – основні складові позитивного іміджу України закордоном, вважають учасники щорічної Фулбрайтівської конференції, яка цього року отримала назву «Образ України у світі: реальний та бажаний». Учасники конференції наголошують, що нині в Україні відчувається тиск на ЗМІ, науці не вистачає фінансування, а інвестори нарікають на труднощі у співпраці з українською виконавчою владою.
За словами посла США в Україні Джона Теффта, більшість його родичів та друзів сприймають Україну винятково як країну, яка після розпаду Радянського Союзу намагається розвивати демократію. Американський посол вважає, що однією з важливих складових іміджу України у світі є здатність держави підтримувати свободу преси, а також права громадян на свободу слова та свободу зібрань.
«Більшість американців розуміють Україну через призму її демократичності і прогресивності, спроможність будувати демократичне суспільство. Українці хочуть демократії, але можу вам сказати напевне, до цього процесу так само не байдужі й у Сполучених Штатах», – додає Джон Теффт.
Важливо розвивати науку та бізнес-середовище
На думку віце-президента Академії наук вищої школи Максима Стріхи, сприятливий імідж України у світі формують не політики. У коментарі Радіо Свобода він зазначає, що однією з підвалин позитивного сприйняття країни закордоном можна вважати стабільний розвиток науки. Однак бюджет наукової сфери України у 30 разів менший за науковий бюджет Росії і в 500 разів менший за науковий бюджет США.
«Науковці, на відміну від політиків, здатні формувати імідж, адже в Україні ми досі маємо дуже якісну структурну науку, яка, щоправда, виживає не завдяки цій державі, а переважно всупереч їй», – каже Максим Стріха.
Ще одна важлива складова позитивного іміджу країни – сприятливий бізнес-клімат, вважає голова Американсько-української бізнес-ради Морган Вільямс. Він наголошує, що нині у рейтингу легкості ведення бізнесу Україна на останніх позиціях.
«Коли держава вдається, наприклад, до обмеження експорту зернових, ніхто з інвесторів вже не хоче виділяти кошти на бізнес в Україні. Сучасна Україна – це чудове місце для розвитку бізнесу. І серед першочергових завдань для уряду має бути перетворення її не лише на привабливе, але й на сприятливе місце для бізнесу», – додає Морган Вільямс.
Експорт зернових український уряд обмежив на початку жовтня. Водночас це рішення гостро розкритикували закордоном: в Українсько-американській раді з питань торгівлі та інвестицій заявили, що такий крок ставить під питання надійність України як постачальника і може суперечити її зобов’язанням як члена Світової організації торгівлі.
«Більшість американців розуміють Україну через призму її демократичності і прогресивності, спроможність будувати демократичне суспільство. Українці хочуть демократії, але можу вам сказати напевне, до цього процесу так само не байдужі й у Сполучених Штатах», – додає Джон Теффт.
Важливо розвивати науку та бізнес-середовище
На думку віце-президента Академії наук вищої школи Максима Стріхи, сприятливий імідж України у світі формують не політики. У коментарі Радіо Свобода він зазначає, що однією з підвалин позитивного сприйняття країни закордоном можна вважати стабільний розвиток науки. Однак бюджет наукової сфери України у 30 разів менший за науковий бюджет Росії і в 500 разів менший за науковий бюджет США.
«Науковці, на відміну від політиків, здатні формувати імідж, адже в Україні ми досі маємо дуже якісну структурну науку, яка, щоправда, виживає не завдяки цій державі, а переважно всупереч їй», – каже Максим Стріха.
Ще одна важлива складова позитивного іміджу країни – сприятливий бізнес-клімат, вважає голова Американсько-української бізнес-ради Морган Вільямс. Він наголошує, що нині у рейтингу легкості ведення бізнесу Україна на останніх позиціях.
«Коли держава вдається, наприклад, до обмеження експорту зернових, ніхто з інвесторів вже не хоче виділяти кошти на бізнес в Україні. Сучасна Україна – це чудове місце для розвитку бізнесу. І серед першочергових завдань для уряду має бути перетворення її не лише на привабливе, але й на сприятливе місце для бізнесу», – додає Морган Вільямс.
Експорт зернових український уряд обмежив на початку жовтня. Водночас це рішення гостро розкритикували закордоном: в Українсько-американській раді з питань торгівлі та інвестицій заявили, що такий крок ставить під питання надійність України як постачальника і може суперечити її зобов’язанням як члена Світової організації торгівлі.