Ярина Скуратівська
Київ – Сьогодні парламент Україи мав би розглянути закон про доступ до публічної інформації, однак напередодні його вже вкотре зняли з порядку денного. Які застереження до цього законопроекту має український омбудсмен? Про це говорить представник Уповноваженого з прав людини у Верховній Раді Володимир Яценко.
Володимир Яценко: Уповноважений із прав людини не має таких повноважень, щоб зупинити розгляд законопроекту. Це рішення ухвалено погоджувальною радою Верховної Ради України. І причина в тому, що профільний парламентський комітет із питань свободи слова просто не збирався для того, щоб суб’єкти права законодавчої ініціативи і уповноважений парламенту України з прав людини мали можливість висловити членам комітету свою позицію щодо окремих положень цього законопроекту.
Принцип верховенства права для Уповноваженого – це справа свята, це головне в її діяльності. І щоб забезпечити якомога ширший доступ громадян до інформації, ми, безперечно, вітаємо таке прагнення.
Проте, давайте вчитаємося в норми законопроекту. Скажімо, всі суб’єкти владних повноважень, розпорядники інформації, а це, фактично, всі бюджетні працівники, яких в Україні більше мільйона, щороку мають здавати Уповноваженому з прав людини звіти. Це близько 10 тонн документації, які привозять за підсумками року. Я вже не кажу про те, що немає де розмістити таку кількість документів, а для того, щоб прочитати їх, потрібен квартальний фонд робочого часу всього Секретаріату Уповноваженого разом з прибиральницями. Це ж не спосіб захисту прав людини! Уповноважений захищає права конкретної людини і повинен дбати про конкретну людину, а не займатися бюрократичними справами.
Для того, аби привести законопроект у нормальний стан, Уповноважений наполягає перед членами комітету: запросіть нас на Комітет і ми викладемо свою позицію, щоб закон став кращим і запрацював.
– Тобто, зауваження пані Карпачової має вислухати комітет, а потім виносити його на розгляд до зали парламенту?
– Конституція не визначає омбудсмена як суб’єкта законодавчої ініціативи. Але ті народні депутати, через яких ми подали пропозиції, також не мають можливості прийти на комітет і висловити свої пропозиції. А це ж надзвичайно важливо! Візьмемо другу статтю, де Уповноваженого з прав людини наділяють повноваженнями дотримання законності. Це ж функції прокуратури! Далі – навчання всіх державних службовців. Для цього є спеціальний державний заклад. Проведення досліджень і так далі – це функції суто органів державної та виконавчої влади. Більше того, Уповноваженого з прав людини наділяють каральними функціями. Це ж наділення Уповноваженого невластивими йому функціями, для того є прокуратури, суди. Не можна їх підмінювати! Не можна порушувати Конституцію України.
– Ваші прогнози. Чи буде ухвалений цей документ, чи будуть ухвалені до нього зміни?
– Безумовно, цей законопроект треба ухвалювати. Тільки треба ухвалювати документ нормальний, який би працював. Зауваження юридичного управління парламенту викладено на 4 сторінках. Він викладений юридично безграмотно. Не може парламент ухвалювати юридично безграмотний документ. Його привести треба у нормальний стан і у нормальному стані приймати для того, щоб він служив святій справі захисту прав людини на доступ до інформації, а не породжував бюрократичні, паперові хвилі. Він породжує паперове цунамі… Не можна такі речі створювати!
І уявіть собі: кожен розпорядник інформації, а це кожен бюджетник, має при собі утворити інформаційні служби! Це означає вдвічі збільшити кількість бюджетників.
Володимир Яценко: Уповноважений із прав людини не має таких повноважень, щоб зупинити розгляд законопроекту. Це рішення ухвалено погоджувальною радою Верховної Ради України. І причина в тому, що профільний парламентський комітет із питань свободи слова просто не збирався для того, щоб суб’єкти права законодавчої ініціативи і уповноважений парламенту України з прав людини мали можливість висловити членам комітету свою позицію щодо окремих положень цього законопроекту.
Принцип верховенства права для Уповноваженого – це справа свята, це головне в її діяльності. І щоб забезпечити якомога ширший доступ громадян до інформації, ми, безперечно, вітаємо таке прагнення.
Проте, давайте вчитаємося в норми законопроекту. Скажімо, всі суб’єкти владних повноважень, розпорядники інформації, а це, фактично, всі бюджетні працівники, яких в Україні більше мільйона, щороку мають здавати Уповноваженому з прав людини звіти. Це близько 10 тонн документації, які привозять за підсумками року. Я вже не кажу про те, що немає де розмістити таку кількість документів, а для того, щоб прочитати їх, потрібен квартальний фонд робочого часу всього Секретаріату Уповноваженого разом з прибиральницями. Це ж не спосіб захисту прав людини! Уповноважений захищає права конкретної людини і повинен дбати про конкретну людину, а не займатися бюрократичними справами.
Для того, аби привести законопроект у нормальний стан, Уповноважений наполягає перед членами комітету: запросіть нас на Комітет і ми викладемо свою позицію, щоб закон став кращим і запрацював.
– Тобто, зауваження пані Карпачової має вислухати комітет, а потім виносити його на розгляд до зали парламенту?
– Конституція не визначає омбудсмена як суб’єкта законодавчої ініціативи. Але ті народні депутати, через яких ми подали пропозиції, також не мають можливості прийти на комітет і висловити свої пропозиції. А це ж надзвичайно важливо! Візьмемо другу статтю, де Уповноваженого з прав людини наділяють повноваженнями дотримання законності. Це ж функції прокуратури! Далі – навчання всіх державних службовців. Для цього є спеціальний державний заклад. Проведення досліджень і так далі – це функції суто органів державної та виконавчої влади. Більше того, Уповноваженого з прав людини наділяють каральними функціями. Це ж наділення Уповноваженого невластивими йому функціями, для того є прокуратури, суди. Не можна їх підмінювати! Не можна порушувати Конституцію України.
– Ваші прогнози. Чи буде ухвалений цей документ, чи будуть ухвалені до нього зміни?
– Безумовно, цей законопроект треба ухвалювати. Тільки треба ухвалювати документ нормальний, який би працював. Зауваження юридичного управління парламенту викладено на 4 сторінках. Він викладений юридично безграмотно. Не може парламент ухвалювати юридично безграмотний документ. Його привести треба у нормальний стан і у нормальному стані приймати для того, щоб він служив святій справі захисту прав людини на доступ до інформації, а не породжував бюрократичні, паперові хвилі. Він породжує паперове цунамі… Не можна такі речі створювати!
І уявіть собі: кожен розпорядник інформації, а це кожен бюджетник, має при собі утворити інформаційні служби! Це означає вдвічі збільшити кількість бюджетників.