Київ – Київ і Мінськ підписали договір про транспортування нафти українською територією. Проте, якої саме нафти, на який термін і яким способом, і надалі не відомо. У компанії «Укртранснафта» Радіо Свобода зазначили, що ці деталі мають бути прописані у контрактах, яких поки ще немає. Так само немає відповідних контрактів і з російською стороною.
Договір між Києвом і Мінськом про транспортування нафти до Білорусі підписаний. Проте, відповіді на запитання, в якому режимі працюватиме нафтопровід «Одеса – Броди», ці домовленості не дають. Як повідомив Радіо Свобода начальник управління зовнішньоекономічної діяльності «Укртранснафти» Михайло Кравченко, ніякої конкретики поки ще немає, усі деталі мають бути прописані у контрактах.
«Факт той, що підписані договори. А якими точно маршрутами піде нафта, це буде записано у контрактах, які будуть підписані, – каже він. – А те, що підписали у Мінську, це комерційна таємниця двох компаній. А коли буде все готове (контракти), тоді й буде оприлюднено».
Минулого місяця Білорусь і Венесуела підписали контракти на поставки до Білорусі впродовж 2011-2013 років щорічно по 10 мільйонів тонн венесуельської нафти. А під час візиту президента Уго Чавеса до Києва сторони домовилися про транспортування венесуельської нафти. Проте, як зазначав український віце-прем’єр Андрій Клюєв, наразі Україна вивчає доцільність використання нафтогону «Одеса – Броди» для транспортування цієї нафти та переведення нафтогону в аверсний режим.
«Ми зараз розглядаємо питання про роботу через «Одеса – Броди». Думаю, найближчим часом ми навіть качнемо пробну партію», – сказав Клюєв.
Україна шукає гарантій
Інший варіант, про який говорять українські урядовці – це транспортування нафти залізницею. Втім, за словами білоруського експерта з енергетичних питань Тетяни Маненок, такий варіант не вигідний Мінську, адже це на 30 доларів за тонну дорожче, ніж трубопроводом. Саме тому, зазначає Маненок, білоруська сторона намагається домовитися про транспортування нафти через «Одеса – Броди».
Наразі, наголошує експерт, білоруська сторона чекає завершення створення єдиного економічного простору в межах Митного союзу між Росією, Білоруссю та Казахстаном, адже від цього залежатиме вартість російської нафти для Білорусі. Ну, а Київ очікує гарантій з боку Мінська.
«Достеменно не відомі правила поставки російської нафти у Білорусь наступного року і далі. Напевно, і українська сторона очікує, чим це завершиться. Чи будуть якісь гарантії поставок венесуельської чи, можливо, уже заміненої через свопові (замінні) операції нафти», – зауважує Тетяна Маненок.
Усередині ж листопада українська сторона планує зробити пробну прокачку нафти в аверсному режимі нафтогоном «Одеса – Броди» до Білорусі. Наразі ж цей нафтопровід працює у реверсному режимі, транспортуючи російську нафту до терміналів українського порту «Південний». Утім, досі немає і контракту на транспортування російської нафти українською територією. Напередодні останнього візиту до Києва російського прем’єра Володимира Путіна, українські урядовці висловлювали впевненість, що ці контракти будуть підписані. Проте, схоже, що російська сторона відмовилася давати гарантії щодо завантаження нафтогону.
Дозвіл на аверс «Одеса – Броди» має дати Росія?
Наразі проблема полягає в позиції Росії, сказав Радіо Свобода колишній керівник «Укртранснафти» Олександр Тодійчук. Російська сторона не має можливостей прокачувати через Україну достатні обсяги нафти. До того ж, Росія завершує будівництво Балтійської трубопровідної системи-2 (БТС-2), а це ще вона зменшить обсяги нафти, які російська сторона зараз прокачує через Україну. Проте Москва не хоче втрачати контроль над цим ринком. До того ж, для переведення «Одеса – Броди» в аверсний напрямок, Україні потрібна згода російської «Транснєфті», наголошує Тодійчук.
«Кілька років тому Україна підписала декілька угод із «Транснєфтю» у яких повністю знівелювала себе, як учасника цього ринку, – зауважує Тодійчук. – Тому що сьогодні закрутити гайку у трубопроводі можна лише зі згоди російської «Транснєфті». Тому російський міністр енергетики Шматко на наступний день після візиту пана Чавеса у Київ сказав, що ви так поспішно не давайте гарантій, адже ви це ще не погодили з «Транснєфтю».
Наразі ж, за оцінками фахівців, українська мережа «Укртранснафти» завантажена приблизно на 20% від вхідної потужності.
«Факт той, що підписані договори. А якими точно маршрутами піде нафта, це буде записано у контрактах, які будуть підписані, – каже він. – А те, що підписали у Мінську, це комерційна таємниця двох компаній. А коли буде все готове (контракти), тоді й буде оприлюднено».
Минулого місяця Білорусь і Венесуела підписали контракти на поставки до Білорусі впродовж 2011-2013 років щорічно по 10 мільйонів тонн венесуельської нафти. А під час візиту президента Уго Чавеса до Києва сторони домовилися про транспортування венесуельської нафти. Проте, як зазначав український віце-прем’єр Андрій Клюєв, наразі Україна вивчає доцільність використання нафтогону «Одеса – Броди» для транспортування цієї нафти та переведення нафтогону в аверсний режим.
«Ми зараз розглядаємо питання про роботу через «Одеса – Броди». Думаю, найближчим часом ми навіть качнемо пробну партію», – сказав Клюєв.
Україна шукає гарантій
Інший варіант, про який говорять українські урядовці – це транспортування нафти залізницею. Втім, за словами білоруського експерта з енергетичних питань Тетяни Маненок, такий варіант не вигідний Мінську, адже це на 30 доларів за тонну дорожче, ніж трубопроводом. Саме тому, зазначає Маненок, білоруська сторона намагається домовитися про транспортування нафти через «Одеса – Броди».
Наразі, наголошує експерт, білоруська сторона чекає завершення створення єдиного економічного простору в межах Митного союзу між Росією, Білоруссю та Казахстаном, адже від цього залежатиме вартість російської нафти для Білорусі. Ну, а Київ очікує гарантій з боку Мінська.
«Достеменно не відомі правила поставки російської нафти у Білорусь наступного року і далі. Напевно, і українська сторона очікує, чим це завершиться. Чи будуть якісь гарантії поставок венесуельської чи, можливо, уже заміненої через свопові (замінні) операції нафти», – зауважує Тетяна Маненок.
Усередині ж листопада українська сторона планує зробити пробну прокачку нафти в аверсному режимі нафтогоном «Одеса – Броди» до Білорусі. Наразі ж цей нафтопровід працює у реверсному режимі, транспортуючи російську нафту до терміналів українського порту «Південний». Утім, досі немає і контракту на транспортування російської нафти українською територією. Напередодні останнього візиту до Києва російського прем’єра Володимира Путіна, українські урядовці висловлювали впевненість, що ці контракти будуть підписані. Проте, схоже, що російська сторона відмовилася давати гарантії щодо завантаження нафтогону.
Дозвіл на аверс «Одеса – Броди» має дати Росія?
Наразі проблема полягає в позиції Росії, сказав Радіо Свобода колишній керівник «Укртранснафти» Олександр Тодійчук. Російська сторона не має можливостей прокачувати через Україну достатні обсяги нафти. До того ж, Росія завершує будівництво Балтійської трубопровідної системи-2 (БТС-2), а це ще вона зменшить обсяги нафти, які російська сторона зараз прокачує через Україну. Проте Москва не хоче втрачати контроль над цим ринком. До того ж, для переведення «Одеса – Броди» в аверсний напрямок, Україні потрібна згода російської «Транснєфті», наголошує Тодійчук.
«Кілька років тому Україна підписала декілька угод із «Транснєфтю» у яких повністю знівелювала себе, як учасника цього ринку, – зауважує Тодійчук. – Тому що сьогодні закрутити гайку у трубопроводі можна лише зі згоди російської «Транснєфті». Тому російський міністр енергетики Шматко на наступний день після візиту пана Чавеса у Київ сказав, що ви так поспішно не давайте гарантій, адже ви це ще не погодили з «Транснєфтю».
Наразі ж, за оцінками фахівців, українська мережа «Укртранснафти» завантажена приблизно на 20% від вхідної потужності.