Київ – У 17 містах України пройшли акції протесту мешканців гуртожитків. Більшість із цих людей не може зареєструватися за місцем проживання і домогтися виконання закону про приватизацію помешкань. У Києві протестувальники із різних міст зібралися біля Верховної Ради.
До стін Верховної Ради мітингувальників привели роки поневірянь, судових засідань і відмов у праві на реєстрацію за місцем проживання та приватизацію помешкань.
Велика частина мешканців гуртожитків навіть не можуть легалізуватися як сім’я, яка проживає у спільному помешканні. Якщо гуртожиток під час заселення вважався призначеним для одинаків, то і реєструватися за місцем проживання дозволяють лише одному з членів сім’ї. Так на «пташиних правах» вже майже 20 років живе сім’я Олени Пузир.
«Я хочу, щоб моїх дітей прописали в гуртожитку. Я хочу, щоб моя дитина, яка народилася в Києві, коли їй буде 16-17 років, мала київську прописку. Щоб я не їздила до бабусі і там прописувала, щоб він у армію пішов. Чоловік уже прописаний у цій кімнаті 20 років», – каже учасниця акції протесту.
Крім того, якщо у сімейному гуртожитку за кімнату площею 12-14 квадратних метрів мешканці сплачують до 220 гривень на місяць, то у такому ж помешканні, призначеному для одинаків, доводиться сплачувати окремо за кожне ліжко-місце від 400 гривень до 700. Відтак, сім’я з чотирьох людей сплачує набагато більше, ніж така ж, що мешкає у повноцінній квартирі, зауважує інша учасниця мітингу Лариса Лугова.
«Хочу, щоб приписали і приватизувати кімнату. Ми разом отримували гуртожиток, я і чоловік, як сім’я. Чоловік у мене 15 років приписаний у гуртожитку, ще від часу навчання в училищі», – наголошує вона.
Вихід є
Офіційна кількість мешканців гуртожитків по всій Україні становить понад 4 мільйони, але це лише близько 60 відсотків людей, котрі насправді живуть у гуртожитках, адже решту державні органи просто відмовляються реєструвати, сказав Радіо Свобода президент Асоціації мешканців гуртожитків України Анатолій Будник. Він також заявив, що знає, як змінити ситуацію.
«Щоб зробили зміни на законодавчому рівні, повернути у державну власність гуртожитки. Це нам дасть змогу, перш за все, зареєструвати усіх мешканців гуртожитків, щоб вони були соціально захищені. Виконати закон – приватизувати займане житло. Встановити єдині тарифи, взяти гуртожитки на власне обслуговування. Ми зараз створюємо Єдине комунальне господарство України, яке й буде обслуговувати. Ми за власні кошти своє житло відремонтуємо і будемо жити так, як нам подобається», – каже Будник.
Уряд роздає обіцянки
Допомогти мешканцям гуртожитків взявся Кабінет Міністрів. За словами віце-прем’єр-міністра Віктора Тихонова, при уряді вже створили робочу групу, яка проведе аналіз основних проблем і визначить шляхи виходу з ситуації. Утім, Анатолій Будник запевняє, що до цієї грипи не запросили представників громади мешканців гуртожитків, тому їм нічого не відомо про реальне просування справи. Відтак, до мітингувальників із Кабінету Міністрів відрядили головного фахівця департаменту інформації Олександра Іллєнка, який не зміг підтвердити інформацію про створення робочої групи.
«У моїй компетенції зараз – контакт із пікетуючими, уточнити їхні вимоги. Мені треба з’ясувати, хто виконавець, чому не створена робоча група, для того, щоб відповісти, і якісь кроки у майбутньому були прийняті. Якщо робоча група почне працювати, то вона визначатиме план заходів, і там тоді будуть дати. Це може бути у тижневий, місячний або інший строк», – пояснив спеціаліст із уряду.
Вочевидь, ця обіцянка стосується і мешканців гуртожитків Житомира, Дніпропетровська, Харкова, Петриківки, Луганська, Херсона, Одеси, Запоріжжя, Миколаєва, Сум, Ромен, Черкас, Ялти, Тального, Севастополя та Євпаторії, де також відбулися подібні акції протесту.
Велика частина мешканців гуртожитків навіть не можуть легалізуватися як сім’я, яка проживає у спільному помешканні. Якщо гуртожиток під час заселення вважався призначеним для одинаків, то і реєструватися за місцем проживання дозволяють лише одному з членів сім’ї. Так на «пташиних правах» вже майже 20 років живе сім’я Олени Пузир.
Крім того, якщо у сімейному гуртожитку за кімнату площею 12-14 квадратних метрів мешканці сплачують до 220 гривень на місяць, то у такому ж помешканні, призначеному для одинаків, доводиться сплачувати окремо за кожне ліжко-місце від 400 гривень до 700. Відтак, сім’я з чотирьох людей сплачує набагато більше, ніж така ж, що мешкає у повноцінній квартирі, зауважує інша учасниця мітингу Лариса Лугова.
«Хочу, щоб приписали і приватизувати кімнату. Ми разом отримували гуртожиток, я і чоловік, як сім’я. Чоловік у мене 15 років приписаний у гуртожитку, ще від часу навчання в училищі», – наголошує вона.
Вихід є
Офіційна кількість мешканців гуртожитків по всій Україні становить понад 4 мільйони, але це лише близько 60 відсотків людей, котрі насправді живуть у гуртожитках, адже решту державні органи просто відмовляються реєструвати, сказав Радіо Свобода президент Асоціації мешканців гуртожитків України Анатолій Будник. Він також заявив, що знає, як змінити ситуацію.
«Щоб зробили зміни на законодавчому рівні, повернути у державну власність гуртожитки. Це нам дасть змогу, перш за все, зареєструвати усіх мешканців гуртожитків, щоб вони були соціально захищені. Виконати закон – приватизувати займане житло. Встановити єдині тарифи, взяти гуртожитки на власне обслуговування. Ми зараз створюємо Єдине комунальне господарство України, яке й буде обслуговувати. Ми за власні кошти своє житло відремонтуємо і будемо жити так, як нам подобається», – каже Будник.
Уряд роздає обіцянки
Допомогти мешканцям гуртожитків взявся Кабінет Міністрів. За словами віце-прем’єр-міністра Віктора Тихонова, при уряді вже створили робочу групу, яка проведе аналіз основних проблем і визначить шляхи виходу з ситуації. Утім, Анатолій Будник запевняє, що до цієї грипи не запросили представників громади мешканців гуртожитків, тому їм нічого не відомо про реальне просування справи. Відтак, до мітингувальників із Кабінету Міністрів відрядили головного фахівця департаменту інформації Олександра Іллєнка, який не зміг підтвердити інформацію про створення робочої групи.
«У моїй компетенції зараз – контакт із пікетуючими, уточнити їхні вимоги. Мені треба з’ясувати, хто виконавець, чому не створена робоча група, для того, щоб відповісти, і якісь кроки у майбутньому були прийняті. Якщо робоча група почне працювати, то вона визначатиме план заходів, і там тоді будуть дати. Це може бути у тижневий, місячний або інший строк», – пояснив спеціаліст із уряду.
Вочевидь, ця обіцянка стосується і мешканців гуртожитків Житомира, Дніпропетровська, Харкова, Петриківки, Луганська, Херсона, Одеси, Запоріжжя, Миколаєва, Сум, Ромен, Черкас, Ялти, Тального, Севастополя та Євпаторії, де також відбулися подібні акції протесту.