Варшава – У Польщі триває передвиборча кампанія до органів місцевого самоврядування. У перегонах до місцевих рад беруть участь не тільки політичні партії, але й безпартійні громадяни. Проте, аби взяти участь у виборах до місцевих рад, безпартійний поляк мусить виконати низку вимог. Деякі з них з точки зору українця – несподівані.
21 листопада поляки обиратимуть депутатів до органів місцевого самоврядування. У територіальних громадах із населенням до 20 тисяч мешканців депутатів обирають за мажоритарним принципом більшістю голосів. Натомість у тих громадах, де проживає понад 20 тисяч населення, вибори відбуваються за пропорційною системою. Там нарівні з політичними партіями за депутатські мандати змагаються об’єднання громадян, що створені місцевими мешканцями. У Польщі такі об’єднання називають «виборчими комітетами виборців».
Члени цих комітетів кажуть, що вони можуть ефективніше вирішувати місцеві проблеми, оскільки не втягують своїх виборців у політичні ігри. Крім того вони наголошують, що тільки через комітет виборців безпартійна особа може потрапити до місцевої ради.
«Кожен громадянин має право запропонувати свою кандидатуру до участі в місцевих виборах, проте він не може зробити цього самостійно, з цією метою він мусить створити виборчий комітет щонайменше з п’яти членів», – пояснює юрист Давід Шесціло, експерт із громадянської ініціативи «Маєш голос, маєш вибір».
Вимоги до кандидатів
Аби успішно пройти процес реєстрації комітету, потрібно виконати низку вимог. Зокрема, потрібно зібрати 20 підписів громадян, які підтримують ідею створення даного комітету. Крім того, поляк, котрий хоче взяти участь у виборчих перегонах, повинен представити так звану люстраційну декларацію, тобто документально підвердити, що він не співпрацював із комуністичними спецслужбами. У Польщі цей обов’язок стосується усіх учасників виборчих перегонів, які народилися до 1972 року.
Профінансувати діяльність комітету виборців повинні самі громадяни. Аби мінімалізувати вплив на комітети виборців якихось місцевих олігархів, закон про вибори обмежує суми, котрі на потреби комітету може внести одна людина. Ця сума має бути не більшою, ніж 15 мінімальних зарплат. Якщо ж виявиться, що хтось вніс на потреби комітету більшу суму, ніж передбачено законом, її надлишок потрапить у держбюджет.
Виборці розчаровані?
Останніми роками польські виборці не надто активно беруть участь в процесі голосування. Прогнозовану приблизно 50-відсоткову явку виборців на цьогорічних виборах експерти називають високою. Цієї осені до активнішої участі у виборах своїх земляків заохочує голова Європарламенту Єжи Бузек. Він наголошує на винятковій ролі регіонів у об’єднаній Європі. «Пам’ятаймо про те, що саме на польських регіонах, на польських містах і на польських селах будемо будувати нашу силу в Європейському Союзі», – зазначає Бузек.
Польські експерти не виключають, що на перебіг цьогорічної виборчої кампанії вплине недавній збройний напад на один із партійних офісів. Ця трагічна подія – наслідок тривалих чвар серед польських політиків. Тепер політики побоюються, що виборці, втомлені міжпартійною колотнечею, ігноруватимуть на виборах розсварених партійців.
Члени цих комітетів кажуть, що вони можуть ефективніше вирішувати місцеві проблеми, оскільки не втягують своїх виборців у політичні ігри. Крім того вони наголошують, що тільки через комітет виборців безпартійна особа може потрапити до місцевої ради.
«Кожен громадянин має право запропонувати свою кандидатуру до участі в місцевих виборах, проте він не може зробити цього самостійно, з цією метою він мусить створити виборчий комітет щонайменше з п’яти членів», – пояснює юрист Давід Шесціло, експерт із громадянської ініціативи «Маєш голос, маєш вибір».
Вимоги до кандидатів
Аби успішно пройти процес реєстрації комітету, потрібно виконати низку вимог. Зокрема, потрібно зібрати 20 підписів громадян, які підтримують ідею створення даного комітету. Крім того, поляк, котрий хоче взяти участь у виборчих перегонах, повинен представити так звану люстраційну декларацію, тобто документально підвердити, що він не співпрацював із комуністичними спецслужбами. У Польщі цей обов’язок стосується усіх учасників виборчих перегонів, які народилися до 1972 року.
Профінансувати діяльність комітету виборців повинні самі громадяни. Аби мінімалізувати вплив на комітети виборців якихось місцевих олігархів, закон про вибори обмежує суми, котрі на потреби комітету може внести одна людина. Ця сума має бути не більшою, ніж 15 мінімальних зарплат. Якщо ж виявиться, що хтось вніс на потреби комітету більшу суму, ніж передбачено законом, її надлишок потрапить у держбюджет.
Виборці розчаровані?
Останніми роками польські виборці не надто активно беруть участь в процесі голосування. Прогнозовану приблизно 50-відсоткову явку виборців на цьогорічних виборах експерти називають високою. Цієї осені до активнішої участі у виборах своїх земляків заохочує голова Європарламенту Єжи Бузек. Він наголошує на винятковій ролі регіонів у об’єднаній Європі. «Пам’ятаймо про те, що саме на польських регіонах, на польських містах і на польських селах будемо будувати нашу силу в Європейському Союзі», – зазначає Бузек.
Польські експерти не виключають, що на перебіг цьогорічної виборчої кампанії вплине недавній збройний напад на один із партійних офісів. Ця трагічна подія – наслідок тривалих чвар серед польських політиків. Тепер політики побоюються, що виборці, втомлені міжпартійною колотнечею, ігноруватимуть на виборах розсварених партійців.