Київ – Проведене в Україні соціологічне дослідження засвідчило, що українцям бракує інформації про Європейський Союз. Це стосується як пересічних українців, так і чільних політиків та чиновників. Підтримуючи амбітне завдання інтеграції з Євросоюзом, політикум України виявився необізнаним з ЄС та його інституціями. Згідно з тим же опитуванням, українська молодь продемонструвала непогані знання про Євросоюз та його діяльність. Експерти Європейської комісії пов’язали це зі здійсненням інформаційних та освітніх проектів в Україні, серед яких особливу роль відіграють євро-клуби.
Громадській молодіжній організації «Євро-клуб «Право і захист» виповнюється 10 років, за цей час її члени – київські старшокласники і студенти – підготували і розповсюдили у школах і вишах України посібники та довідкові матеріали про європейські цінності у правозахисній галузі, провели низку семінарів для однолітків із правозахисної тематики. А ще активісти організації побували в ЄС, де побачили, як у реальному житті працюють європейські стандарти право-захисту.
Голова правління «Євро-клубу «Право і захист» Володимир Брущенко розповів Радіо Свобода:
«Ми також надавали іншим євро-клубам консультації у підготовці власних концепцій і власних ідей, які у майбутньому, ми сподіваємось, будуть втілені в якості конкретної діяльності, – розповів Радіо Свобода голова правління «Євро-клубу «Право і захист» Володимир Брущенко. – А найголовніше, що ми намагалися зробити, це донести до євро-клубів ідею, що євро-інтеграційні процеси – це не акт вступу України до ЄС! Це система внутрішніх, погоджених державними інститутами і громадським суспільством, реформ, які спрямовані на благо у суспільстві. Якщо євро-клуби хочуть опікуватися проблемами, які лежать, наприклад, в екологічній сфері, то це також охоплює євроінтеграцію. Якщо це інфраструктурні проекти – то це теж євроінтеграція! Якщо це права людини – безсумнівно, це теж євроінтеграція!»
У ці дні кияни для колег із євро-клубів Донеччини готують виписки з документів ЄС та України щодо участі громадськості у діяльності контролюючих екологічних служб: старшокласники хочуть організувати «зелені патрулі» для захисту донецьких скверів і парків від побутового забруднення.
Євро-клуби і євроінтеграція
Згаданий проект – один із нових міжміських проектів у рамках діяльності євро-клубів. За словами координатора програм Європейської комісії Ольги Максименко, чимало клубів із різних куточків України співпрацюють у галузі захисту прав людини, охорони історичного середовища своїх міст та довкілля, ба, навіть у впровадженні інноваційних технологій у сімейний виробничий бізнес.
«Був проект, який стосувався збереження школи як споруди, пам’ятки історії – у Хмельницькій області. А тепер цей проект має потенціал перерости у проект по туристичних маршрутах, які б самі старшокласники розробили і самі проводили екскурсії... Є проект соціальної реклами і заохочення до здорового життя у Полтаві, який підтримують кіровоградські й кременчуцькі євро-клуби», – розповіла Ольга Максименко.
За даними Єврокомісії, в Україні працюють близько півтисячі євро-клубів. Більшість із них успішно виконують завдання, які поліпшують обізнаність стосовно Євросоюзу і виховують молодь у дусі спільних європейських цінностей; допомагають встановити партнерські стосунки з шкільними євро-клубами у державах ЄС. Це, за словами Ольги Максименко, і є справжня, а не «паперово-декларативна» євроінтеграція України.
Голова правління «Євро-клубу «Право і захист» Володимир Брущенко розповів Радіо Свобода:
«Ми також надавали іншим євро-клубам консультації у підготовці власних концепцій і власних ідей, які у майбутньому, ми сподіваємось, будуть втілені в якості конкретної діяльності, – розповів Радіо Свобода голова правління «Євро-клубу «Право і захист» Володимир Брущенко. – А найголовніше, що ми намагалися зробити, це донести до євро-клубів ідею, що євро-інтеграційні процеси – це не акт вступу України до ЄС! Це система внутрішніх, погоджених державними інститутами і громадським суспільством, реформ, які спрямовані на благо у суспільстві. Якщо євро-клуби хочуть опікуватися проблемами, які лежать, наприклад, в екологічній сфері, то це також охоплює євроінтеграцію. Якщо це інфраструктурні проекти – то це теж євроінтеграція! Якщо це права людини – безсумнівно, це теж євроінтеграція!»
У ці дні кияни для колег із євро-клубів Донеччини готують виписки з документів ЄС та України щодо участі громадськості у діяльності контролюючих екологічних служб: старшокласники хочуть організувати «зелені патрулі» для захисту донецьких скверів і парків від побутового забруднення.
Євро-клуби і євроінтеграція
Згаданий проект – один із нових міжміських проектів у рамках діяльності євро-клубів. За словами координатора програм Європейської комісії Ольги Максименко, чимало клубів із різних куточків України співпрацюють у галузі захисту прав людини, охорони історичного середовища своїх міст та довкілля, ба, навіть у впровадженні інноваційних технологій у сімейний виробничий бізнес.
«Був проект, який стосувався збереження школи як споруди, пам’ятки історії – у Хмельницькій області. А тепер цей проект має потенціал перерости у проект по туристичних маршрутах, які б самі старшокласники розробили і самі проводили екскурсії... Є проект соціальної реклами і заохочення до здорового життя у Полтаві, який підтримують кіровоградські й кременчуцькі євро-клуби», – розповіла Ольга Максименко.
За даними Єврокомісії, в Україні працюють близько півтисячі євро-клубів. Більшість із них успішно виконують завдання, які поліпшують обізнаність стосовно Євросоюзу і виховують молодь у дусі спільних європейських цінностей; допомагають встановити партнерські стосунки з шкільними євро-клубами у державах ЄС. Це, за словами Ольги Максименко, і є справжня, а не «паперово-декларативна» євроінтеграція України.