Прага – Європейський парламент закінчує ухвалення останніх законів, необхідних для створення Європейської дипломатичної служби, яка має координувати зовнішню політику Європейського Союзу. Очікують, що нова європейська інституція почне діяти вже наприкінці цього року.
Напередодні вирішальних турів голосування дискусії ставали дедалі запеклішими, бо парламент вимагав для себе більше прав у новоствореній службі, ніж держави-члени ЄС були готові передати. Але вже у вівторок виглядало, що компромісу було досягнуто. Представник ЄС у закордонних справах Катрін Аштон, виступаючи в парламенті, наголосила, наскільки важливою буде нова служба для зовнішньої політики ЄС.
«Це допоможе сповненню наших сподівань щодо ролі ЄС у світі. Те, чим ми займаємося в зовнішній політиці, торгівлі, питаннях розвитку та протистоянні тероризму, стосується кожного громадянина ЄС. А найголовніше, що це є служба для громадян».
Служба, яка розпочне роботу до кінця року, не формулюватиме зовнішньої політики. Вона представлятиме ЄС на світовому рівні, але кожна з 27 країн-членів ЄС матимуть і далі право вето у питаннях зовнішньої політики. Проте менші країни ЄС побоюються, що нова спільна дипломатична служба, яка буде величезним апаратом зі збору інформації та визначення порядку денного, стане інструментом в руках великих держав ЄС.
Намагаючись відповісти на ці побоювання, Європейський парламент вимагав, щоб нова служба мала виділені місця для нових країн-членів ЄС, але більшість старих членів ЄС та майбутній керівник служби, Катрін Аштон, були категорично проти. Поки депутатам довелося вдовольнитися обіцянками, що нова служба буде мати збалансоване представництво і до питання її реорганізації можна буде повернутися знову через кілька років.
Потрібні компроміси і баланс...
Про це парламентарів повідомив комісар ЄС Марош Шефковіч, який походить зі Словаччини і відповдає за адміністративні питання в угодах ЄС.
«Компромісу досягнуто у положеннях, що передбачають відданість у створенні географічного та гендерного балансу в Європейській дипломатичній службі. Ситуацію можна буде переглянути у 2013 році».
А поки що нові держави-члени ЄС отримали лише чотири позиції з 30 головних дипломатичних призначень, про які було оголошено минулого місяця. Тільки Польщі вдалося домогтися місця одного з заступників Аштон.
Не лише сама служба, а й увесь механізм ухвалення рішень у зовнішній політиці ЄС залишається незакінченим. Згідно зі змінами, які настали після ухвалення Лісабонської угоди, Аштон є підзвітною міністрам закордонних справ країн ЄС, але вона готує порядок денний зустрічей послів країн ЄС. Вона звітує голові Європейської Ради, Герману ван Ромпею, але порядок денний самітів готують спільно він та країна, яка ротаційно очолює ЄС. Нині цією країною є Бельгія.
«Це допоможе сповненню наших сподівань щодо ролі ЄС у світі. Те, чим ми займаємося в зовнішній політиці, торгівлі, питаннях розвитку та протистоянні тероризму, стосується кожного громадянина ЄС. А найголовніше, що це є служба для громадян».
Служба, яка розпочне роботу до кінця року, не формулюватиме зовнішньої політики. Вона представлятиме ЄС на світовому рівні, але кожна з 27 країн-членів ЄС матимуть і далі право вето у питаннях зовнішньої політики. Проте менші країни ЄС побоюються, що нова спільна дипломатична служба, яка буде величезним апаратом зі збору інформації та визначення порядку денного, стане інструментом в руках великих держав ЄС.
Намагаючись відповісти на ці побоювання, Європейський парламент вимагав, щоб нова служба мала виділені місця для нових країн-членів ЄС, але більшість старих членів ЄС та майбутній керівник служби, Катрін Аштон, були категорично проти. Поки депутатам довелося вдовольнитися обіцянками, що нова служба буде мати збалансоване представництво і до питання її реорганізації можна буде повернутися знову через кілька років.
Потрібні компроміси і баланс...
Про це парламентарів повідомив комісар ЄС Марош Шефковіч, який походить зі Словаччини і відповдає за адміністративні питання в угодах ЄС.
«Компромісу досягнуто у положеннях, що передбачають відданість у створенні географічного та гендерного балансу в Європейській дипломатичній службі. Ситуацію можна буде переглянути у 2013 році».
А поки що нові держави-члени ЄС отримали лише чотири позиції з 30 головних дипломатичних призначень, про які було оголошено минулого місяця. Тільки Польщі вдалося домогтися місця одного з заступників Аштон.
Не лише сама служба, а й увесь механізм ухвалення рішень у зовнішній політиці ЄС залишається незакінченим. Згідно зі змінами, які настали після ухвалення Лісабонської угоди, Аштон є підзвітною міністрам закордонних справ країн ЄС, але вона готує порядок денний зустрічей послів країн ЄС. Вона звітує голові Європейської Ради, Герману ван Ромпею, але порядок денний самітів готують спільно він та країна, яка ротаційно очолює ЄС. Нині цією країною є Бельгія.