– Ведемо переговори з польськими колегами й очікуємо з 1 січня наступного року зменшити консульський збір (приблизно до 15 євро) на двосторонній основі: для нас це важливо, оскільки ми оформлюємо для громадян Польщі до двох тисяч українських довготермінових віз, вони для нас – понад сто тисяч. Маю на увазі національні візи, не шенгенські. Також важливо, що після доволі тривалих переговорів та підготовки 24 жовтня набере чинності угода про взаємні поїздки громадян між Україною і Чорногорією. Ми уже почали виконувати певні вимоги європейської сторони до лібералізації візового режиму, які передбачені в так званому «бізнес-плані» єврокомісара Філе. Це перехід на паспорти, які уже з 2007 року друкуються і видаються нашим громадянам. Вони захищені відповідно до усіх міжнародних стандартів. 1 червня цього року Верховна Рада України прийняла закон про захист персональних даних, у вересні ратифікувала конвенцію Ради Європи щодо протидії торгівлі людьми, і так далі.
– Українські громадські організації та ЗМІ щороку проводять моніторинг, який стосується порушень прав громадян України консульствами деяких держав ЄС; серед тих, хто найчастіше згадується у цьому «чорному списку», – Іспанія та Бельгія. Чи проводить українська сторона якісь заходи, щоб захистити співгромадян, котрі нарікають на візові служби цих країн?
– Я нещодавно був на двосторонніх консульських консультаціях в Іспанії. Так, за офіційною інформацією мого візаві, директора Департаменту консульської служби Іспанії, і за їхніми даними, за 9 місяців цього року посольство Іспанії у Києві видало понад 20 тисяч віз. Це на понад дві тисячі більше, ніж за весь попередній рік. І при цьому, що для нас, для наших громадян найголовніше, кількість відмов у видачі віз становила лише три відсотки (для порівняння: минулого року цей показник становив понад 14 відсотків). Тобто позитивні результати очевидні. Сподіваємося знайти порозуміння і з колегами у Бельгії. Ми їздимо в Європу на переговори не тільки для того, щоб упевнитись у позитивних змінах і на тому зупинитись – я завжди наголошую європейським колегам: українська сторона не завжди задоволена станом оформлення туристичних віз.
– Угода про спрощення візового режиму між Україною та ЄС не передбачає спрощеного оформлення туристичних віз. Чи привніс щось нове у цю царину новий Візовий кодекс шенгенських держав, який 1 квітня цього року набув чинності?
– Відповідно до Візового кодексу передбачена вимога до усіх країн – членів Шенгенської конвенції та усіх, кого стосується цей Кодекс, що з 1 квітня наступного року в обов’язковому порядку запровадити механізм, який би врегулював на національному рівні низку важливих питань. По-перше, обов’язкове повідомлення заявника, чому було відмовлено в оформленні візи, і по-друге, право заявника, якому відмовлено у відкритті візи, на апеляцію. Сам по собі це вже позитивний момент, оскільки людина може отримати чітку відповідь, чому саме їй відмовлено у візі. Більше того, якщо аплікант не згоден із таким рішенням, він відповідним чином може подати апеляцію. Я нещодавно розмовляв із польськими колегами, і, за їхньою інформацією, країни-члени ЄС розглядають два варіанти подання апеляцій: перший – подання скарги на посольство через МЗС відповідної країни, друга можливість – це оскарження у відповідному суді.
Зі свого боку, Консульська служба МЗС готова надавати підтримку усім громадянам України, які мають проблеми з оформленням віз до інших держав, і при порушення їхніх прав при перебуванні за кордоном, наголосив Андрій Олефіров.
Київ – Україна розпочала роботу, необхідну для отримання «дорожньої карти» до скасування візового режиму з державами Євросоюзу: очікується, що саму «карту» офіційний Київ отримає на саміті Україна – ЄС 22 листопада цього року. На сьогодні працівники Консульської служби Міністерства закордонних справ України проводять відповідні консультації і з експертами ЄС, і з колегами окремих держав-учасниць Шенгенської зони. Що саме робить українська сторона і що вже зроблено, розповів журналістам директор Управління консульської служби МЗС Андрій Олефіров.