Дніпропетровськ – Революціонери-більшовики поступляться місцем мешканцям Катеринославщини. У Дніпропетровському національному історичному музеї імені Яворницького почали замінювати експозицію з життя більшовиків на експонати, що розповідають про культуру і побут місцевих мешканців ХІХ століття. Оновлену залу в 400 квадратних метрів мають відкрити у травні наступного року, до Міжнародного дня музеїв. Багато з експонатів вперше потраплять до експозиції з запасника. А втім, у самому місті ще багато символів радянської доби, прибрати які, попри вимоги громадськості, так і не змогли.
Дніпропетровський національний історичний музей розпочав реекспозицію одного із залів – 1861-1917 років. Музейники кажуть: нарешті знімуть інформацію про заїжджих ідеологів і розкажуть відвідувачам про по-справжньому гідних вшанування місцевих мешканців.
Не минуло і двадцяти років після повалення комуністичного режиму, як перекіс у бік висвітлення політичної історії намагаються подолати. Музейники покажуть маловідомі експонати з побуту різних верств населення, життя національних меншин, релігійних громад тощо, розповіла Радіо Свобода директор музею Надія Капустіна. Але і політики не будуть позбавлятися повністю.
«Безумовно, всі політичні партії, які діяли в губернії того часу, будуть показані. Але якщо раніше був акцент тільки на одну партію, то тепер ми будемо створювати об'єктивну картину. Ми представимо верстви населення тодішнього Катеринослава – міщан, військових, духовенство, про яке ми взагалі раніше не говорили, виставимо багато культових предметів, і не тільки православної церкви, адже край був поліетнічним. Будемо прагнути розкрити також тему дворянства, значущої верстви Катеринослава», – зазначила директор музею.
Оновлення затягувалось через гроші
Як пояснюють музейники, на зміну експозиції раніше просто не вистачало грошей. Оновлення залів післяжовтневої історії здійснили ще кілька років тому, зокрема, залучаючи спонсорські гроші. Тепер, коли установа отримала статус національної, кошти на роботи виділили із обласного бюджету.
Між тим дніпропетровські комуністи, дізнавшись про проект історичного музею, висловили здивування.
Голова Дніпропетровської міської організації Комуністичної партії України, заступник голови облради Катерина Відякіна в інтерв'ю Радіо Свобода сказала:
«Швидше за все, на це була якась вказівка. Я не думаю, щоб історичний музей взяв на себе таку відповідальність, – сказала Радіо Свобода голова Дніпропетровської міської організації КПУ, заступник голови облради Катерина Відякіна. – Я дуже добре знаю зали історичного музею, в ньому є великі «білі» плями, приміром, у залі післявоєнної історії. Дніпропетровськ був потужною промисловою областю, яка дала Брежнєва і Щербицького. Знаю, як дбайливо ставився до біографії Григорія Петровського історичний музей. Я не думаю, що ці експонати будуть знищені».
Були більшовики – стануть царські губернатори?
Проукраїнські політичні сили у Дніпропетровську радіти проекту історичного музею не поспішають. Голова обласної організації Української народної партії Анатолій Сокоринський разом із однодумцями багато років домагається від влади демонтажу пам'ятників радянської доби і перейменування вулиць, названих іменами радянських діячів. Пан Сокоринський вважає, що після оновлення музейної експозиції у місті нічого не зміниться, справжні українські достойники, як і раніше, залишаться не пошанованими.
«Мені зрозумілий підхід: експозицію більшовицьку змінять на експозицію імперської Росії. Підозрюю, що будуть вихваляти тодішніх імперських губернаторів, які русифікували край і нищили українську мову. Зміна експозиції, на мою думку, нічого не змінить у сутності підходу до історичної правди. Чи є у нас вулиця Сергія Єфремова, цього величезного сподвижника, вихідця з нашого міста, вулиці, присвячені членам Центральної Ради, іншим українським патріотам?», – сказав Радіо Свобода Анатолій Сокоринський.
У Дніпропетровську є ще багато карбів радянської доби: від пам'ятника Леніну в середмісті до радянських назв більшості центральних вулиць, включно з проспектом, на якому розташовано національний історичний музей, – Карла Маркса. Та й саме місто продовжує носити ім’я людини, яку вважають одним із ініціаторів Голодомору в Україні –Петровського. До речі, цими днями в Дніпропетровську відновили роботу музею імені Григорія Петровського. Крім того, за розпорядженням з міськради зараз у Дніпропетровську відзначають 90-річчя діяльності комсомолу: школярів та студентів закликали взяти участь у тематичному конкурсі і відвідати музей історії комсомолу.
Не минуло і двадцяти років після повалення комуністичного режиму, як перекіс у бік висвітлення політичної історії намагаються подолати. Музейники покажуть маловідомі експонати з побуту різних верств населення, життя національних меншин, релігійних громад тощо, розповіла Радіо Свобода директор музею Надія Капустіна. Але і політики не будуть позбавлятися повністю.
«Безумовно, всі політичні партії, які діяли в губернії того часу, будуть показані. Але якщо раніше був акцент тільки на одну партію, то тепер ми будемо створювати об'єктивну картину. Ми представимо верстви населення тодішнього Катеринослава – міщан, військових, духовенство, про яке ми взагалі раніше не говорили, виставимо багато культових предметів, і не тільки православної церкви, адже край був поліетнічним. Будемо прагнути розкрити також тему дворянства, значущої верстви Катеринослава», – зазначила директор музею.
Оновлення затягувалось через гроші
Як пояснюють музейники, на зміну експозиції раніше просто не вистачало грошей. Оновлення залів післяжовтневої історії здійснили ще кілька років тому, зокрема, залучаючи спонсорські гроші. Тепер, коли установа отримала статус національної, кошти на роботи виділили із обласного бюджету.
Між тим дніпропетровські комуністи, дізнавшись про проект історичного музею, висловили здивування.
Голова Дніпропетровської міської організації Комуністичної партії України, заступник голови облради Катерина Відякіна в інтерв'ю Радіо Свобода сказала:
«Швидше за все, на це була якась вказівка. Я не думаю, щоб історичний музей взяв на себе таку відповідальність, – сказала Радіо Свобода голова Дніпропетровської міської організації КПУ, заступник голови облради Катерина Відякіна. – Я дуже добре знаю зали історичного музею, в ньому є великі «білі» плями, приміром, у залі післявоєнної історії. Дніпропетровськ був потужною промисловою областю, яка дала Брежнєва і Щербицького. Знаю, як дбайливо ставився до біографії Григорія Петровського історичний музей. Я не думаю, що ці експонати будуть знищені».
Були більшовики – стануть царські губернатори?
Проукраїнські політичні сили у Дніпропетровську радіти проекту історичного музею не поспішають. Голова обласної організації Української народної партії Анатолій Сокоринський разом із однодумцями багато років домагається від влади демонтажу пам'ятників радянської доби і перейменування вулиць, названих іменами радянських діячів. Пан Сокоринський вважає, що після оновлення музейної експозиції у місті нічого не зміниться, справжні українські достойники, як і раніше, залишаться не пошанованими.
«Мені зрозумілий підхід: експозицію більшовицьку змінять на експозицію імперської Росії. Підозрюю, що будуть вихваляти тодішніх імперських губернаторів, які русифікували край і нищили українську мову. Зміна експозиції, на мою думку, нічого не змінить у сутності підходу до історичної правди. Чи є у нас вулиця Сергія Єфремова, цього величезного сподвижника, вихідця з нашого міста, вулиці, присвячені членам Центральної Ради, іншим українським патріотам?», – сказав Радіо Свобода Анатолій Сокоринський.
У Дніпропетровську є ще багато карбів радянської доби: від пам'ятника Леніну в середмісті до радянських назв більшості центральних вулиць, включно з проспектом, на якому розташовано національний історичний музей, – Карла Маркса. Та й саме місто продовжує носити ім’я людини, яку вважають одним із ініціаторів Голодомору в Україні –Петровського. До речі, цими днями в Дніпропетровську відновили роботу музею імені Григорія Петровського. Крім того, за розпорядженням з міськради зараз у Дніпропетровську відзначають 90-річчя діяльності комсомолу: школярів та студентів закликали взяти участь у тематичному конкурсі і відвідати музей історії комсомолу.