До розмови про нинішню економічну ситуацію в Україні та її перспективи Радіо Свобода запросило Сергія Терьохіна, народного депутата (БЮТ), і Олександра Кендюхова, голову Всеукраїнської спілки вчених-економістів.
– Панове, як ви охарактеризуєте той етап, на якому зараз перебуває Україна?
Оскільки те, що Україні потрібна нова економічна політика, то про це говорили за всіх урядів, за всіх президентів. Наразі ми так само відстаємо у розвитку, маємо бідність, пустий бюджет, перед світом стоять глобальні економічні виклики і треба щось зробити таке ефективне, щоб не тільки наздогнати, а й взагалі вибудувати власну модель.
Олександр Кендюхов: Питання нової економічної політики для українського суспільства є вкрай актуальним. Але, по-перше, ми повинні подивитися на головні проблеми, які є в національній економіці, і з аналізу цих проблем ми відповідно й повинні визначати напрями нової економічної політики.
Якщо ми подивимося на головні економічні проблеми, то ми на 99% побачимо, що головною проблемою національної економіки є матеріалоємна, енергоємна, морально застаріла, фізично застаріла індустріально-аграрна структура національного виробництва. Саме ця структура обумовлює необхідність постійних зовнішніх кредитних запозичень. У таких умовах з такою структурою національної економіки, на жаль, ми не можемо в майбутньому конкурувати на світових ринках з іншими країнами.
Якщо ми говоримо про нову економічну політику, ми насамперед повинні розуміти, в яких напрямах повинна відбуватися зміна структури національної економіки.
Це, по-перше, повинні бути високотехнологічні, постіндустріальні виробництва, інтелектуально місткі. По-друге, це повинні бути експортноорієнтовані виробництва, тому що саме імпортна залежність української національної економіки створює фінансові дисбаланси і обумовлює постійну кредитну залежність нашої держави.
Відповідно до того, щоб здійснити втілення цієї ідеї в життя, необхідно провести комплекс нових, принципово нових реформ у податковій сфері, у сфері пенсійного забезпечення.
– Ми зараз ідемо цим шляхом?
Олександр Кендюхов: На жаль, ми на сьогодні маємо перш за все прагнення до нової економічної політики, але це прагнення не достатньо втілюється в життя, тому що той Податковий кодекс, який сьогодні вже вдруге поданий до Верховної Ради, по суті, копіює ту податкову систему, яка була в Україні останніх 19 років. Він не є податковою реформою.
Закон про пенсійне забезпечення, ухвалений 8 років тому, створений для держави, якої не існує в природі, тобто з іншим населенням, з іншою економічною дійсністю. Інвестиційні потоки не регулюються належним чином державою.
Якщо ми подивимося на китайський досвід, на японський досвід, то в період розвитку «економічного дива» саме держава виступала ініціатором і інвестором створення нових підприємств.
– А в нас зараз хіба не так?
Олександр Кендюхов: У нас за 20 років незалежності, на жаль, не створено жодного нового високотехнологічного експортноорієнтованого підприємства.
– Пане Терьохін, якою мала б бути ця нова економічна політика? І що зараз насправді відбувається в країні?
Сергій Терьохін: Я послухав свого колегу, і в мене виникає питання: Вас особисто (давайте так, по-нашому, просто) зріст ВВП «чеше»? Я думаю, що не «чеше». Я дуже перепрошую.
У кожній країні, коли змінюється влада, є реперна дата – 100 днів. Ви можете спитати, чому. За ці три місяці нова політична влада дає представити свої ідеї майбутнього: економічного, соціального і так далі. Як правило, такі ідеї мають збігатись з передвиборними обіцянками цієї нової влади.
Що ми маємо зараз? Було прогнозоване підвищення соціальних стандартів. Воно відсутнє. Навпаки з вересня люди почали за квартиру сплачувати на третину більше, з листопада вартість газу у комфорках виросте вдвічі – подивитеся на свій рахунок. Чому? Просто хочеться збільшити особисті доходи деяких дотичних до влади осіб.
От тільки що закінчився скандал зі студентами з приводу узаконення хабарів з перездачі іспиту. Так от, говориться про те, що треба збільшувати інтелект нації, а про що йде мова?
Головною ідеєю розвитку будь-якої країни є декілька статистичних позицій. Одна з них називається «індекс Джині». Це статистичний показник нерівномірності розподілу доходів у суспільстві. Тобто, якщо виростає оцей показник, то виходить, що 3 сім’ї або 10 сімей у країні контролюють 80% доходів.
В ООН є спеціальна організація про розвиток, яка сказала, що за останніх 9 місяців у нас індекс Джині, який знову ж таки свідчить про те, хто чим володіє в нашій країні, зріс. Тобто, грубо кажучи, в Україні менше залишилося за ці останніх 9 місяців цього року людей, які мають право на розподіл, і збільшилося число сімей або число компаній, які стали багатіями. Можу сказати, що кількість бідних людей по індексу Джині за 9 місяців зросла більше ніж на третину.
Є такий показник якості життя, встановлений ООН. Цей показний є таким собі композитним. Він включає доступну освіту, здоров’я, дружнє соціальне середовище, екологію. У 2007-2009 роках цей індекс виріс на 46 позицій. Україна обійшла Таїланд і Китай по цьому індексу. А за 9 місяців цього року ми впали на 18 позицій. І зараз тримаємо на рівні країн Центральної Африки.
– Наскільки важливим для економічного розвитку країни є оцей показник відчуття людини самої, як вона почувається у суспільстві, і якості того робочого місця чи тієї роботи, яку людина має?
Адже можна копати яму у мокрих чоботах, і країна тоді буде розвиватися за одними принципами, а можна керувати електронними машинами й системами - зовсім по-іншому буде розвиватися країна.
Олександр Кендюхов: На жаль, Україна на досить низькому місці у світі не тільки за індексом Джині, а й за цілим рядом інших показників: за індексом конкурентоспроможності, за індексом сприятливих умов для ведення бізнесу і за складністю й непрозорістю податкової системи. За цілий спектром. Весь цей спектр і створює цілий комплекс тих проблем, які, на жаль, не дозволяють нашій країні розвиватися.
Але що важливо? Важливо те, що це не є проблеми сьогодення, це не є проблеми виключно тієї влади, яка сьогодні є в державі. Ці проблеми накопичилися упродовж усіх років української незалежності ще з часів Кравчука.
– А, можливо, ще з часів того НЕПу за Радянського Союзу?
Олександр Кендюхов: Усі роки незалежності наша країна, на жаль, була, як той корабель, який не знав, куди пливти. Частіше були коливання в один напрямок, в інший, у третій. Корабель цей почав прогнивати. Зараз іде мова про те, щоб збудувати новий корабель, а не латати дірки у тому кораблі, який тоне. Щоб створити новий корабель, перш за все треба думати про нові підприємства.
На жаль, ті стратегічні пріоритети, які визначені на сьогодні, а це нова енергія, нова якість життя, нова інфраструктура, «олімпійська надія» 2022 року – всі ці пріоритети не містять, на жаль, де ж будуть створюватися нові підприємства.
Казахстан зараз прийняв, як зброю, ідею Всеукраїнської спілки вчених економістів, яку ми розробили і озвучили ще в квітні 2010 року. Направили ми їх у всі інститути державної влади. Одна з цих пропозицій була – це зміна інвестиційних потоків. Зараз ці пропозиції одну до одної почав втілювати з вересня Казахстан по програмі створення 200 високотехнологічних експортноорієнтованих підприємств перш за все за рахунок прямого державного інвестування у створення цих підприємств. І запросив український бізнес брати участь у цьому проекті.
Експортна орієнтація, високі технології і висока додана вартість – це той напрямок, без якого Україна, на жаль, не зможе виживати. Плюс до цього запропонована нами податкова реформа і запропонована нами пенсійна реформа.
– Пане Терьохін, чи можете Ви назвати три основні моменти, за яких інвестиції підуть в Україну?
Сергій Терьохін:Вчора був ювілей Маргарет Тетчер. Їй виповнилося 85 років, якщо я не помиляюся. Маргарет Тетчер для того, щоб підняти доволі кволу економіку Великої Британії, сказала, що найголовніше для будь-якої самозайнятої особи, для будь-якого бізнесу – це те, щоб уряду в житті самозайнятої особи або будь-якого бізнесу було менше або взагалі не існувало.
На жаль, мій візаві каже, що треба державні інвестиції робити кудись і так далі. Неправда. Український народ сам собі може дати раду. Саме головне, щоб йому не заважали. Тому мені здається, що головна ідея майбутнього нашої країни полягає в тому, щоб менше було уряду в житті будь-якої людини і будь-якої компанії.
Олександр Кендюхов:Я все ж вважаю, що держава повинна ініціювати інвестиційні процеси. Головним у цьому є податкова система, яка сьогодні є в країні, яку треба міняти. Це нарахування на заробітну плату.
І це ще важливий суб’єктивний чинник. Що таке сьогоднішня Верховна Рада? Це 450 депутатів, більше половини з них є власниками майна в Україні. Якщо в Україну у виробництво прийде за рік десь 15 мільярдів доларів, то в Україні робоча сила подорожчає як мінімум на 50%, що наших власників зробить неефективними.
Тому ми можемо говорити про важливість інвестицій і таке інше, але інвестиційну привабливість насамперед робить Верховна Рада України. І вона розуміє, якщо сюди прийдуть ці інвестиції, то ефективність їхнього бізнесу буде вже не така .
Сергій Терьохін: Це правильно, те, що мій візаві каже.
– Оприлюднені результати аудиту іноземних юридичних фірм, таких як Kroll, Akin Gump та інших, які на замовлення теперішнього уряду України проводили аудит роботи уряду Юлії Тимошенко.
Як вони стверджують, вони виявили нецільове використання 200 мільйонів євро від продажу частини встановленої кількості викидів парникових газів, згідно з Кіотським протоколом, у 2009 році.
Ось що сказав представник компанії Akin Gump Марк Макдугал:
Марк Макдугал: Те, що найбільше може вразити у цьому звіті, то це якраз факт «відмивання» грошей. Можна сказати, що до цього були залучені такі міжнародні структури через те, що відмивання проходило через офшорні банкові структури.
Ми все це виявили, і ви можете побачити документально, як відбувалося це «відмивання» коштів. Ми розслідували, вивчали, робили звіт щодо 6 справ.
Щодо втрат національного резерву України, то там вони сягають десь до десятків мільйонів євро.
– Заступник голови ВО «Батьківщина», колишній віце-прем’єр Григорій Немиря називає проведення аудиту діяльності уряду Тимошенко іноземними юридичними фірмами піаром Партії регіонів і наголошує, що на аудит були витрачені солідні кошти бюджету, і називає причини, за яких, на його думку, уряд Азарова вдався до цього аудиту.
Григорій Немиря: Це намагання залякати опозицію, зокрема Юлію Тимошенко. Друге – відволікти увагу від ситуації в економіці України, яка не покращується, а погіршується.
Вчора американська агенція з питань міжнародного розвитку (фраза незрозуміла) опублікувала результати останнього опитування, найсвіжішого, згідно з яким 53% українців почуваються в країні гірше, ніж вона була в той же період минулого року.
Третя причина – це прикрити корупційну активність і поширення політичного впливу групи «РосУкрЕнерго».
– Пане Кендюхов, наскільки може бути нормою практика, наприклад, інспектування або аудиту роботи уряду? Для будь-якої країни.
Олександр Кендюхов:Я думаю, що саме народ повинен робити перш за все аудит, підтримуючи чи не підтримуючи якусь політичну еліту під час виборів.
Щодо того аудиту, який ведеться, то якщо проводити аудит, то його треба було проводити з перших кроків української незалежності. А якщо зараз проводити, то проводити за останніх 18 років. І якщо його чесно провести за останніх 18 років, то ми прийдемо до висновку, я думаю, що вся політична еліта, яка була в Україні всі ці роки незалежності, не дуже чесним чином керувала нашою країною.
– Пане Терьохін, а Ви як оцінюєте ідею аудиту взагалі діяльності всіх урядів незалежної України?
Сергій Терьохін:Позитивно.
Але давайте робити аудит, по-перше, не такими ідіотами, які...
– Пане Терьохін, прошу, добирайте слова!
Сергій Терьохін: ...які є, ще раз повторюю, в компанії Kroll, абсолютно заангажованими. Вони не можуть, щоб було зрозуміло, вони отримали статус лобістського бюро, вони не можуть, припустімо, як американці, увійти взагалі в Сенат американський, оскільки їм заборонено це робити.
Це є бюро, яке ангажоване різноманітними дивними компаніями або особами. Ще раз повторюю, що, припустімо, там декілька африканських диктаторів наймали це бюро, Kroll, для того, щоб вони «відмазали» їх, зробили білими й чистими, від міжнародних судів.
Тому оце, що вони зробили, і те, що вони сьогодні сказали, не має ніякого значення для оцінки уряду Тимошенко.
– Чи означає це, що пані Тимошенко може прозвітувати чи, наприклад, дати якісь контраргументи?
Сергій Терьохін: По одній причині. Якщо вас звинуватили у злочині, який ви не скоювали, то якого біса ви маєте говорити про те або говорити про прокурора, або про якусь компанію, що вони були праві. Неправда.
– Ви маєте на увазі презумпцію невинуватості?
Сергій Терьохін: Точно.
Олександр Кендюхов: Всеукраїнська спілка вчених економістів запропонувала проект інституційної реформи, при якому, власне, такий аудит буде непотрібний. Якщо цей проект втілити в життя, то в нас буде зовсім інша країна.
Оскільки те, що Україні потрібна нова економічна політика, то про це говорили за всіх урядів, за всіх президентів. Наразі ми так само відстаємо у розвитку, маємо бідність, пустий бюджет, перед світом стоять глобальні економічні виклики і треба щось зробити таке ефективне, щоб не тільки наздогнати, а й взагалі вибудувати власну модель.
Олександр Кендюхов: Питання нової економічної політики для українського суспільства є вкрай актуальним. Але, по-перше, ми повинні подивитися на головні проблеми, які є в національній економіці, і з аналізу цих проблем ми відповідно й повинні визначати напрями нової економічної політики.
Якщо ми подивимося на головні економічні проблеми, то ми на 99% побачимо, що головною проблемою національної економіки є матеріалоємна, енергоємна, морально застаріла, фізично застаріла індустріально-аграрна структура національного виробництва. Саме ця структура обумовлює необхідність постійних зовнішніх кредитних запозичень. У таких умовах з такою структурою національної економіки, на жаль, ми не можемо в майбутньому конкурувати на світових ринках з іншими країнами.
Якщо ми говоримо про нову економічну політику, ми насамперед повинні розуміти, в яких напрямах повинна відбуватися зміна структури національної економіки.
Це, по-перше, повинні бути високотехнологічні, постіндустріальні виробництва, інтелектуально місткі. По-друге, це повинні бути експортноорієнтовані виробництва, тому що саме імпортна залежність української національної економіки створює фінансові дисбаланси і обумовлює постійну кредитну залежність нашої держави.
Відповідно до того, щоб здійснити втілення цієї ідеї в життя, необхідно провести комплекс нових, принципово нових реформ у податковій сфері, у сфері пенсійного забезпечення.
– Ми зараз ідемо цим шляхом?
Олександр Кендюхов: На жаль, ми на сьогодні маємо перш за все прагнення до нової економічної політики, але це прагнення не достатньо втілюється в життя, тому що той Податковий кодекс, який сьогодні вже вдруге поданий до Верховної Ради, по суті, копіює ту податкову систему, яка була в Україні останніх 19 років. Він не є податковою реформою.
Закон про пенсійне забезпечення, ухвалений 8 років тому, створений для держави, якої не існує в природі, тобто з іншим населенням, з іншою економічною дійсністю. Інвестиційні потоки не регулюються належним чином державою.
Якщо ми подивимося на китайський досвід, на японський досвід, то в період розвитку «економічного дива» саме держава виступала ініціатором і інвестором створення нових підприємств.
– А в нас зараз хіба не так?
Олександр Кендюхов: У нас за 20 років незалежності, на жаль, не створено жодного нового високотехнологічного експортноорієнтованого підприємства.
– Пане Терьохін, якою мала б бути ця нова економічна політика? І що зараз насправді відбувається в країні?
Сергій Терьохін: Я послухав свого колегу, і в мене виникає питання: Вас особисто (давайте так, по-нашому, просто) зріст ВВП «чеше»? Я думаю, що не «чеше». Я дуже перепрошую.
У кожній країні, коли змінюється влада, є реперна дата – 100 днів. Ви можете спитати, чому. За ці три місяці нова політична влада дає представити свої ідеї майбутнього: економічного, соціального і так далі. Як правило, такі ідеї мають збігатись з передвиборними обіцянками цієї нової влади.
Що ми маємо зараз? Було прогнозоване підвищення соціальних стандартів. Воно відсутнє. Навпаки з вересня люди почали за квартиру сплачувати на третину більше, з листопада вартість газу у комфорках виросте вдвічі – подивитеся на свій рахунок. Чому? Просто хочеться збільшити особисті доходи деяких дотичних до влади осіб.
За останніх 9 місяців цього року кількість бідних людей зросла більше, ніж на третину. Є показник якості життя, який встановлений ООН. Зараз тримаємо на рівні країн Центральної Африки
Головною ідеєю розвитку будь-якої країни є декілька статистичних позицій. Одна з них називається «індекс Джині». Це статистичний показник нерівномірності розподілу доходів у суспільстві. Тобто, якщо виростає оцей показник, то виходить, що 3 сім’ї або 10 сімей у країні контролюють 80% доходів.
В ООН є спеціальна організація про розвиток, яка сказала, що за останніх 9 місяців у нас індекс Джині, який знову ж таки свідчить про те, хто чим володіє в нашій країні, зріс. Тобто, грубо кажучи, в Україні менше залишилося за ці останніх 9 місяців цього року людей, які мають право на розподіл, і збільшилося число сімей або число компаній, які стали багатіями. Можу сказати, що кількість бідних людей по індексу Джині за 9 місяців зросла більше ніж на третину.
Є такий показник якості життя, встановлений ООН. Цей показний є таким собі композитним. Він включає доступну освіту, здоров’я, дружнє соціальне середовище, екологію. У 2007-2009 роках цей індекс виріс на 46 позицій. Україна обійшла Таїланд і Китай по цьому індексу. А за 9 місяців цього року ми впали на 18 позицій. І зараз тримаємо на рівні країн Центральної Африки.
– Наскільки важливим для економічного розвитку країни є оцей показник відчуття людини самої, як вона почувається у суспільстві, і якості того робочого місця чи тієї роботи, яку людина має?
Адже можна копати яму у мокрих чоботах, і країна тоді буде розвиватися за одними принципами, а можна керувати електронними машинами й системами - зовсім по-іншому буде розвиватися країна.
Олександр Кендюхов: На жаль, Україна на досить низькому місці у світі не тільки за індексом Джині, а й за цілим рядом інших показників: за індексом конкурентоспроможності, за індексом сприятливих умов для ведення бізнесу і за складністю й непрозорістю податкової системи. За цілий спектром. Весь цей спектр і створює цілий комплекс тих проблем, які, на жаль, не дозволяють нашій країні розвиватися.
Але що важливо? Важливо те, що це не є проблеми сьогодення, це не є проблеми виключно тієї влади, яка сьогодні є в державі. Ці проблеми накопичилися упродовж усіх років української незалежності ще з часів Кравчука.
– А, можливо, ще з часів того НЕПу за Радянського Союзу?
Олександр Кендюхов: Усі роки незалежності наша країна, на жаль, була, як той корабель, який не знав, куди пливти. Частіше були коливання в один напрямок, в інший, у третій. Корабель цей почав прогнивати. Зараз іде мова про те, щоб збудувати новий корабель, а не латати дірки у тому кораблі, який тоне. Щоб створити новий корабель, перш за все треба думати про нові підприємства.
На жаль, ті стратегічні пріоритети, які визначені на сьогодні, а це нова енергія, нова якість життя, нова інфраструктура, «олімпійська надія» 2022 року – всі ці пріоритети не містять, на жаль, де ж будуть створюватися нові підприємства.
Казахстан зараз прийняв, як зброю, ідею Всеукраїнської спілки вчених економістів, яку ми розробили і озвучили ще в квітні 2010 року. Направили ми їх у всі інститути державної влади. Одна з цих пропозицій була – це зміна інвестиційних потоків. Зараз ці пропозиції одну до одної почав втілювати з вересня Казахстан по програмі створення 200 високотехнологічних експортноорієнтованих підприємств перш за все за рахунок прямого державного інвестування у створення цих підприємств. І запросив український бізнес брати участь у цьому проекті.
Експортна орієнтація, високі технології і висока додана вартість – це той напрямок, без якого Україна, на жаль, не зможе виживати. Плюс до цього запропонована нами податкова реформа і запропонована нами пенсійна реформа.
– Пане Терьохін, чи можете Ви назвати три основні моменти, за яких інвестиції підуть в Україну?
Сергій Терьохін:
Український народ сам собі може дати раду. Головне, щоб йому не заважали. Головна ідея майбутнього полягає в тому, щоб менше було уряду в житті будь-якої людини і будь-якої компанії
На жаль, мій візаві каже, що треба державні інвестиції робити кудись і так далі. Неправда. Український народ сам собі може дати раду. Саме головне, щоб йому не заважали. Тому мені здається, що головна ідея майбутнього нашої країни полягає в тому, щоб менше було уряду в житті будь-якої людини і будь-якої компанії.
Олександр Кендюхов:
Якщо в Україну у виробництво прийде за рік десь 15 мільярдів доларів, то в Україні робоча сила подорожчає як мінімум на 50%, що наших власників зробить неефективними
І це ще важливий суб’єктивний чинник. Що таке сьогоднішня Верховна Рада? Це 450 депутатів, більше половини з них є власниками майна в Україні. Якщо в Україну у виробництво прийде за рік десь 15 мільярдів доларів, то в Україні робоча сила подорожчає як мінімум на 50%, що наших власників зробить неефективними.
Тому ми можемо говорити про важливість інвестицій і таке інше, але інвестиційну привабливість насамперед робить Верховна Рада України. І вона розуміє, якщо сюди прийдуть ці інвестиції, то ефективність їхнього бізнесу буде вже не така .
Сергій Терьохін: Це правильно, те, що мій візаві каже.
– Оприлюднені результати аудиту іноземних юридичних фірм, таких як Kroll, Akin Gump та інших, які на замовлення теперішнього уряду України проводили аудит роботи уряду Юлії Тимошенко.
Як вони стверджують, вони виявили нецільове використання 200 мільйонів євро від продажу частини встановленої кількості викидів парникових газів, згідно з Кіотським протоколом, у 2009 році.
Ось що сказав представник компанії Akin Gump Марк Макдугал:
Марк Макдугал: Те, що найбільше може вразити у цьому звіті, то це якраз факт «відмивання» грошей. Можна сказати, що до цього були залучені такі міжнародні структури через те, що відмивання проходило через офшорні банкові структури.
Ми все це виявили, і ви можете побачити документально, як відбувалося це «відмивання» коштів. Ми розслідували, вивчали, робили звіт щодо 6 справ.
Щодо втрат національного резерву України, то там вони сягають десь до десятків мільйонів євро.
– Заступник голови ВО «Батьківщина», колишній віце-прем’єр Григорій Немиря називає проведення аудиту діяльності уряду Тимошенко іноземними юридичними фірмами піаром Партії регіонів і наголошує, що на аудит були витрачені солідні кошти бюджету, і називає причини, за яких, на його думку, уряд Азарова вдався до цього аудиту.
Григорій Немиря: Це намагання залякати опозицію, зокрема Юлію Тимошенко. Друге – відволікти увагу від ситуації в економіці України, яка не покращується, а погіршується.
Вчора американська агенція з питань міжнародного розвитку (фраза незрозуміла) опублікувала результати останнього опитування, найсвіжішого, згідно з яким 53% українців почуваються в країні гірше, ніж вона була в той же період минулого року.
Третя причина – це прикрити корупційну активність і поширення політичного впливу групи «РосУкрЕнерго».
– Пане Кендюхов, наскільки може бути нормою практика, наприклад, інспектування або аудиту роботи уряду? Для будь-якої країни.
Олександр Кендюхов:
Аудит треба проводити за останніх 18 років. Якщо його чесно провести, ми прийдемо до висновку: вся політична еліта не дуже чесним чином керувала нашою країною
Щодо того аудиту, який ведеться, то якщо проводити аудит, то його треба було проводити з перших кроків української незалежності. А якщо зараз проводити, то проводити за останніх 18 років. І якщо його чесно провести за останніх 18 років, то ми прийдемо до висновку, я думаю, що вся політична еліта, яка була в Україні всі ці роки незалежності, не дуже чесним чином керувала нашою країною.
– Пане Терьохін, а Ви як оцінюєте ідею аудиту взагалі діяльності всіх урядів незалежної України?
Сергій Терьохін:
Це є бюро, яке ангажоване дивними компаніями або особами. Декілька африканських диктаторів наймали Kroll, для того, щоби вони «відмазали» їх від міжнародних судів
Але давайте робити аудит, по-перше, не такими ідіотами, які...
– Пане Терьохін, прошу, добирайте слова!
Сергій Терьохін: ...які є, ще раз повторюю, в компанії Kroll, абсолютно заангажованими. Вони не можуть, щоб було зрозуміло, вони отримали статус лобістського бюро, вони не можуть, припустімо, як американці, увійти взагалі в Сенат американський, оскільки їм заборонено це робити.
Це є бюро, яке ангажоване різноманітними дивними компаніями або особами. Ще раз повторюю, що, припустімо, там декілька африканських диктаторів наймали це бюро, Kroll, для того, щоб вони «відмазали» їх, зробили білими й чистими, від міжнародних судів.
Тому оце, що вони зробили, і те, що вони сьогодні сказали, не має ніякого значення для оцінки уряду Тимошенко.
– Чи означає це, що пані Тимошенко може прозвітувати чи, наприклад, дати якісь контраргументи?
Сергій Терьохін: По одній причині. Якщо вас звинуватили у злочині, який ви не скоювали, то якого біса ви маєте говорити про те або говорити про прокурора, або про якусь компанію, що вони були праві. Неправда.
– Ви маєте на увазі презумпцію невинуватості?
Сергій Терьохін: Точно.
Олександр Кендюхов: Всеукраїнська спілка вчених економістів запропонувала проект інституційної реформи, при якому, власне, такий аудит буде непотрібний. Якщо цей проект втілити в життя, то в нас буде зовсім інша країна.