Київ – Землянам, щоб зберегти нинішній рівень споживання, потрібно півтори планети. Українцям – у півтора рази більше землі та ресурсів, ніж має Україна. Такими є підсумки щорічного звіту Фонду дикої природи про стан екосистеми Землі, який оприлюднили 13 жовтня в Києві. Утім, українці мають усі шанси годувати та забезпечувати ресурсами і себе й інші країни, якщо запровадять більш ощадливі технології.
Економити ресурси – або освоювати нові планети. Такі варіанти сталого розвитку має людство на найближчі кілька десятиліть, йдеться в останньому звіті Фонду дикої природи. Для прикладу, сьогодні пересічний українець для підтримки свого нинішнього добробуту потребує ресурсів, які містяться в середньому на трьох гектарах планети. А реально може скористатися менш ніж двома гектарами.
Такою ж є ситуація і в цілому на планеті. Відтак, останні 30 років людство споживає земні ресурси у півтора рази швидше, аніж вони відновлюються, відзначають експерти Фонду дикої природи.
Жити за можливостями планети – просто
Як у цих умовах уникнути екологічної катастрофи? З цього приводу координатор проектів Фонду дикої природи в Україні Андрій Білокінь зазначив: «За найоптимістичнішим сценарієм – ми маємо отримувати понад 95% енергії з відновлюваних джерел, а харчуватися, як мешканці Малайзії – переважно рослинною їжею. Рішенням є – зелені економіка та енергетика, стале сільське господарство з мінімальним використанням хімікатів. Крім того – зміна побутових звичок, домінування електричного та велосипедного транспорту».
За словами експертів, вже сьогодні різні країни експлуатують свою природу різними темпами. Для прикладу, якби всі земляни жили, як в Індії, їм вистачило б і половини ресурсів планети. І навпаки, якби за основу всі взяли спосіб життя Об’єднані Арабські Емірати – то не вистачило би води, енергії та біомаси чотирьох планет.
«Житниці Європи» достатньо навчитися економити ресурси
Україна ж має величезний потенціал споживати менше і водночас – збільшувати продуктивність екосистеми. Це демонструє, зокрема, стрімке відновлення природи в зоні Чорнобильської аварії, говорить менеджер зі зв’язків із громадськістю Фонду дикої природи в Україні Катерина Куракіна.
«Ми є експортерами продовольства. Проте українське виробництво є дуже енергонеефективним, – зазначає вона. – За рахунок цих втрат, а вони складають більше половини всіх ресурсів, ми здатні годувати та поїти усіх українців без проблем».
Української економіка та комунальне господарство входять до п’ятірки найменш енергоефективних у світі, зауважує президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Проте він робить оптимістичні прогнози.
«Україна самодостатня і у забезпеченні енергією та продовольством. Клімат та надра дають змогу жити тривалий період. Але на жаль, у цих гарних умовах Україна не набула культури енергоспоживання та споживання продовольства. Однак ще не пізно», – вважає експерт.
Олександр Тодійчук пропонує скористатися у цьому досвідом молодих членів Євросоюзу, які донедавна мали схожі обставини. І особливу увагу звертає на політичну стабілізацію. Оскільки сьогодні власники виробництв та нерухомості бояться втратити власність зі зміною влади, а відтак не вкладають коштів у енергозбереження, підсумовує експерт.
Такою ж є ситуація і в цілому на планеті. Відтак, останні 30 років людство споживає земні ресурси у півтора рази швидше, аніж вони відновлюються, відзначають експерти Фонду дикої природи.
Жити за можливостями планети – просто
Як у цих умовах уникнути екологічної катастрофи? З цього приводу координатор проектів Фонду дикої природи в Україні Андрій Білокінь зазначив: «За найоптимістичнішим сценарієм – ми маємо отримувати понад 95% енергії з відновлюваних джерел, а харчуватися, як мешканці Малайзії – переважно рослинною їжею. Рішенням є – зелені економіка та енергетика, стале сільське господарство з мінімальним використанням хімікатів. Крім того – зміна побутових звичок, домінування електричного та велосипедного транспорту».
За словами експертів, вже сьогодні різні країни експлуатують свою природу різними темпами. Для прикладу, якби всі земляни жили, як в Індії, їм вистачило б і половини ресурсів планети. І навпаки, якби за основу всі взяли спосіб життя Об’єднані Арабські Емірати – то не вистачило би води, енергії та біомаси чотирьох планет.
«Житниці Європи» достатньо навчитися економити ресурси
Україна ж має величезний потенціал споживати менше і водночас – збільшувати продуктивність екосистеми. Це демонструє, зокрема, стрімке відновлення природи в зоні Чорнобильської аварії, говорить менеджер зі зв’язків із громадськістю Фонду дикої природи в Україні Катерина Куракіна.
«Ми є експортерами продовольства. Проте українське виробництво є дуже енергонеефективним, – зазначає вона. – За рахунок цих втрат, а вони складають більше половини всіх ресурсів, ми здатні годувати та поїти усіх українців без проблем».
Української економіка та комунальне господарство входять до п’ятірки найменш енергоефективних у світі, зауважує президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Проте він робить оптимістичні прогнози.
«Україна самодостатня і у забезпеченні енергією та продовольством. Клімат та надра дають змогу жити тривалий період. Але на жаль, у цих гарних умовах Україна не набула культури енергоспоживання та споживання продовольства. Однак ще не пізно», – вважає експерт.
Олександр Тодійчук пропонує скористатися у цьому досвідом молодих членів Євросоюзу, які донедавна мали схожі обставини. І особливу увагу звертає на політичну стабілізацію. Оскільки сьогодні власники виробництв та нерухомості бояться втратити власність зі зміною влади, а відтак не вкладають коштів у енергозбереження, підсумовує експерт.