Про партію «Єдиний центр» Радіо Свобода попросило розповісти її лідера Віктора Балогу, який свого часу очолював Секретаріат Президента Віктора Ющенка. Він також поділився своїми оцінками нинішньої політичної ситуації в Україні.
– Пане Балога, Ви – лідер «Єдиного центру». «Лідер» – це таке іншомовне слово, з ним ніяк не розберешся. Як перекладати з англійської, то це «перший», «той, за ким йдуть». А у Вас ціла шеренга? Це, щоб плутати?
– Я вважаю, що їх повинно бути ще набагато більше, але достойних, ті, які зможуть по-новому оцінювати політичну ситуацію в українському суспільстві.
– До речі, сьогоднішній день приніс багато інформаційних приводів до нашої з Вами розмови. Зокрема, відкрите звернення депутата Петьовки до Президента України, в якому він пише про великий адмінресурс на виборах.
Чому саме зараз? І це вже як, допекло?
– Про це всі говорять і не тільки Петовка, і не тільки Балога, але й всі політики про це говорять, тому що сьогодні сформувалося відповідне поле тих, хто уособлює собою на виборах провладну політичну силу, і ті, які сьогодні себе не пов’язують зі владою, не з опозицією, а тільки йдуть до громади, тому що сьогодні постає питання не про великі матерії, не про нанотехнології, інновації, а сьогодні постає питання, як краще зробити життя на селі, як його зробити комфортним і таким, яке є вже давно на Заході, тобто в сусідніх країнах.
А відносно тиску, адміністративного ресурсу, то я вважаю, що про це треба говорити. Сьогодні ми говоримо, звертаючись до Президента, щоб він навів лад у цьому питанні. Сьогодні ніхто з точки зору дипломатичного підходу до цього питання не говорить: пане Президенте, ви цим займайтеся. Сьогодні ми говоримо про те, що цим займається команда.
Але дуже добре буде, коли Президент зрозуміє, що питання стосується не команди, а стосується і його, тому що він сьогодні відповідає за цей процес – підготовку до виборів, чи будуть вони демократичні, будуть права, рівні можливості у всіх.
Я розумію, що від того буде залежати ставлення міжнародної спільноти до самого Президента і до держави Україна.
– Президент, з одного боку нібито відповідає за все, з іншого боку, і в Адміністрації Президента сказали, що і біг-борди з його портретом заборонити, і все рівно адміністративний тиск присутній. Як це можна заборонити?
– Є відповідні стандарти. Ми розуміємо або здогадуємося: якщо є політична воля і є доручення Президента зняти ті чи інші рекламні носії, вони повинні бути зняті. Якщо вони не зняті, то ці речі узгоджені. Ми чітко це розуміємо і повинні на цьому ставити крапку. Тобто, діє далі адміністративний ресурс.
Насправді Президенту цього непотрібно. Президенту сьогодні потрібно переключитися на зовсім інші питання, пов’язані з розбудовою України, а не з тим, як провести місцеві вибори. Треба дати можливість на місцях вибрати нові обличчя, нових людей, які завтра допоможуть будувати Україну цьому ж Президенту України, тому що на старому багажі ми нікуди не рушимо.
Якщо ми будемо консервувати питання, пов’язані з обранням нових людей на виборах до місцевих рад усіх рівнів, ми нікуди не будемо рухатися.
– Наскільки «нова людина» Віктор Балога для Закарпатської обласної держадміністрації чи обласної ради?
– Питання про Балогу стоїть не в ключі, наскільки це нова людина, а наскільки сприймає закарпатська громада Віктора Балогу? І 31 числа вибори покажуть, наскільки сприймає закарпатська громада Балогу.
А от питання друге: хто з Балогою йде на вибори, чи є там нові обличчя і люди, яким довіряють, чи вони покращують ставлення закарпатської громади до Балоги?
– Які люди йдуть з Балогою на вибори?
– Промисловці, підприємці, науковці, ректор першого вузу Закарпаття, Ужгородського національного, професори в галузі медицини. Йде інтелігенція і йде молодь, яка завтра буде змінювати Балогу і подібних йому по всій Україні.
– До речі, одного із кандидатів в мери Симферополя побили. Що там за історія?
–Побили не тільки в Симферополі.
Ми говоримо про те, що Президент зрештою повинен серйозно поставитися до питань кожного громадянина – бути кандидатом і бути обраним.Повинна бути жорстка позиція Президента щодо своїх підлеглих на місцях, щоб дати можливість балотуватися. Якщо цього не буде, будуть не тільки побиття, а будуть летальні випадки, буде проблема набагато більша.
Але ми знову повертаємося до тієї точки, про яку ми говоримо. Питання визнання виборів, вони будуть демократичні чи
недемократичні?
– А будуть?
– Боюся, що влада не реагує поки що на ті виклики, які сьогодні дає суспільство. Боюся, що більше сьогодні вже «ні», ніж «так».
– Владу так само критикували рік-два тому. Зараз Ви говорите про помилки цієї влади.
Якщо ж говорити про помилки тієї влади, Ви можете зараз, поклавши руку на серце, сказати про свою найбільшу помилку?
– Мені важко говорити про власну помилку з точки зору самооцінки. Найбільшу оцінку дають тобі ті, хто з тобою найбільше працює, або з ким ти працюєш.
Ми нічого не могли робити, тому що був розбрат між Грушевського і Банковою. Сьогодні цього немає, але є другі питання. Немає економічної реформи так само, і немає прав і свобод. Минула влада будувала демократичне суспільство, дійсно будувала за світовими стандартами найкращими. І сьогодні ми бачимо це.
– А сьогодні ми бачимо що?
– Я вважаю, що сьогодні, на жаль, іде згортання. Якщо б було залишено, тут немає питань, але вся біда в тому, що говорять про це не тільки в Україні, а говорять про це у всіх країнах, починаючи від Вашингтона і закінчуючи Брюсселем.
– Я зараз згадую другий тур президентських виборів. Ви тоді підтримували Віктора Януковича. Пригадую також розмови з деякими експертами, які казали, що Віктор Балога – це цінний партнер для влади. Тепер ні?
–Я не був партнером влади. А дійсно Балога підтримав на виборах кандидатуру Януковича. Нічого не повинно стояти на місці. Якщо ми бачимо, що Президент України, минулий, із тодішнім прем’єром не могли знайти спільного ладу, як можна було підтримувати людей, які фактично на конфронтації були 5 років?
Сказати, що це найкращий випадок в історії України– обрання нового Президента? Ні! Але він кращий серед тих кандидатів, які були, і він достойно переміг. Казати про те, що Президент Янукович має шанс, то якщо я скажу, що ні, то я буду нещирий.
– Він має шанс до чого?
– Він має шанс будувати Україну. Він має шанс будувати демократію і свободи. Він має шанс накінець розпочати економічні реформи, про які так багато говориться, вже перебуваючи на посаді його і його команди. Але, на жаль, ми тільки говоримо, що він має можливість. Поки що нічого не розпочалося.
– У Вас були якісь останнім часом контакти з Президентом Януковичем?
– Головне, що я контактую, спілкуюся з Президентом. Я вважаю, що в цивілізованому суспільстві, яке нібито ми хочемо з вами будувати, потрібно всім політикам між собою спілкуватися.
Якщо ж ми будемо будувати свої стосунки на конфронтації, ми ніколи не побудуємо громадянське суспільство, ми ніколи не побудуємо Україну, яка буде відповідати європейським, світовим стандартам. Ми будемо жити далі принципами Азії. Цього не може бути. Треба спілкуватися.
– Чи говорили Ви з Президентом, наприклад, про те, про що сьогодні написав пан Петьовка у відкритому листі?
– Можете бути певні, я також про це буду найближчим часом з Президентом розмовляти. Я маю таку можливість. Я вважаю, що Президент мене такої можливості не лишить, з ним саме по цьому питанню спілкуватися.
Перемагає сильний, розумний, інтелектуальний. Якщо постає питання, що якийсь для рівня керівника області керівник відділу балотується на посаду депутата обласної ради, і в той же час влада переживає, що він є серйозним опонентом, в такому разі Президент прийняв неправильне рішення, в даному випадку кадрове.
– Потрапити до кого на розмову простіше: до Президента Ющенка чи до Президента Януковича? Не Вам особисто, а взагалі.
–Мені все рівно, але я з Президентом Ющенком працював. Тому говорити про те, коли міг зайти? Я заходив, коли хотів, тому що це була моя робота. А хто як міг потрапити до Президента Ющенка і до Президента Януковича, то хай оцінюють. Для мене немає різниці.
– Яку ідеологію сповідує «Єдиний центр»?
–Сьогодні ми думаємо про те, що якби кожен день у кожному будинку, у кожному місті, де є населення від 50 тисяч і вище, була цілодобово вода, де б були побудовані сміттєпереробні заводи, де була б відповідна екологія, щоб ми в дєрмі не купалися з вами по всій Україні, тому що ми доходимо до краю.
Якщо ми говоримо з вами про ідеологію, як краще жити, то це якраз та платформа і та стратегія, з якою ми йдемо на вибори сьогодні до місцевих рад, бо питання життя на землі важливіше питань, які є тільки в документах, прийнятих або задекларованих Банковою.
– Я говорю про партійну ідеологію.
– Я вважаю, що сьогодні не на часі говорити про те. Ми хочемо бути ближче до ліберальних поглядів. Я вважаю, що тільки це середовище зможе змінити ситуацію на краще.
Але з точки зору нашого позиціонування, то ми хотіли б, щоб ті, які ліберально думають про життя, що праворуч, були до центру зміщені, і ті, що ліворуч, які не дуже втрачені, також зміщалися до центру. Бо тільки спокій, тільки виваженість, тільки дипломатія дасть можливість нам гармонійно розвиватися і бути в хороших стосунках як зі Сходом, так і з Заходом.
– Кияни зараз не при виборах, а тільки спостерігачі. Ми перехожих у центрі Києва запитали, як вони бачать центристські партії, і хто з українських політиків, на їхню думку, найближчий саме до центристської ідеології?
Респондент: Це люди, мабуть, які у центрі подій. Це щось середнє між радикальними ідеями, якийсь баланс. Я думаю, що, можливо, Яценюк.
Респондент: Більше Яценюк, тому що він хоче зробити нову Україну, в нього нові погляди. Взагалі, це молодий перспективний лідер нації, я так би сказав навіть. Я думаю, що його час ще прийде.
Респондент (переклад): Хто посередині. Наприклад, Тігіпко. Мені подобається його концепція, мені подобається його політика. Можна його віднести до центристів.
Респондент (переклад): Ліві – це одне, праві – це інше. Значить, ті, хто посередині. Можливо, це Гриценко, більш такий спокійний, розсудливий. Яценюк також .
Респондент: Це посередині. Хтозна, вони, мабуть, і самі не знають, що вони хочуть. Центристи? Литвин, мабуть, я так думаю. Ну, Яценюк. Я вважаю його таким талановитим.
– Вони не помилилися. Дійсно, Яценюк ближче до центру. А по центру сьогодні офіційно Партія регіонів. Тому він дійсно ближче до Банкової.
– Але ж Ваш вихованець.
– У мене було багато вихованців і хороших, і не дуже хороших. Я думаю, що сьогодні по центру, я не хочу брати до уваги партію влади, більше баласту, ніж майбутнього. Тому чітко розумію ситуацію, що і Тігіпко, і Яценюк – це є «проект» Банкової. Ми чудово це розуміємо.
Зрештою, хто буде по центру і хто буде уособленням майбутнього України, це визначать на виборах 31-го і на майбутніх виборах до Верховної Ради.
Ніколи начальники між собою не вирішать, хто буде першим, хто буде другим, або хто з ким об’єднається. 20 років об’єднуються. І що роблять? Кількість партій росте. Тому говорити про те, хто буде по центру, а по центру, як правило, партія, яка керує… Майбутні вибори покажуть.
– Маємо запитання від радіослухача.
Слухач: Пан Балога говорить, що ідеологія на сьогоднішній день непотрібна. То чи він за таку країну, яку нам хоче побудувати центральна Партія регіонів: без мови української, без історії української, без духовності української, без віри української?
– На чому ми можемо будувати Україну? В першу чергу на духовності, на моральності. Коли ми з вами дітей ростимо, виховуємо, то перше, що прищеплюємо, то це повагу до старших, повагу до країни, до традицій і до мови саме собою.
Якщо у нас не буде мови, те, про що ми з Вами говоримо, то, будь ласка, сьогодні Академія наук всі 7 законопроектів, вибачте мені, «зарубала». Про що це говорить? Про позицію науковців в Україні. Політики хочуть одне, а ми хочемо іншого.
Тому, я згоден з нашим слухачем, тільки на духовності ми зможемо побудувати майбутнє України. Не буде духовності, не буде моралі, не буде послідовності, з точки зору розбудови України, нічого того не буде, за що так серйозно сьогодні переживають українці.
– Як Ваша політична сила ставиться до ідеї визнати русинів окремою національністю? Це законопроект, внесений комуністом Голубом.
– «Єдиний центр» до цього абсолютно нічого не має. Правда? Ви тут мені вірите і всі, хто нас слухають.
Ще Президент Ющенко мав велике бажання ідентифікувати цю народність як націю, тому що це є в країнах ЄС: Сербія, Болгарія, Чехія, Словаччина, Канада, Австралія. Я думаю, коли Президент Ющенко підняв це питання, його почали бити по руках в першу чергу ті, хто входив у більшість, ті, хто входив у фракцію «Наша Україна». Президент це питання з порядку денного зняв.
Я, як людина, яка родом із Закарпаття, скажу так, що сьогодні це питання не на часі і не має значення. Особисто в мене дружина з Умані, діти записані українцями, я є українець.
– Наскільки русинська мова на Закарпатті потребує захисту?
–Якщо сьогодні розмовляти російською мовою в уряді і казати, що потрібно робити інвестиції в українську мову, то ніякі інвестиції не допоможуть.
Якщо ми кажемо про те, що ми є Україна, незважаючи на те, чи то це Крим, чи то це Закарпаття, і питання постає про те, що потрібно мову захищати, то я не вважаю, що це потрібно. На Закарпатті розмовляють угорською, російською, словацькою, закарпатською, але, вибачте, закарпатська мова в Мукачевому, в Ужгороді зовсім різниця від тієї, яка в Рахівському районі. Це місцевий діалект.
Не потрібно з цього робити проблеми. На Закарпатті єдина державна мова – українська. У нас багато угорських шкіл, у нас багато російських шкіл. І ніяких утисків ні однієї меншини в нас на Закарпатті немає.
– Російська «Независимая газета» нещодавно оприлюднила результати скандального соцопитування. Вона не повідомляла, хто його проводив. З цього соцопитування випливає, що 40% жителів Ужгорода виступають за приєднання Закарпаття до Угорщини чи Словаччини.
Чи є підстави вірити, що такі сепаратистські настрої в регіоні?
–Ми можемо далі піти. Можна сказати, що 90% хочуть возз’єднання з Російською Федерацією, 99% або 101% хочуть у Румунію перейти. Це все повна бутафорія.
Хто мене слухає, хочу сказати всім, що питання сепаратизму відсутнє на Закарпатті десятки років. Це просто гра політика напередодні виборів. Нічого цього й близько немає.
– Ми маємо запитання від радіослухача.
Слухач: Для чого пан Балога свій проект створив, розколовши «Нашу Україну»? Яка перспектива його партії у всеукраїнському масштабі? Чи потрібно об’єднати зусилля, щоб зробити дуже потужну демократичну партію, яка могла б конкурувати з Партією регіонів?
– А з ким Ви пропонуєте об’єднувати зусилля?
Слухач: Хтось повинен це зробити, тому що все роздріблено, і немає сил.
– Це повинні Ви, я разом з Вами, виборець повинен це зробити і визначити те, навколо кого об’єднуємося. От по результатах виборів до місцевих рад, я думаю, якраз ми з вами, українці, виборці, визначимо, навколо кого потрібно об’єднуватися. Я думаю, що це буде найкращий шлях.
По першому Вашому питанню, то колють не ті, що працюють, а колють ті, що не знають, чого вони хочуть. Там, де немає життя, там уже нічого не треба розколювати. За це потрібно забувати.
Якщо дивитися на історію становлення східноукраїнських країн, наших сусідів, то там дуже багато приходило до влади нових політиків, нових політичних проектів, але вони йшли з тими гаслами, що потрібно було на тому чи іншому етапі тій чи іншій країні, наприклад, Польщі.
Ми говоримо про «Нашу Україну», я вибачаюся, я вважаю, що це політична сила, яка так і не стала політичною партією, тому що постійно були блоки, блоки, блоки, які приводили до чварів, і кожний раз послаблювали цю політичну силу.
– Щодо обшуку в компанії, пов’язаній з Нестором Шуфричем. З цим це можна пов’язувати?
– Це можна оцінювати так, що перед законом усі рівні, в тому числі і Шуфрич, в тому числі і сьогодні, перебуваючи на посаді заступника секретаря РНБО. Я вважаю, що якщо дійсно не буде подвійних стандартів, ми можемо про щось думати.
Адже не секрет, що які б закони не подавав уряд або Президент у Верховну Раду відносно корупційних питань, пов’язаних зі зняттям корупції, ніколи нічого не буде. Можна абсолютно ніяких законів не продукувати, не приймати…
– Але ж усі кажуть: подолати корупцію в Україні неможливо.
– Щоб подолати корупцію, потрібно мати силу волі, тому що корупція – це влада. Влада не буде займатися корупцією – не буде корупції. Тому питання не в законах.
Якщо переходити до Вашого запитання, скажу просто. Дуже хотілося б, щоб стандарти, застосовані до Шуфрича, були однаковими для всіх: і тих, хто у фаворитах сьогодні, і тих, хто сьогодні не у фаворитах. А конкретно по цьому питанню. Є проблеми? Їх потрібно розглядати, всі повинні відповідати однаково перед законом.
– Рік тому була історія, коли СБУ починало переслідувати Тиберія Дурдинця. Цю людину пов’язували з Вами. А потім це все зійшло нанівець. Може, так зійде нанівець і з іншими, це просто політичні речі?
– Багато чого в цьому житті в нашій державі з’являлося і потім не доводилося. Скоріше всього, корупція цьому також давала відповідні рухи.
Не думаю, що питання, пов’язане з Дурдинцем, можна пов’язувати з питанням, пов’язаним з Шуфричем. Це різні по суті питання. Щодо Дурдинця це питання чисто політичне, тому що він дійсно пов'язаний з Балогою. Я його пропонував у свій час на посаду заступника голови служби. А питання Шуфрича, я думаю, що це послідовні стосунки між Президентом і Шуфричем. Скоріше всього, у цьому криється вся проблема.
– Як це все завершиться, як Ви думаєте?
– Поживемо – побачимо.
– Стосовно Дурдинця, то Ви сказали, що це було політично, і все. На цьому закрилося?
– Та не було там нічого. Це все було надумано, тому все й зупинилося.
– Що буде надумуватися у найближчі два тижні, як Ви бачите?
– Я побажав би Президенту все-таки провести загальноукраїнську нараду з керівниками областей і все-таки дати зрозуміти їм, але добре, щоб це розумів і він, і вони, тобто не те, що одне пішло в пресу, а друге робилося, і просити Бога, щоб міжнародна спільнота визнала вибори демократичними.
Я дуже хотів би, щоб Президент зрозумів, що від того залежить і майбутнє України, і Президента.
– Я вважаю, що їх повинно бути ще набагато більше, але достойних, ті, які зможуть по-новому оцінювати політичну ситуацію в українському суспільстві.
– До речі, сьогоднішній день приніс багато інформаційних приводів до нашої з Вами розмови. Зокрема, відкрите звернення депутата Петьовки до Президента України, в якому він пише про великий адмінресурс на виборах.
Чому саме зараз? І це вже як, допекло?
– Про це всі говорять і не тільки Петовка, і не тільки Балога, але й всі політики про це говорять, тому що сьогодні сформувалося відповідне поле тих, хто уособлює собою на виборах провладну політичну силу, і ті, які сьогодні себе не пов’язують зі владою, не з опозицією, а тільки йдуть до громади, тому що сьогодні постає питання не про великі матерії, не про нанотехнології, інновації, а сьогодні постає питання, як краще зробити життя на селі, як його зробити комфортним і таким, яке є вже давно на Заході, тобто в сусідніх країнах.
А відносно тиску, адміністративного ресурсу, то я вважаю, що про це треба говорити. Сьогодні ми говоримо, звертаючись до Президента, щоб він навів лад у цьому питанні. Сьогодні ніхто з точки зору дипломатичного підходу до цього питання не говорить: пане Президенте, ви цим займайтеся. Сьогодні ми говоримо про те, що цим займається команда.
Але дуже добре буде, коли Президент зрозуміє, що питання стосується не команди, а стосується і його, тому що він сьогодні відповідає за цей процес – підготовку до виборів, чи будуть вони демократичні, будуть права, рівні можливості у всіх.
Я розумію, що від того буде залежати ставлення міжнародної спільноти до самого Президента і до держави Україна.
– Президент, з одного боку нібито відповідає за все, з іншого боку, і в Адміністрації Президента сказали, що і біг-борди з його портретом заборонити, і все рівно адміністративний тиск присутній. Як це можна заборонити?
– Є відповідні стандарти. Ми розуміємо або здогадуємося: якщо є політична воля і є доручення Президента зняти ті чи інші рекламні носії, вони повинні бути зняті. Якщо вони не зняті, то ці речі узгоджені. Ми чітко це розуміємо і повинні на цьому ставити крапку. Тобто, діє далі адміністративний ресурс.
Насправді Президенту цього непотрібно. Президенту сьогодні потрібно переключитися на зовсім інші питання, пов’язані з розбудовою України, а не з тим, як провести місцеві вибори. Треба дати можливість на місцях вибрати нові обличчя, нових людей, які завтра допоможуть будувати Україну цьому ж Президенту України, тому що на старому багажі ми нікуди не рушимо.
Якщо ми будемо консервувати питання, пов’язані з обранням нових людей на виборах до місцевих рад усіх рівнів, ми нікуди не будемо рухатися.
– Наскільки «нова людина» Віктор Балога для Закарпатської обласної держадміністрації чи обласної ради?
– Питання про Балогу стоїть не в ключі, наскільки це нова людина, а наскільки сприймає закарпатська громада Віктора Балогу? І 31 числа вибори покажуть, наскільки сприймає закарпатська громада Балогу.
А от питання друге: хто з Балогою йде на вибори, чи є там нові обличчя і люди, яким довіряють, чи вони покращують ставлення закарпатської громади до Балоги?
– Які люди йдуть з Балогою на вибори?
– Промисловці, підприємці, науковці, ректор першого вузу Закарпаття, Ужгородського національного, професори в галузі медицини. Йде інтелігенція і йде молодь, яка завтра буде змінювати Балогу і подібних йому по всій Україні.
– До речі, одного із кандидатів в мери Симферополя побили. Що там за історія?
–
Питання визнання виборів, вони будуть демократичні чи
недемократичні?
Ми говоримо про те, що Президент зрештою повинен серйозно поставитися до питань кожного громадянина – бути кандидатом і бути обраним.Повинна бути жорстка позиція Президента щодо своїх підлеглих на місцях, щоб дати можливість балотуватися. Якщо цього не буде, будуть не тільки побиття, а будуть летальні випадки, буде проблема набагато більша.
Але ми знову повертаємося до тієї точки, про яку ми говоримо. Питання визнання виборів, вони будуть демократичні чи
недемократичні?
– А будуть?
–
Боюся, що більше сьогодні вже «ні», ніж «так»
– Владу так само критикували рік-два тому. Зараз Ви говорите про помилки цієї влади.
Якщо ж говорити про помилки тієї влади, Ви можете зараз, поклавши руку на серце, сказати про свою найбільшу помилку?
– Мені важко говорити про власну помилку з точки зору самооцінки. Найбільшу оцінку дають тобі ті, хто з тобою найбільше працює, або з ким ти працюєш.
Ми нічого не могли робити, тому що був розбрат між Грушевського і Банковою. Сьогодні цього немає, але є другі питання. Немає економічної реформи так само, і немає прав і свобод. Минула влада будувала демократичне суспільство, дійсно будувала за світовими стандартами найкращими. І сьогодні ми бачимо це.
– А сьогодні ми бачимо що?
– Я вважаю, що сьогодні, на жаль, іде згортання. Якщо б було залишено, тут немає питань, але вся біда в тому, що говорять про це не тільки в Україні, а говорять про це у всіх країнах, починаючи від Вашингтона і закінчуючи Брюсселем.
– Я зараз згадую другий тур президентських виборів. Ви тоді підтримували Віктора Януковича. Пригадую також розмови з деякими експертами, які казали, що Віктор Балога – це цінний партнер для влади. Тепер ні?
–
Сказати, що це найкращий випадок в історії України– обрання нового Президента? Ні! Але він кращий серед тих кандидатів, які були, і він достойно переміг
Сказати, що це найкращий випадок в історії України– обрання нового Президента? Ні! Але він кращий серед тих кандидатів, які були, і він достойно переміг. Казати про те, що Президент Янукович має шанс, то якщо я скажу, що ні, то я буду нещирий.
– Він має шанс до чого?
– Він має шанс будувати Україну. Він має шанс будувати демократію і свободи. Він має шанс накінець розпочати економічні реформи, про які так багато говориться, вже перебуваючи на посаді його і його команди. Але, на жаль, ми тільки говоримо, що він має можливість. Поки що нічого не розпочалося.
– У Вас були якісь останнім часом контакти з Президентом Януковичем?
– Головне, що я контактую, спілкуюся з Президентом. Я вважаю, що в цивілізованому суспільстві, яке нібито ми хочемо з вами будувати, потрібно всім політикам між собою спілкуватися.
Якщо ж ми будемо будувати свої стосунки на конфронтації, ми ніколи не побудуємо громадянське суспільство, ми ніколи не побудуємо Україну, яка буде відповідати європейським, світовим стандартам. Ми будемо жити далі принципами Азії. Цього не може бути. Треба спілкуватися.
– Чи говорили Ви з Президентом, наприклад, про те, про що сьогодні написав пан Петьовка у відкритому листі?
– Можете бути певні, я також про це буду найближчим часом з Президентом розмовляти. Я маю таку можливість. Я вважаю, що Президент мене такої можливості не лишить, з ним саме по цьому питанню спілкуватися.
Перемагає сильний, розумний, інтелектуальний. Якщо постає питання, що якийсь для рівня керівника області керівник відділу балотується на посаду депутата обласної ради, і в той же час влада переживає, що він є серйозним опонентом, в такому разі Президент прийняв неправильне рішення, в даному випадку кадрове.
– Потрапити до кого на розмову простіше: до Президента Ющенка чи до Президента Януковича? Не Вам особисто, а взагалі.
–
Говорити про те, коли міг зайти? Я заходив, коли хотів. Хто як міг потрапити до Президента Ющенка і до Президента Януковича, то хай оцінюють. Для мене немає різниці
– Яку ідеологію сповідує «Єдиний центр»?
–
Сьогодні ми думаємо про те, щоб ми в дєрмі не купалися по всій Україні
Якщо ми говоримо з вами про ідеологію, як краще жити, то це якраз та платформа і та стратегія, з якою ми йдемо на вибори сьогодні до місцевих рад, бо питання життя на землі важливіше питань, які є тільки в документах, прийнятих або задекларованих Банковою.
– Я говорю про партійну ідеологію.
– Я вважаю, що сьогодні не на часі говорити про те. Ми хочемо бути ближче до ліберальних поглядів. Я вважаю, що тільки це середовище зможе змінити ситуацію на краще.
Але з точки зору нашого позиціонування, то ми хотіли б, щоб ті, які ліберально думають про життя, що праворуч, були до центру зміщені, і ті, що ліворуч, які не дуже втрачені, також зміщалися до центру. Бо тільки спокій, тільки виваженість, тільки дипломатія дасть можливість нам гармонійно розвиватися і бути в хороших стосунках як зі Сходом, так і з Заходом.
– Кияни зараз не при виборах, а тільки спостерігачі. Ми перехожих у центрі Києва запитали, як вони бачать центристські партії, і хто з українських політиків, на їхню думку, найближчий саме до центристської ідеології?
Респондент: Це люди, мабуть, які у центрі подій. Це щось середнє між радикальними ідеями, якийсь баланс. Я думаю, що, можливо, Яценюк.
Респондент: Більше Яценюк, тому що він хоче зробити нову Україну, в нього нові погляди. Взагалі, це молодий перспективний лідер нації, я так би сказав навіть. Я думаю, що його час ще прийде.
Респондент (переклад): Хто посередині. Наприклад, Тігіпко. Мені подобається його концепція, мені подобається його політика. Можна його віднести до центристів.
Респондент (переклад): Ліві – це одне, праві – це інше. Значить, ті, хто посередині. Можливо, це Гриценко, більш такий спокійний, розсудливий. Яценюк також .
Респондент: Це посередині. Хтозна, вони, мабуть, і самі не знають, що вони хочуть. Центристи? Литвин, мабуть, я так думаю. Ну, Яценюк. Я вважаю його таким талановитим.
– Вони не помилилися. Дійсно, Яценюк ближче до центру. А по центру сьогодні офіційно Партія регіонів. Тому він дійсно ближче до Банкової.
– Але ж Ваш вихованець.
– У мене було багато вихованців і хороших, і не дуже хороших. Я думаю, що сьогодні по центру, я не хочу брати до уваги партію влади, більше баласту, ніж майбутнього. Тому чітко розумію ситуацію, що і Тігіпко, і Яценюк – це є «проект» Банкової. Ми чудово це розуміємо.
Зрештою, хто буде по центру і хто буде уособленням майбутнього України, це визначать на виборах 31-го і на майбутніх виборах до Верховної Ради.
Ніколи начальники між собою не вирішать, хто буде першим, хто буде другим, або хто з ким об’єднається. 20 років об’єднуються. І що роблять? Кількість партій росте. Тому говорити про те, хто буде по центру, а по центру, як правило, партія, яка керує… Майбутні вибори покажуть.
– Маємо запитання від радіослухача.
Слухач: Пан Балога говорить, що ідеологія на сьогоднішній день непотрібна. То чи він за таку країну, яку нам хоче побудувати центральна Партія регіонів: без мови української, без історії української, без духовності української, без віри української?
– На чому ми можемо будувати Україну? В першу чергу на духовності, на моральності. Коли ми з вами дітей ростимо, виховуємо, то перше, що прищеплюємо, то це повагу до старших, повагу до країни, до традицій і до мови саме собою.
Якщо у нас не буде мови, те, про що ми з Вами говоримо, то, будь ласка, сьогодні Академія наук всі 7 законопроектів, вибачте мені, «зарубала». Про що це говорить? Про позицію науковців в Україні. Політики хочуть одне, а ми хочемо іншого.
Тому, я згоден з нашим слухачем, тільки на духовності ми зможемо побудувати майбутнє України. Не буде духовності, не буде моралі, не буде послідовності, з точки зору розбудови України, нічого того не буде, за що так серйозно сьогодні переживають українці.
– Як Ваша політична сила ставиться до ідеї визнати русинів окремою національністю? Це законопроект, внесений комуністом Голубом.
– «Єдиний центр» до цього абсолютно нічого не має. Правда? Ви тут мені вірите і всі, хто нас слухають.
Ще Президент Ющенко мав велике бажання ідентифікувати цю народність як націю, тому що це є в країнах ЄС: Сербія, Болгарія, Чехія, Словаччина, Канада, Австралія. Я думаю, коли Президент Ющенко підняв це питання, його почали бити по руках в першу чергу ті, хто входив у більшість, ті, хто входив у фракцію «Наша Україна». Президент це питання з порядку денного зняв.
Я, як людина, яка родом із Закарпаття, скажу так, що сьогодні це питання не на часі і не має значення. Особисто в мене дружина з Умані, діти записані українцями, я є українець.
– Наскільки русинська мова на Закарпатті потребує захисту?
–
На Закарпатті єдина державна мова – українська. У нас багато угорських шкіл, у нас багато російських шкіл. І ніяких утисків ні однієї меншини на Закарпатті немає
Якщо ми кажемо про те, що ми є Україна, незважаючи на те, чи то це Крим, чи то це Закарпаття, і питання постає про те, що потрібно мову захищати, то я не вважаю, що це потрібно. На Закарпатті розмовляють угорською, російською, словацькою, закарпатською, але, вибачте, закарпатська мова в Мукачевому, в Ужгороді зовсім різниця від тієї, яка в Рахівському районі. Це місцевий діалект.
Не потрібно з цього робити проблеми. На Закарпатті єдина державна мова – українська. У нас багато угорських шкіл, у нас багато російських шкіл. І ніяких утисків ні однієї меншини в нас на Закарпатті немає.
– Російська «Независимая газета» нещодавно оприлюднила результати скандального соцопитування. Вона не повідомляла, хто його проводив. З цього соцопитування випливає, що 40% жителів Ужгорода виступають за приєднання Закарпаття до Угорщини чи Словаччини.
Чи є підстави вірити, що такі сепаратистські настрої в регіоні?
–
Питання сепаратизму відсутнє на Закарпатті десятки років
Хто мене слухає, хочу сказати всім, що питання сепаратизму відсутнє на Закарпатті десятки років. Це просто гра політика напередодні виборів. Нічого цього й близько немає.
– Ми маємо запитання від радіослухача.
Слухач: Для чого пан Балога свій проект створив, розколовши «Нашу Україну»? Яка перспектива його партії у всеукраїнському масштабі? Чи потрібно об’єднати зусилля, щоб зробити дуже потужну демократичну партію, яка могла б конкурувати з Партією регіонів?
– А з ким Ви пропонуєте об’єднувати зусилля?
Слухач: Хтось повинен це зробити, тому що все роздріблено, і немає сил.
– Це повинні Ви, я разом з Вами, виборець повинен це зробити і визначити те, навколо кого об’єднуємося. От по результатах виборів до місцевих рад, я думаю, якраз ми з вами, українці, виборці, визначимо, навколо кого потрібно об’єднуватися. Я думаю, що це буде найкращий шлях.
По першому Вашому питанню, то колють не ті, що працюють, а колють ті, що не знають, чого вони хочуть. Там, де немає життя, там уже нічого не треба розколювати. За це потрібно забувати.
Якщо дивитися на історію становлення східноукраїнських країн, наших сусідів, то там дуже багато приходило до влади нових політиків, нових політичних проектів, але вони йшли з тими гаслами, що потрібно було на тому чи іншому етапі тій чи іншій країні, наприклад, Польщі.
Ми говоримо про «Нашу Україну», я вибачаюся, я вважаю, що це політична сила, яка так і не стала політичною партією, тому що постійно були блоки, блоки, блоки, які приводили до чварів, і кожний раз послаблювали цю політичну силу.
– Щодо обшуку в компанії, пов’язаній з Нестором Шуфричем. З цим це можна пов’язувати?
– Це можна оцінювати так, що перед законом усі рівні, в тому числі і Шуфрич, в тому числі і сьогодні, перебуваючи на посаді заступника секретаря РНБО. Я вважаю, що якщо дійсно не буде подвійних стандартів, ми можемо про щось думати.
Адже не секрет, що які б закони не подавав уряд або Президент у Верховну Раду відносно корупційних питань, пов’язаних зі зняттям корупції, ніколи нічого не буде. Можна абсолютно ніяких законів не продукувати, не приймати…
– Але ж усі кажуть: подолати корупцію в Україні неможливо.
– Щоб подолати корупцію, потрібно мати силу волі, тому що корупція – це влада. Влада не буде займатися корупцією – не буде корупції. Тому питання не в законах.
Якщо переходити до Вашого запитання, скажу просто. Дуже хотілося б, щоб стандарти, застосовані до Шуфрича, були однаковими для всіх: і тих, хто у фаворитах сьогодні, і тих, хто сьогодні не у фаворитах. А конкретно по цьому питанню. Є проблеми? Їх потрібно розглядати, всі повинні відповідати однаково перед законом.
– Рік тому була історія, коли СБУ починало переслідувати Тиберія Дурдинця. Цю людину пов’язували з Вами. А потім це все зійшло нанівець. Може, так зійде нанівець і з іншими, це просто політичні речі?
–
Питання Шуфрича, я думаю, що це послідовні стосунки між Президентом і Шуфричем. Скоріше всього, у цьому криється вся проблема
Не думаю, що питання, пов’язане з Дурдинцем, можна пов’язувати з питанням, пов’язаним з Шуфричем. Це різні по суті питання. Щодо Дурдинця це питання чисто політичне, тому що він дійсно пов'язаний з Балогою. Я його пропонував у свій час на посаду заступника голови служби. А питання Шуфрича, я думаю, що це послідовні стосунки між Президентом і Шуфричем. Скоріше всього, у цьому криється вся проблема.
– Як це все завершиться, як Ви думаєте?
– Поживемо – побачимо.
– Стосовно Дурдинця, то Ви сказали, що це було політично, і все. На цьому закрилося?
– Та не було там нічого. Це все було надумано, тому все й зупинилося.
– Що буде надумуватися у найближчі два тижні, як Ви бачите?
– Я побажав би Президенту все-таки провести загальноукраїнську нараду з керівниками областей і все-таки дати зрозуміти їм, але добре, щоб це розумів і він, і вони, тобто не те, що одне пішло в пресу, а друге робилося, і просити Бога, щоб міжнародна спільнота визнала вибори демократичними.
Я дуже хотів би, щоб Президент зрозумів, що від того залежить і майбутнє України, і Президента.