Знову зробити 7 листопада (річницю «Жовтневої революції») святковим, вихідним днем в Україні пропонують комуністи. Їхні народні депутати ініціювали відповідні зміни у Кодексі законів про працю. Також пропозицію підтримав профільний парламентський комітет, очолюваний регіоналом Василем Харою. При цьому, 2 травня хочуть зробити робочим днем. Чи потрібні такі нововведення?
Демонстрація трудящих із червоними прапорами, партійні вожді на трибуні, заклики «Хай живе..» – все це за радянських часів було неодмінним атрибутом 7 листопада. Нині в Україні цей день робочий. Народний депутат від Комуністичної партії Катерина Самойлик вважає, що у незалежній Україні цілком прийнятно святкувати день Великої жовтневої соціалістичної революції.
«Чи відбулась би незалежність, суверенність в Україні, якби не велика жовтнева соціалістична революція? Звичайно, не відбулась би! Хто об’єднав споконвічні українські землі в єдину державу? Це радянська влада. І тому, я вважаю, що це абсолютно нормальна ідея», – пояснила Катерина Самойлик.
«Це не українська історія»
А співробітник Інституту історії Національної Академії Наук України Людмила Гриневич категорично відкидає пропозицію святкування 7 листопада. За її словами, пов’язувати існування незалежної України та «Жовтневу революцію» непристойно.
«По-перше, це не українська історія. Тому що «Жовтнева революція», яка тривалий час, навіть, офіційно називалася «більшовицьким переворотом» – це був переворот, це не революція, а повстання. І внаслідок цієї революції до влади прийшов комуністичний режим, який знищив десятки мільйонів людей. Мені здається, що про це навіть і говорити сьогодні просто непристойно», – зазначила історик.
Відроджувати свято так званої Великої Жовтневої революції, а тим більше робити цей день вихідним недоречно, вважає депутат від опозиційного боку БЮТ Анатолій Семинога. Для певної частини українського суспільства це певна історична подія і не більше того. Хоча шанси, що така дата знову стане в Україні святковою, є дуже великими, визнає Анатолій Семинога.
«Це історична подія. Якщо є люди, які хочуть святкувати це свято, ніхто їм не забороняє, нехай збираються на мітинги. І я свого часу ходив на демонстрації, коли нас водили. У нашій країні це просто не актуально. Судячи з того, яким чином сьогодні приймаються рішення у Верховній Раді (влада протягує будь які рішення, які їм потрібні), парламент може, догодивши комуністам, надати їм певний політичний хабар за те, що вони підтримують позицію Партії регіонів», – зауважив Анатолій Семинога.
Правонаступники СРСР 7 листопада не відзначають
У Росії 7 листопада не відзначають на державному рівні чергову річницю Жовтневої революції. Офіційно святкують іншу дату – 4 листопада, що й є вихідним. І йдеться зовсім про іншу історичну подію – не про захоплення влади більшовиками, а про 4 листопада 1612 року: визволення Москви від іноземних загарбників. Щоправда, деякі російські історики стверджують, що саме того дня у сімнадцятому столітті нічого такого не відбулося. Але річницю Жовтневої революції у державі-правонаступниці Радянського Союзу не святкують – ані 7 листопада, ані будь-якого іншого дня. І причина того, що вихідний є на три дні раніше, не тільки в ідеології, стверджує директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов.
«Цей день у російській історії і російському суспільстві не викликає особливих суперечок. Але тут справа не лише в ідеології, тут мова йде навіть про елементарну зручність. В Україні святкують 24 серпня – останній вихідний, а потім до Нового року фактично немає свят. А в Росії, бачите, цю проблему вирішили. Народ і не помітив такої підміни. А люди – вони ж довго без свят жити не можуть», – розповів Володимир Корнілов.
Якщо пропозицію депутатів-комуністів підтримає не лише парламентський комітет із питань соціальної політики та праці, а Верховна Рада в цілому, тоді Україна стане в Європі єдиною державою, яка святкує 7 листопада. Народний депутат від Компартії Катерина Самойлик не бачить тут суперечностей.
«Це не дивує мене. Є дуже багато різних свят у інших країнах, які не святкуються у всьому світі, в тому числі й в Україні, і це нас не дивує. Нехай не дивує і ця подія», – сказала Катерина Самойлик.
Нинішня влада не може запропонувати свою ідею, тому бере на озброєння ідеї минулих часів, стверджує письменник Віталій Капранов. Цим він пояснює пропозицію знову зробити річницю Жовтневої революції державним святом.
«На превеликий жаль, при владі люди, які взагалі не здатні продукувати будь-яку ідеологію, тому вони беруть першу-ліпшу. А оскільки всі вони є колишніми комсомольськими або комуністичними лідерами, то крім демократичного централізму, вони не уявляють собі іншої системи керування державою», – зазначив Віталій Капранов.
Тим часом, глава парламентського комітету з питань соціальної політики та праці, депутат від Партії регіонів Василь Хара вважає пропозицію святкувати 7 листопада «наслідуванням досвіду європейських держав, які вміють поважати своє минуле». Про це повідомляла «Газета по-киевски».
«Чи відбулась би незалежність, суверенність в Україні, якби не велика жовтнева соціалістична революція? Звичайно, не відбулась би! Хто об’єднав споконвічні українські землі в єдину державу? Це радянська влада. І тому, я вважаю, що це абсолютно нормальна ідея», – пояснила Катерина Самойлик.
«Це не українська історія»
А співробітник Інституту історії Національної Академії Наук України Людмила Гриневич категорично відкидає пропозицію святкування 7 листопада. За її словами, пов’язувати існування незалежної України та «Жовтневу революцію» непристойно.
«По-перше, це не українська історія. Тому що «Жовтнева революція», яка тривалий час, навіть, офіційно називалася «більшовицьким переворотом» – це був переворот, це не революція, а повстання. І внаслідок цієї революції до влади прийшов комуністичний режим, який знищив десятки мільйонів людей. Мені здається, що про це навіть і говорити сьогодні просто непристойно», – зазначила історик.
Відроджувати свято так званої Великої Жовтневої революції, а тим більше робити цей день вихідним недоречно, вважає депутат від опозиційного боку БЮТ Анатолій Семинога. Для певної частини українського суспільства це певна історична подія і не більше того. Хоча шанси, що така дата знову стане в Україні святковою, є дуже великими, визнає Анатолій Семинога.
«Це історична подія. Якщо є люди, які хочуть святкувати це свято, ніхто їм не забороняє, нехай збираються на мітинги. І я свого часу ходив на демонстрації, коли нас водили. У нашій країні це просто не актуально. Судячи з того, яким чином сьогодні приймаються рішення у Верховній Раді (влада протягує будь які рішення, які їм потрібні), парламент може, догодивши комуністам, надати їм певний політичний хабар за те, що вони підтримують позицію Партії регіонів», – зауважив Анатолій Семинога.
Правонаступники СРСР 7 листопада не відзначають
У Росії 7 листопада не відзначають на державному рівні чергову річницю Жовтневої революції. Офіційно святкують іншу дату – 4 листопада, що й є вихідним. І йдеться зовсім про іншу історичну подію – не про захоплення влади більшовиками, а про 4 листопада 1612 року: визволення Москви від іноземних загарбників. Щоправда, деякі російські історики стверджують, що саме того дня у сімнадцятому столітті нічого такого не відбулося. Але річницю Жовтневої революції у державі-правонаступниці Радянського Союзу не святкують – ані 7 листопада, ані будь-якого іншого дня. І причина того, що вихідний є на три дні раніше, не тільки в ідеології, стверджує директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов.
«Цей день у російській історії і російському суспільстві не викликає особливих суперечок. Але тут справа не лише в ідеології, тут мова йде навіть про елементарну зручність. В Україні святкують 24 серпня – останній вихідний, а потім до Нового року фактично немає свят. А в Росії, бачите, цю проблему вирішили. Народ і не помітив такої підміни. А люди – вони ж довго без свят жити не можуть», – розповів Володимир Корнілов.
Якщо пропозицію депутатів-комуністів підтримає не лише парламентський комітет із питань соціальної політики та праці, а Верховна Рада в цілому, тоді Україна стане в Європі єдиною державою, яка святкує 7 листопада. Народний депутат від Компартії Катерина Самойлик не бачить тут суперечностей.
«Це не дивує мене. Є дуже багато різних свят у інших країнах, які не святкуються у всьому світі, в тому числі й в Україні, і це нас не дивує. Нехай не дивує і ця подія», – сказала Катерина Самойлик.
Нинішня влада не може запропонувати свою ідею, тому бере на озброєння ідеї минулих часів, стверджує письменник Віталій Капранов. Цим він пояснює пропозицію знову зробити річницю Жовтневої революції державним святом.
«На превеликий жаль, при владі люди, які взагалі не здатні продукувати будь-яку ідеологію, тому вони беруть першу-ліпшу. А оскільки всі вони є колишніми комсомольськими або комуністичними лідерами, то крім демократичного централізму, вони не уявляють собі іншої системи керування державою», – зазначив Віталій Капранов.
Тим часом, глава парламентського комітету з питань соціальної політики та праці, депутат від Партії регіонів Василь Хара вважає пропозицію святкувати 7 листопада «наслідуванням досвіду європейських держав, які вміють поважати своє минуле». Про це повідомляла «Газета по-киевски».