Луганськ – Щорічний фестиваль лемківської культури «Стежками Лемківщини» відбудеться в суботу на Луганщині. У 1940-х роках із Польщі було депортовано тисячі лемків, багато потрапило на Луганщину. Дехто з них і досі зберігає традиції свої предків, і навіть, пам’ятає лемківську говірку. В 2005 році на Луганщині започатковано фестиваль лемківської культури. Цього року, як і завжди, очікують делегації лемків із різних куточків України.
Село Переможне у Лутугинському районі прийматиме фестиваль «Стежками Лемківщини» вже вшосте. На Луганщині чекають приїзд делегацій лемків із шести областей України. У програмі фестивалю – виступи народних колективів, пісні, танці, не обійдеться й без запалювання ватри.
«Фестиваль – це єднання Сходу і Заходу, це наша культура, це зустрічі рідних, які не бачили один одного 50 і більше років. Багато людей хотіли б, як кажуть бабусі і дідусі, щоб одну ватру прожити і добре було б, бо люди живуть від ватри до ватри», – говорить голова луганського обласного товариства українців депортованих із Польщі Петро Ясинчак.
За офіційними даними, у 40-х роках на Луганщину з території Польщі було переселено близько 9 тисяч лемків. Усі вони були розпорошені по 12 районах області. За підрахунками Петра Ясинчака, наразі в Луганській області мешкають близько 30 тисяч лемків та їх нащадків. Та найбільш компактно представники цієї етнічної групи живуть у селі Переможному.
Тоді, у 40-х, депортованим довелося витримувати залякування, голод, відсутність елементарних умов для життя, примусову працю у колгоспі. «Батьки так були залякані НКВД, що вони до самої смерті нічого нікому не розповідали», – каже Петро Ясинчак.
Луганським лемкам допомогли львівські
Фестиваль «Стежками Лемківщини» входить до переліку офіційних обласних заходів і фінансується з обласного бюджету. Між тим, влада Лутугинського району, до складу належить село Переможне, у фінансовій підтримці відмовила. Районні чиновники вважають, що фестиваль роз’єднує українців. Однак, без помічників організатори не залишилися. Руку допомоги простягнули місцеві підприємці, а ще львівське товариство «Лемківщина». Гроші львів’ян також пішли на випуск двох нових книг про депортацію лемків на Луганщину. Днями видання презентуватимуть в обласному краєзнавчому музеї.
Організатори свята сподіваються, що, попри всі труднощі, цьогорічний фестиваль не буде останнім – іскри від ватри знову здіймуться в небо, і лемківська пісня когось звеселить, а комусь навіє спогади про минуле.
«Фестиваль – це єднання Сходу і Заходу, це наша культура, це зустрічі рідних, які не бачили один одного 50 і більше років. Багато людей хотіли б, як кажуть бабусі і дідусі, щоб одну ватру прожити і добре було б, бо люди живуть від ватри до ватри», – говорить голова луганського обласного товариства українців депортованих із Польщі Петро Ясинчак.
За офіційними даними, у 40-х роках на Луганщину з території Польщі було переселено близько 9 тисяч лемків. Усі вони були розпорошені по 12 районах області. За підрахунками Петра Ясинчака, наразі в Луганській області мешкають близько 30 тисяч лемків та їх нащадків. Та найбільш компактно представники цієї етнічної групи живуть у селі Переможному.
Тоді, у 40-х, депортованим довелося витримувати залякування, голод, відсутність елементарних умов для життя, примусову працю у колгоспі. «Батьки так були залякані НКВД, що вони до самої смерті нічого нікому не розповідали», – каже Петро Ясинчак.
Луганським лемкам допомогли львівські
Фестиваль «Стежками Лемківщини» входить до переліку офіційних обласних заходів і фінансується з обласного бюджету. Між тим, влада Лутугинського району, до складу належить село Переможне, у фінансовій підтримці відмовила. Районні чиновники вважають, що фестиваль роз’єднує українців. Однак, без помічників організатори не залишилися. Руку допомоги простягнули місцеві підприємці, а ще львівське товариство «Лемківщина». Гроші львів’ян також пішли на випуск двох нових книг про депортацію лемків на Луганщину. Днями видання презентуватимуть в обласному краєзнавчому музеї.
Організатори свята сподіваються, що, попри всі труднощі, цьогорічний фестиваль не буде останнім – іскри від ватри знову здіймуться в небо, і лемківська пісня когось звеселить, а комусь навіє спогади про минуле.