Київ – Україна відстає від більшої частини Європи не лише за економічними показниками, а й за рівнем представництва жінок у політиці та владі. Якщо у середньому у світі жінки-парламентарії становлять 13 відсотків, то в нинішньому скликанні Верховної Ради їх лише 8 відсотків, і немає жодної серед членів Кабінету Міністрів. Українські жінки-депутати вважають, що це не лише свідчить про недостатній рівень демократії в державі, а й уповільнює її розвиток, адже чоловіки у владі агресивніші і більше схильні до авантюр.
Чинний Кабінет Міністрів та шосте скликання Верховної Ради відрізняються навіть від попередніх парламенту й уряду. Нині представництво жінок в цих інститутах державної влади зведене до мінімуму, зауважує народний депутат Ірина Геращенко.
«Це проблема не тільки чоловіків у політиці, які, дійсно, сьогодні не завжди дають жінці таку можливість – бути в політиці і взагалі вважають, що жінка, скоріше, повинна бути на якихось інших посадах, а це є проблема українського суспільства загалом», – каже вона.
Ірина Геращенко зазначає, що ситуацію потрібно змінювати, і покладає надії, зокрема, на міжнародний тиск, адже Україна ще 15 років тому зобов’язалася перед ООН забезпечити представництво жінок в органах влади на рівні 30 відсотків.
Утім, виконання такого зобов’язання багато в чому залежить від виборців, нагадує інший народний депутат, Леся Оробець. За її словами, нині самі українські жінки не готові до усвідомленого вибору.
«Більшість жінок політичні програми тих партій, які вони підтримують, не читали. При цьому, не прочитавши їх, вони зазвичай голосують за кого? За симпатичного і молодого, за справжнього сім’янина, за справжнього мужика, хазяїна», – наголошує депутат.
Олеся Оробець відзначила і позитивну, на її думку, сторону такого підходу жінок-виборців – це об’єднуючий фактор, коли кандидатів не розрізняють на своїх і чужих за політичними кольорами або етнічним походженням. Утім, за словами депутата Київради Марії Іонової, це не підвищує ефективності влади.
«Чоловіки після того, як вони приходять у владу, розслабляються, а жінки, навпаки, ще більше відчувають цю відповідальність. Вони ночами можуть не спати, вони будуть думати як від «а» до «я», щоб вирішити питання», – зауважує Марія Іонова.
Жінки у політиці більше, ніж чоловіки, зосереджуються на питаннях безпеки: харчової, екологічної, військової і з більшою осторогою, ніж чоловіки, ставляться до авантюрних прожектів, вважає політолог Тарас Березовець.
«Фізично українських жінок більше, ніж чоловіків. Надто вони потрібні, оскільки, жінки у політиці є більш конструктивними і несуть набагато менший негатив. Поменшало б цих ліній розлому, і ніхто навіть і не говорив би про дві України», – зазначив політолог.
Відтак, Тарас Березовець вважає необхідним законодавче забезпечення квотного представництва жінок у всіх органах влади, мінімум, на рівні 20 відсотків. А жінки-депутати наголошують на тому, що ініціатива, віра у себе, прагнення до самовдосконалення і консолідація є чинниками, що можуть змінити ситуацію. Вони також кажуть, що і підтримка з боку чоловіків у цій справі була б не зайвою.
«Це проблема не тільки чоловіків у політиці, які, дійсно, сьогодні не завжди дають жінці таку можливість – бути в політиці і взагалі вважають, що жінка, скоріше, повинна бути на якихось інших посадах, а це є проблема українського суспільства загалом», – каже вона.
Ірина Геращенко зазначає, що ситуацію потрібно змінювати, і покладає надії, зокрема, на міжнародний тиск, адже Україна ще 15 років тому зобов’язалася перед ООН забезпечити представництво жінок в органах влади на рівні 30 відсотків.
Утім, виконання такого зобов’язання багато в чому залежить від виборців, нагадує інший народний депутат, Леся Оробець. За її словами, нині самі українські жінки не готові до усвідомленого вибору.
«Більшість жінок політичні програми тих партій, які вони підтримують, не читали. При цьому, не прочитавши їх, вони зазвичай голосують за кого? За симпатичного і молодого, за справжнього сім’янина, за справжнього мужика, хазяїна», – наголошує депутат.
Олеся Оробець відзначила і позитивну, на її думку, сторону такого підходу жінок-виборців – це об’єднуючий фактор, коли кандидатів не розрізняють на своїх і чужих за політичними кольорами або етнічним походженням. Утім, за словами депутата Київради Марії Іонової, це не підвищує ефективності влади.
«Чоловіки після того, як вони приходять у владу, розслабляються, а жінки, навпаки, ще більше відчувають цю відповідальність. Вони ночами можуть не спати, вони будуть думати як від «а» до «я», щоб вирішити питання», – зауважує Марія Іонова.
Жінки у політиці більше, ніж чоловіки, зосереджуються на питаннях безпеки: харчової, екологічної, військової і з більшою осторогою, ніж чоловіки, ставляться до авантюрних прожектів, вважає політолог Тарас Березовець.
«Фізично українських жінок більше, ніж чоловіків. Надто вони потрібні, оскільки, жінки у політиці є більш конструктивними і несуть набагато менший негатив. Поменшало б цих ліній розлому, і ніхто навіть і не говорив би про дві України», – зазначив політолог.
Відтак, Тарас Березовець вважає необхідним законодавче забезпечення квотного представництва жінок у всіх органах влади, мінімум, на рівні 20 відсотків. А жінки-депутати наголошують на тому, що ініціатива, віра у себе, прагнення до самовдосконалення і консолідація є чинниками, що можуть змінити ситуацію. Вони також кажуть, що і підтримка з боку чоловіків у цій справі була б не зайвою.