Львів – Лічильники популярності політичних партій Львівщини на нульовій позначці. Отож, усім учасникам виборчих перегонів, по суті, доводиться їх розпочинати з нуля. В оприлюднених партійних списках немає справді авторитетних людей, які б могли впевнено привести у місцеві ради ту чи іншу політичну силу. До дня голосування менше місяця, а виборчі перегони, за визначенням експертів, в області відбуваються кволо і примітивно.
Ці вибори вкотре демонструють, що на Львівщині немає лідерів, яким би люди довіряли. Після В’ячеслава Чорновола в Західній Україні так і не з’явилась людина, яка б була здатна переконати і повести за собою інших. Немає такого невгамовного політика, яким був Чорновіл. Нині слова провідника Руху про «максимальну відповідальність кожного з нас за свої дії. Диктатура совісті – єдина з диктатур, що їх визнаватиме наша влада», – давно канули в забуття.
Для справді авторитетних львів’ян українська політика залишається брудною справою. Скажімо, Львівський обласний осередок партії «Наша Україна» сподівався, що їхній політичний потяг в обласну раду потягне ректор університету імені Франка, колишній міністр Іван Вакарчук. Однак він не ризикнув зашкодити власному іміджу.
Стати депутатом для священика – це не гріх
Перші п’ятірки у списках політичних партій рясніють прізвищами місцевих олігархів і політиків, які знову прагнуть зайняти депутатське крісло задля лобіювання власних інтересів. Уже місцеві експерти прогнозують, що й ці вибори у місцеві органи влади нічого, окрім політичних конфліктів і матеріальної вигоди самим депутатам, не принесуть. А нова виборча система не покращить якість місцевого самоврядування, оскільки законом зберігаються закриті списки, а кандидати на мерів змушені висуватися від партій. Виборець не має ніякого впливу на формування списків, а ті, хто прагне обійняти депутатські крісла, позбавлені здорових амбіцій зробити щось корисне для суспільства.
Останні опитування групи «Соціоінформ» підтверджують, що галичани взагалі не довіряють ані партіям, ані владі, називаючи їх корумпованими структурами. А третина опитаних зазначила, що має довіру лише до Церкви. За священиками місцеві партії влаштовували полювання, щоб включити духовних осіб у свої списки. Тим самим сподіваючись, що ті піднімуть їхні рейтинги. Православних священиків у списках можна зустріти, і їхнє духовне керівництво не бачить у депутатському мандаті ніякого гріха. Греко-Католицька Церква застерігає отців від втручання у політику.
Представник комітету виборців Львівщини Оксана Дащаківська каже, що священики дуже обережно поставились до пропозицій, але переговори з ними велись активно.
Адміністративний тиск на виборця може мати й негативний вплив
Щоб здобути більше голосів виборців, через відсутність відомих людей у політиці місцеві партійні осередки внесли у перші п’ятірки списків безпартійних осіб. Але чи додасть це рейтингу, покаже час. Для прикладу, у списках Партії регіонів у Львівську міськраду раду є позапартійний директор львівської опери Тадей Едер. У Львові негативно оцінили цей крок Тадея Едера. Адже він у січні заявив про свою підтримку Юлії Тимошенко як кандидата на президента, а за кілька днів до цієї заяви був вельми компліментарний до Президента Віктора Ющенка.
Виборчий список Партії регіонів на Львівщині очолив голова обладміністрації Василь Горбаль. Такою є тенденція в усіх українських регіонах. На час виборчої кампанії Василь Горбаль не пішов у відпустку. Експерти вказують про неминучість застосування адмінресурсу. Адже Василь Горбаль володіє сильним державним, адміністративним і фінансовим ресурсом. Водночас адміністративний тиск на виборця може мати й негативний вплив на рейтинг Партії регіонів.
У Комітеті виборців говорять, що багатьом посадовцям було заборонено балотуватись від інших партій, окрім партії влади.
«Мова йде про відомих лікарів, вчителів, чиновників, представників органів місцевого самоврядування, людей, які залежні від влади і бояться втратити посаду.З ними першими і велись переговори, від якої партії їм варто йти», – наголосила Оксана Дащаківська.
За опитуванням групи «Соціоінформ», близько 20% виборів Львівщини проголосують у Львівську міськраду за ВО «Свобода», 15 % – за партію «Батьківщина», майже 9% віддадуть свої голоси за «Фронт змін», за Партію Регіонів – 6%. Є шанси отримати депутатські мандати у «Нашої України» та «Сильної України». Схожі результати прогнозують і в Львівську обласну раду. Але кожен шостий виборець ще вагається, кого підтримати на місцевих виборах, а 17% респондентів мають намір проігнорувати вибори 31 жовтня.
Для справді авторитетних львів’ян українська політика залишається брудною справою. Скажімо, Львівський обласний осередок партії «Наша Україна» сподівався, що їхній політичний потяг в обласну раду потягне ректор університету імені Франка, колишній міністр Іван Вакарчук. Однак він не ризикнув зашкодити власному іміджу.
Стати депутатом для священика – це не гріх
Перші п’ятірки у списках політичних партій рясніють прізвищами місцевих олігархів і політиків, які знову прагнуть зайняти депутатське крісло задля лобіювання власних інтересів. Уже місцеві експерти прогнозують, що й ці вибори у місцеві органи влади нічого, окрім політичних конфліктів і матеріальної вигоди самим депутатам, не принесуть. А нова виборча система не покращить якість місцевого самоврядування, оскільки законом зберігаються закриті списки, а кандидати на мерів змушені висуватися від партій. Виборець не має ніякого впливу на формування списків, а ті, хто прагне обійняти депутатські крісла, позбавлені здорових амбіцій зробити щось корисне для суспільства.
Останні опитування групи «Соціоінформ» підтверджують, що галичани взагалі не довіряють ані партіям, ані владі, називаючи їх корумпованими структурами. А третина опитаних зазначила, що має довіру лише до Церкви. За священиками місцеві партії влаштовували полювання, щоб включити духовних осіб у свої списки. Тим самим сподіваючись, що ті піднімуть їхні рейтинги. Православних священиків у списках можна зустріти, і їхнє духовне керівництво не бачить у депутатському мандаті ніякого гріха. Греко-Католицька Церква застерігає отців від втручання у політику.
Представник комітету виборців Львівщини Оксана Дащаківська каже, що священики дуже обережно поставились до пропозицій, але переговори з ними велись активно.
Адміністративний тиск на виборця може мати й негативний вплив
Щоб здобути більше голосів виборців, через відсутність відомих людей у політиці місцеві партійні осередки внесли у перші п’ятірки списків безпартійних осіб. Але чи додасть це рейтингу, покаже час. Для прикладу, у списках Партії регіонів у Львівську міськраду раду є позапартійний директор львівської опери Тадей Едер. У Львові негативно оцінили цей крок Тадея Едера. Адже він у січні заявив про свою підтримку Юлії Тимошенко як кандидата на президента, а за кілька днів до цієї заяви був вельми компліментарний до Президента Віктора Ющенка.
Виборчий список Партії регіонів на Львівщині очолив голова обладміністрації Василь Горбаль. Такою є тенденція в усіх українських регіонах. На час виборчої кампанії Василь Горбаль не пішов у відпустку. Експерти вказують про неминучість застосування адмінресурсу. Адже Василь Горбаль володіє сильним державним, адміністративним і фінансовим ресурсом. Водночас адміністративний тиск на виборця може мати й негативний вплив на рейтинг Партії регіонів.
У Комітеті виборців говорять, що багатьом посадовцям було заборонено балотуватись від інших партій, окрім партії влади.
«Мова йде про відомих лікарів, вчителів, чиновників, представників органів місцевого самоврядування, людей, які залежні від влади і бояться втратити посаду.З ними першими і велись переговори, від якої партії їм варто йти», – наголосила Оксана Дащаківська.
За опитуванням групи «Соціоінформ», близько 20% виборів Львівщини проголосують у Львівську міськраду за ВО «Свобода», 15 % – за партію «Батьківщина», майже 9% віддадуть свої голоси за «Фронт змін», за Партію Регіонів – 6%. Є шанси отримати депутатські мандати у «Нашої України» та «Сильної України». Схожі результати прогнозують і в Львівську обласну раду. Але кожен шостий виборець ще вагається, кого підтримати на місцевих виборах, а 17% респондентів мають намір проігнорувати вибори 31 жовтня.