Лондон – У Європі роми вже давно були таким собі забутим народом, витісненим на узбіччя бідністю та дискримінацією. Але нині вони опинилися в центрі уваги, як ніколи раніше. Це наслідок політики вигнання, до якої вдався президент Франції Ніколя Саркозі.
Один із засадничих ідеалів і досягнень Європейського Союзу полягає у свободі пересування його громадян і можливості шукати кращого життя у будь-якій із країн-членів. Однак на думку таких посадовців ЄС, як президент Франції Ніколя Саркозі, прем’єр Італії Сильвіо Берлусконі та інші, цей привілей має обмеження. І, парадоксальним чином, обмеженням підлягає лише одна етнічна група – саме та, що найбільше ототожнюється із мандрівним способом життя: це 10 мільйонів європейських ромів, яких часто в побуті називають «циганами».
Вислання у серпні щонайменше тисячі ромів із Франції ставить у центр уваги проблему, що назрівала вже протягом кількох років. Це вислання є викликом образові, який хотів би мати ЄС, як такий собі бастіон вільного пересування, багатокультурності й антидискримінації.
Хвиля шоку прокотилася Європою, коли до рук журналістів потрапив документ французького міністерства внутрішніх справ, що підтвердив: французька влада цілеспрямовано переслідує саме ромів у поліційних рейдах, що їх метою є знесення мандрівних таборів. Виокремлення якоїсь етнічної групи для переслідування є прямим порушенням законів ЄС, й уповноважена Європейської комісії з питань юстиції Вівіан Редінґ назвала депортацію ромів ганебною поведінкою, порівнюваною до ставлення нацистів до євреїв у Другу світову війну.
Це викликало уїдливу реакцію президента Франції, який закликав рідну країну Редінґ Люксембург прийняти висланих ним ромів і зажадав вибачень за порівняння з нацистами.
Це питання домінувало на саміті ЄС минулого тижня, де спалахнула гаряча суперечка між президентом Саркозі та президентом Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу.
Баррозу, зокрема, сказав: «Позиція Комісії зрозуміла. Закони співтовариства слід поважати. Заборона дискримінації на засаді етнічного походження є однією із засадничих цінностей ЄС. Європейська комісія зробить усе необхідне, щоб забезпечити повагу до цих принципів. Віце-президент Редінґ виразно дала зрозуміти, що вона діяла за повної підтримки колег та за моєї особистої підтримки».
Гострий обмін випадами на саміті затьмарив той факт, що висилання ромів до Румунії й Болгарії тривало вже певний час, і що й інші країни ЄС вдаються до таких методів. Цього року із Франції загалом вислано вже 8 тисяч ромів, а торік було депортовано понад 10 тисяч. Італія вдалася до депортації раніше, спровокувавши міжнародний скандал, коли 2008 року запропонувала масово брати відбитки пальців у ромів і назвала їх загрозою для безпеки. Завдяки міжнародному осуду від цієї ідеї уряд Італії відмовився, але насильницькі вигнання продовжилися. А на саміті минулого тижня Берлусконі виступив на підтримку Саркозі.
Також у липні десятки ромів вислали Данія та Швеція, а Німеччина заплатила гроші понад 100 ромам, щоб вони повернулися до Румунії.
Свобода пересування людей є засадничим законом ЄС – Жан-Дені Мутон
Такі політики, як Саркозі, пояснюють ці дії тим, що табори ромів є розсадником злочинності. Це пояснення, кажуть критики, є нічим іншим, як грою на стереотипах про ромів. Також Саркозі звинувачують у лицемірстві – Франція обмежує право ромів-іммігрантів на працю і водночас звинувачує їх у паразитуванні на французькій системі соціальної допомоги.
Директор Європейського центру Університету м. Нансі у Франції Жан-Дені Мутон вважає, що вигнання ромів завдало величезного удару по одній із засадничих свобод ЄС – свободі пересування.
«Особливо непокоїть те, що раніше такі дебати виникали із, так би мовити, другорядних проблем, – каже він. – Але тут ідеться про засадничий закон ЄС – свободу пересування людей. Євросоюз розвивався саме на цій засаді. Це дуже небезпечно, бо загрожує самим підвалинам європейської конституції».
Жан-Дені Мутон каже, що якщо із цієї історії і може вийти якийсь позитив, то він міг би полягати лише у зусиллях щодо поліпшення політики ЄС для протидії дискримінації ромів на їх батьківщині – Румунії та Болгарії.
Вислання у серпні щонайменше тисячі ромів із Франції ставить у центр уваги проблему, що назрівала вже протягом кількох років. Це вислання є викликом образові, який хотів би мати ЄС, як такий собі бастіон вільного пересування, багатокультурності й антидискримінації.
Хвиля шоку прокотилася Європою, коли до рук журналістів потрапив документ французького міністерства внутрішніх справ, що підтвердив: французька влада цілеспрямовано переслідує саме ромів у поліційних рейдах, що їх метою є знесення мандрівних таборів. Виокремлення якоїсь етнічної групи для переслідування є прямим порушенням законів ЄС, й уповноважена Європейської комісії з питань юстиції Вівіан Редінґ назвала депортацію ромів ганебною поведінкою, порівнюваною до ставлення нацистів до євреїв у Другу світову війну.
Це викликало уїдливу реакцію президента Франції, який закликав рідну країну Редінґ Люксембург прийняти висланих ним ромів і зажадав вибачень за порівняння з нацистами.
Це питання домінувало на саміті ЄС минулого тижня, де спалахнула гаряча суперечка між президентом Саркозі та президентом Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу.
Баррозу, зокрема, сказав: «Позиція Комісії зрозуміла. Закони співтовариства слід поважати. Заборона дискримінації на засаді етнічного походження є однією із засадничих цінностей ЄС. Європейська комісія зробить усе необхідне, щоб забезпечити повагу до цих принципів. Віце-президент Редінґ виразно дала зрозуміти, що вона діяла за повної підтримки колег та за моєї особистої підтримки».
Гострий обмін випадами на саміті затьмарив той факт, що висилання ромів до Румунії й Болгарії тривало вже певний час, і що й інші країни ЄС вдаються до таких методів. Цього року із Франції загалом вислано вже 8 тисяч ромів, а торік було депортовано понад 10 тисяч. Італія вдалася до депортації раніше, спровокувавши міжнародний скандал, коли 2008 року запропонувала масово брати відбитки пальців у ромів і назвала їх загрозою для безпеки. Завдяки міжнародному осуду від цієї ідеї уряд Італії відмовився, але насильницькі вигнання продовжилися. А на саміті минулого тижня Берлусконі виступив на підтримку Саркозі.
Також у липні десятки ромів вислали Данія та Швеція, а Німеччина заплатила гроші понад 100 ромам, щоб вони повернулися до Румунії.
Свобода пересування людей є засадничим законом ЄС – Жан-Дені Мутон
Такі політики, як Саркозі, пояснюють ці дії тим, що табори ромів є розсадником злочинності. Це пояснення, кажуть критики, є нічим іншим, як грою на стереотипах про ромів. Також Саркозі звинувачують у лицемірстві – Франція обмежує право ромів-іммігрантів на працю і водночас звинувачує їх у паразитуванні на французькій системі соціальної допомоги.
Директор Європейського центру Університету м. Нансі у Франції Жан-Дені Мутон вважає, що вигнання ромів завдало величезного удару по одній із засадничих свобод ЄС – свободі пересування.
«Особливо непокоїть те, що раніше такі дебати виникали із, так би мовити, другорядних проблем, – каже він. – Але тут ідеться про засадничий закон ЄС – свободу пересування людей. Євросоюз розвивався саме на цій засаді. Це дуже небезпечно, бо загрожує самим підвалинам європейської конституції».
Жан-Дені Мутон каже, що якщо із цієї історії і може вийти якийсь позитив, то він міг би полягати лише у зусиллях щодо поліпшення політики ЄС для протидії дискримінації ромів на їх батьківщині – Румунії та Болгарії.