Провідні архітектори Києва переконані: дизайн центральної площі столиці несумісний із поняттями «естетизм» та «комфорт». Лариса Скорик, керівник громадської організації «Комітет естетичної непокори», вважає, що Майдан не виконує головної функції – не відображає образ сучасного Києва.
«Київ можна по-різному відчувати. Можна відчувати аристократичний, шляхетний, елегантний, а можна – прикажчицький: «Что ізволітє?». Архітектура чинить найбільшу шкоду, якщо вона не позитивна, – псується смак цілих поколінь», – каже вона.
Пересічні кияни із такою думкою погоджуються, сьогоднішній дизайн Майдану викликає в них переважно негатив. Але і до нових перебудов площі люди вже довіри не мають.
«Якийсь він незатишний. Негармонійно виглядають споруди ці, що набудували. Не вписуються в загальний пейзаж площі. Важливо, як перебудувати Майдан. Можливо, можна перебудувати лише гірше», – коментує киянка Наталя Скороходова.
Проти перебудови виступає колишній головний архітектор і співавтор проекту Майдану Сергій Бабушкін. Він каже, що там усе гармонійно, і радить, «перш ніж приступати до якихось робіт, поговорити з живими авторами». Поговорити з самим Бабушкіним кореспондентові Радіо Свобода так і не вдалося, попри численні спроби.
Тим часом Інна Совсун, представник громадянської ініціативи «Збережи Старий Київ», переконана, що в Києві є чимало інших будівель-пам’яток культури та архітектури, яким, на відміну від Майдану, потрібна негайна допомога.
«З точки зору доцільності найкраще витрачати ці гроші на старовинні будинки, які ми щороку втрачаємо. Мені не подобається майдан Незалежності, він ображає мої естетичні почуття, але зараз міняти щось на майдані Незалежності буде величезною помилкою», – сказала Інна Совсун в інтерв’ю Радіо Свобода.
Хто побудує та профінансує новий Хрещатик?
Також постає питання, чи варто знову витрачати державні кошти на перебудову центру столиці, якщо місто досі не може розв’язати проблему з транспортом. Лариса Скорик погоджується, що транспортна реконструкція – це питання першочергове. Вона пропонує скористатися досвідом інших світових столиць: зробити Майдан пішохідним, а транспортне сполучення провести під землею.
Достеменно не відомо, як саме будуть обиратися проектні плани для нового Майдану. Лариса Скорик розраховує на те, що конкурс робіт буде відкритий і в ньому зможуть взяти участь іноземні архітектори. «Гляньте на минуле: і царі, і князі були настільки виховані та культурні, що вони не брались вирішувати все, а запрошували найкращих фахівців, до речі, з-за кордону», – нагадує вона.
Невідомо, скільки коштуватимуть такі інновації. Архітектори припускають, що тільки на проектні роботи підуть 150–200 мільйонів гривень. А реалізація проекту виллється столиці в мінімум мільярд гривень.
Навряд чи перебудова Майдану стане реальністю у найближчий час. В наступні два роки, за словами виконувача обов’язків голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова, місто витрачатиме бюджет на першочергові завдання в рамках підготовки до «Євро-2012».
Анастасія Здорікова Київ – Майдан Незалежності хочуть перебудувати. Про своє рішення внести корективи до Генплану Києва заявив Сергій Цілувальник, якого незабаром мають представити на посаду головного архітектора Києва. Коли саме розпочнуться роботи, міська адміністрація не повідомляє, адже наразі пріоритет – прийом європейської футбольної першості «Євро-2012».