Рівне – 7 ceрпня – день святої Ганни. Ці іменини справляють і мешканці села Онишківці, розташованого на межі Рівненщини i Тернопільщини, у Дубенському районі поблизу старовинного Кременця. Уже вночі до джерела Святої Ганни поблизу села потягнуться прочани, бо має воно найчистішу і найсмачнішу серед рівненських, волинських і тернопільських джерел цілющу воду. Джерело, як i місцеві селяни, пережило часи нищення i плюндрування.
Нині тут діє монастир. На його території кожен охочий може зануритися в купальні із джерельною водою, а в бюветі набрати смачної срібно-крейдяної води. Мешканці Онишківців кажуть, що близько півтисячі років тому тут стояла церква, яка зникла під землею напередодні набігу татар. Через багато років діти, котрі пасли худобу, побачили на цьому місці ікону праведної Анни. Забрали її до сільської церкви, а вранці ікона повернулась на старе місце. Так відбувалося кілька разів. Тоді люди збудували для ікони капличку, а поряд забило цілюще джерело, розповідає ігуменія Михаїла.
Кожен відчуває тут не тільки те, що він занурився в джерельну воду, зауважує вона. «Передати словами не можна ту святу благодать, яка іде від цього джерела. У ніч та день Святої Анни намагаються окунутися в цих святих водах, які обрала сама свята праведна Анна. І де було велике диво», – говорить ігуменія.
Мешканка Онишківець пані Ганна сьогодні іменинниця. Каже, що змалку пам’ятає урочистості біля джерела у дні великих християнських свят. Ходили туди на Зелені свята, Чесного хреста з хресним ходом. «Так було хороше... Зараз файно і тоді було. На джерелі церква стояла, але її також зруйнували за «совітів», – згадує вона. – Воду заливали мазутом, закладали – і довгий час там нічого не було. А десь у 80-х роках його знов відкривали. Люди своїми силами розчищали, наймали трактора, збирали кошти і самі будували, мурували».
А її сусідка, пані Надія, каже, що вода із джерела Святої Ганни славиться по всьому світові. «Вона ніколи – ні взимку, ні влітку – не зашкодить. Така холодна – а як скупаєшся – то гаряче. Ось зараз у мене з Дніпропетровська люди живуть на квартирі – спеціально приїхали купатися. Давали воду в Одеський дослідний інститут на перевірку – сказали, що там багато срібла», – зазначає жінка.
За здоров’ям – до джерела
Онишківчани навперебій розповідають про благодатний дар, який вони отримали просто із землі. І повідують бувальщини, як сім’ї людей, котрі засипали джерело гноєм, страждали від хвороб і нещасть, а самі плюндрувальники приїжджають просити пробачення у джерела й пірнути в його води у просторій купальні.
Щодо звичайних прочан, то джерело до них завжди прихильне – каже настоятелька, сестра Рахіль. Праведна Ганна дуже допомагає жінкам, у яких немає діток, наголошує вона. «Були такі випадки, коли до нас приїжджало подружжя з Криму – в них 18 років не було дітей, – розповідає сестра Рахіль. – Вони помолилися, окунулися, і вже через рік написали нам подячний лист, що праведна Анна послала їм доньку, яку вони так і назвали – Анною. Ось перед Паскою ми хрестили маленьку дівчинку – Анну. У цього подружжя також до десяти років не було дітей, і після купання праведна Анна послала таку радість у ту сім’ю. Таких випадків безліч».
Науковці не заперечують цінності джерела. Щоправда, пояснюють все простіше: взаємодія срібла і характерного для цих країв каменя – кремнію – благодатно впливає на людський організм. Температура цілорічно однакова – близько чотирьох градусів за Цельсієм. Недовге купання в такій воді сприяє зміцненню захисних сил організму.
Вже сама присутність «живої води» сприяла і розвиткові віддаленого від траси й донедавна забутого села. Днями сюди провели газ, а тепер онишківчани кажуть, що не менш наполегливо домагатимуться прокладення до села дороги з боку Дубна – адже поки що тим, хто хотів би дістатися сюди коротшим шляхом, він обходиться надто дорого – через покриття-бруківку.
А ще, відновивши джерело і його храм, онишківська громада заявила про бажання відбудувати в селі зруйновану наприкінці 70-х церкву Святої Трійці. Люди розповідають, що церкву знищили за велінням місцевих партійних керівників, вночі були вивезені всі ікони й дзвони, а приміщення розібрали.
Якщо ви приїдете в Онишківці, щоб викупатись у святій воді і позбутися тілесної та душевної недуги, вам сприятиме ще й дивовижної краси навколишня природа, близькість Кременецьких пагорбів, Божої гори, Почаївської Лаври. І доброзичливість тутешніх мешканців та тридцяти черниць монастиря Святої праведної Ганни.
Кожен відчуває тут не тільки те, що він занурився в джерельну воду, зауважує вона. «Передати словами не можна ту святу благодать, яка іде від цього джерела. У ніч та день Святої Анни намагаються окунутися в цих святих водах, які обрала сама свята праведна Анна. І де було велике диво», – говорить ігуменія.
Мешканка Онишківець пані Ганна сьогодні іменинниця. Каже, що змалку пам’ятає урочистості біля джерела у дні великих християнських свят. Ходили туди на Зелені свята, Чесного хреста з хресним ходом. «Так було хороше... Зараз файно і тоді було. На джерелі церква стояла, але її також зруйнували за «совітів», – згадує вона. – Воду заливали мазутом, закладали – і довгий час там нічого не було. А десь у 80-х роках його знов відкривали. Люди своїми силами розчищали, наймали трактора, збирали кошти і самі будували, мурували».
А її сусідка, пані Надія, каже, що вода із джерела Святої Ганни славиться по всьому світові. «Вона ніколи – ні взимку, ні влітку – не зашкодить. Така холодна – а як скупаєшся – то гаряче. Ось зараз у мене з Дніпропетровська люди живуть на квартирі – спеціально приїхали купатися. Давали воду в Одеський дослідний інститут на перевірку – сказали, що там багато срібла», – зазначає жінка.
За здоров’ям – до джерела
Онишківчани навперебій розповідають про благодатний дар, який вони отримали просто із землі. І повідують бувальщини, як сім’ї людей, котрі засипали джерело гноєм, страждали від хвороб і нещасть, а самі плюндрувальники приїжджають просити пробачення у джерела й пірнути в його води у просторій купальні.
Щодо звичайних прочан, то джерело до них завжди прихильне – каже настоятелька, сестра Рахіль. Праведна Ганна дуже допомагає жінкам, у яких немає діток, наголошує вона. «Були такі випадки, коли до нас приїжджало подружжя з Криму – в них 18 років не було дітей, – розповідає сестра Рахіль. – Вони помолилися, окунулися, і вже через рік написали нам подячний лист, що праведна Анна послала їм доньку, яку вони так і назвали – Анною. Ось перед Паскою ми хрестили маленьку дівчинку – Анну. У цього подружжя також до десяти років не було дітей, і після купання праведна Анна послала таку радість у ту сім’ю. Таких випадків безліч».
Науковці не заперечують цінності джерела. Щоправда, пояснюють все простіше: взаємодія срібла і характерного для цих країв каменя – кремнію – благодатно впливає на людський організм. Температура цілорічно однакова – близько чотирьох градусів за Цельсієм. Недовге купання в такій воді сприяє зміцненню захисних сил організму.
Вже сама присутність «живої води» сприяла і розвиткові віддаленого від траси й донедавна забутого села. Днями сюди провели газ, а тепер онишківчани кажуть, що не менш наполегливо домагатимуться прокладення до села дороги з боку Дубна – адже поки що тим, хто хотів би дістатися сюди коротшим шляхом, він обходиться надто дорого – через покриття-бруківку.
А ще, відновивши джерело і його храм, онишківська громада заявила про бажання відбудувати в селі зруйновану наприкінці 70-х церкву Святої Трійці. Люди розповідають, що церкву знищили за велінням місцевих партійних керівників, вночі були вивезені всі ікони й дзвони, а приміщення розібрали.
Якщо ви приїдете в Онишківці, щоб викупатись у святій воді і позбутися тілесної та душевної недуги, вам сприятиме ще й дивовижної краси навколишня природа, близькість Кременецьких пагорбів, Божої гори, Почаївської Лаври. І доброзичливість тутешніх мешканців та тридцяти черниць монастиря Святої праведної Ганни.