Варшава – Польська прокуратура може звинуватити у скоєнні воєнних злочинів найвищих державних посадовців Польщі в 2002-2005 роках. Тодішнього президента країни Олександра Квасневського та прем’єра Лешека Міллера підозрюють у тому, що за їхньої згоди на території Польщі функціонували таємні в’язниці ЦРУ. Ця сенсаційна інформація, опублікована в середу виданням Gazeta Wyborcza, стала однією з головних новин польського політичного життя.
Справу ймовірних в’язниць ЦРУ на території Польщі польська прокуратура розслідує вже третій рік. Спершу прокурор Єжи Межевський вів слідство про перевищення службових повноважень. Йшлося про незаконне позбавлення частини польської території суверенітету шляхом передачі її в користування ЦРУ. Та, за даними видання Gazeta Wyborcza, тепер цей прокурор хоче поставити відомим політикам значно тяжче звинувачення: участь у воєнних злочинах.
Як інформує інша польська газета Rzeczpospolita, слідство розширене 123-ю статтею польського кримінального кодексу, де йдеться про застосування тортур, нелюдське ставлення та експерименти над затриманими під час воєнних дій.
П’ять років тому про існування в’язниць ЦРУ на території Польщі та кількох інших країн у 2002–2005 роках написала газета Washington Post. Після цього слідча комісія Парламентської асамблеї Ради Європи дійшла висновку, що таємні в’язниці були на території Румунії, Литви і Польщі. Мовляв, там утримували захоплених в Афганістані терористів.
Та оскільки ця комісія не надала переконливих доказів існування в’язниць, тодішня польська влада заперечувала ці факти. Визнавала вона лише те, що на одному з польських летовищ приземлялися літаки ЦРУ.
Тепер прокуратура хоче притягти Квасневського і Міллера до відповідальності перед Державним трибуналом. Ця польська судова установа розглядає злочини, скоєні найвищими керівниками держави під час виконання ними службових обов’язків. Згоду на притягнення політиків до відповідальності перед трибуналом мусить дати Сейм.
Резонасні публікації польських медіа прокоментував Тадеуш Івінський, колишній держсекретар із міжнародних питань в уряді Квасневського. В інтерв’ю для Інформаційного радіоагентства він, зокрема, сказав, що на півночі Польщі «однозначно існували центри, переважно в Кейкутах, де впродовж якогось часу, складно сказати скільки саме, могли утримувати пасажирів літаків, які використовувало ЦРУ». «Ці літаки могли бути чи то з Афганістану, чи то з Марокко, чи з інших місць», – зауважив Івінський.
Проте вже через кілька годин після цього резонансного інтерв’ю він уточнив, що не мав на увазі факт існування в’язниць ЦРУ на території Польщі.
Ліві знаходили порозуміння із правими у співпраці зі США – соціолог
Оскільки польські медіа наголошують на тому, що по цій винятковій справі проходять відомі ліві політики, Радіо Свобода звернулося за коментарем до Мацея Ґдули. Цього соціолога вважають одним із провідних інтелектуалів польських лівих нової генерації. Він каже, що скандал навколо Квасневського й Міллера не вдарить по оновлених лівих.
Мацей Ґдула звертає увагу на те, що свого часу ліві, які були при владі, прекрасно знаходили спільну мову з правою опозицією там, де йшлося про співпрацю зі США. На його думку, справа в’язниць ЦРУ «свідчить не тільки про лівих політиків, але й про той період у польській історії, бо політику Александра Квасневського та Лешека Міллера щодо США насправді підтримувала вся тодішня права опозиція».
Поки що ані прокуратура, ані головні герої цієї справи коментарів для медіа не дають. Прокурор Межевський наголошує, що справа має гриф «цілком таємно».
Як інформує інша польська газета Rzeczpospolita, слідство розширене 123-ю статтею польського кримінального кодексу, де йдеться про застосування тортур, нелюдське ставлення та експерименти над затриманими під час воєнних дій.
П’ять років тому про існування в’язниць ЦРУ на території Польщі та кількох інших країн у 2002–2005 роках написала газета Washington Post. Після цього слідча комісія Парламентської асамблеї Ради Європи дійшла висновку, що таємні в’язниці були на території Румунії, Литви і Польщі. Мовляв, там утримували захоплених в Афганістані терористів.
Та оскільки ця комісія не надала переконливих доказів існування в’язниць, тодішня польська влада заперечувала ці факти. Визнавала вона лише те, що на одному з польських летовищ приземлялися літаки ЦРУ.
Тепер прокуратура хоче притягти Квасневського і Міллера до відповідальності перед Державним трибуналом. Ця польська судова установа розглядає злочини, скоєні найвищими керівниками держави під час виконання ними службових обов’язків. Згоду на притягнення політиків до відповідальності перед трибуналом мусить дати Сейм.
Резонасні публікації польських медіа прокоментував Тадеуш Івінський, колишній держсекретар із міжнародних питань в уряді Квасневського. В інтерв’ю для Інформаційного радіоагентства він, зокрема, сказав, що на півночі Польщі «однозначно існували центри, переважно в Кейкутах, де впродовж якогось часу, складно сказати скільки саме, могли утримувати пасажирів літаків, які використовувало ЦРУ». «Ці літаки могли бути чи то з Афганістану, чи то з Марокко, чи з інших місць», – зауважив Івінський.
Проте вже через кілька годин після цього резонансного інтерв’ю він уточнив, що не мав на увазі факт існування в’язниць ЦРУ на території Польщі.
Ліві знаходили порозуміння із правими у співпраці зі США – соціолог
Оскільки польські медіа наголошують на тому, що по цій винятковій справі проходять відомі ліві політики, Радіо Свобода звернулося за коментарем до Мацея Ґдули. Цього соціолога вважають одним із провідних інтелектуалів польських лівих нової генерації. Він каже, що скандал навколо Квасневського й Міллера не вдарить по оновлених лівих.
Мацей Ґдула звертає увагу на те, що свого часу ліві, які були при владі, прекрасно знаходили спільну мову з правою опозицією там, де йшлося про співпрацю зі США. На його думку, справа в’язниць ЦРУ «свідчить не тільки про лівих політиків, але й про той період у польській історії, бо політику Александра Квасневського та Лешека Міллера щодо США насправді підтримувала вся тодішня права опозиція».
Поки що ані прокуратура, ані головні герої цієї справи коментарів для медіа не дають. Прокурор Межевський наголошує, що справа має гриф «цілком таємно».