Київ – Конституційний Суд України має вирішити: чи відповідає основному законові політреформа 2004 року. Ініціатива надійшла від народних депутатів із правлячої більшості. Між тим, всередині коаліції не існує єдиної думки щодо доцільності скасування політреформи. Комуністи та Блок Литвина виступають проти скасування політреформи. Немає єдиної точки зору навіть у самій Партії регіонів. Та попри це скасування політреформи експерти вважають цілком реальною справою.
У Конституційному Суді не поспішають із розглядом легітимності політреформи 2004 року. Судді, взявши справу до розгляду, майже у повному складі пішли у відпустку до кінця літа.
8 грудня 2004 року, під час політичної кризи, що виникла після другого туру президентських виборів, Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції. Відтак відбувся перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. Парламентська більшість отримала право призначати Прем’єр-міністра та уряд.
«Хотів би нагадати, хто був автором політреформи, – каже голова опозиційного уряду, депутат-б'ютівець Сергій Соболєв. – Це були Кучма, Медведчук, Литвин, Янукович – усі ті, хто боялися перемоги демократичних сил на президентських виборах».
Дискусія довкола повноважень
Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Партія регіонів виступила з ініціативою скасувати політреформу. Проте союзники регіоналів по коаліції – Блок Литвина та Компартія – не підтримують цієї ініціативи. Через це не вдалося ухвалити зміни до закону про референдум, які б дозволяли змінювати Конституцію «в обхід» парламенту – на референдумі. Зараз переглянути Основний закон може лише Верховна Рада голосами трьохсот депутатів.
Наразі різні точки зору щодо доцільності перегляду конституційної реформи є і в самій Партії регіонів.
«В оточенні Януковича є різні точки зору, – зауважує політолог Віталій Кулик. – Та група, яка зараз має більшу вагу на Банковій, схиляється до скасування політреформи. З іншого боку, є група, яка б не хотіла посилення президентської вертикалі. Проте зараз вона в меншості і може програти».
Три варіанти рішення
Керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що своїм рішенням Конституційний Суд фактично може скасувати політреформу.
«Конституційний Суд може ухвалити одне з двох рішень, – каже він. – Або визнати, що порушення були несуттєвими. І тоді все залишається так, як є. Або визнати, що порушення були суттєвими і, фактично, саме завдяки порушенням закон був прийнятий. Це означає, що закон повинен бути визнаний таким, що немає чинності. Тоді з моменту винесення такого рішення Конституційним Судом починає діяти конституція в редакції 1996 року».
Натомість, на думку Віталія Кулика, Конституційний Суд не ухвалить однозначного рішення з цього приводу. За його словами, «відміни політреформи не буде, а буде таке проміжне рішення».
Експерти схиляються до думки, що Конституційний Суд може ухвалити рішення вже восени цього року. Проте долю політреформи вирішуватиме не Конституційний Суд, а президентська гілка влади, яка, судячи з усього, остаточно ще не визначилася з цього приводу.
8 грудня 2004 року, під час політичної кризи, що виникла після другого туру президентських виборів, Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції. Відтак відбувся перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. Парламентська більшість отримала право призначати Прем’єр-міністра та уряд.
«Хотів би нагадати, хто був автором політреформи, – каже голова опозиційного уряду, депутат-б'ютівець Сергій Соболєв. – Це були Кучма, Медведчук, Литвин, Янукович – усі ті, хто боялися перемоги демократичних сил на президентських виборах».
Дискусія довкола повноважень
Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Партія регіонів виступила з ініціативою скасувати політреформу. Проте союзники регіоналів по коаліції – Блок Литвина та Компартія – не підтримують цієї ініціативи. Через це не вдалося ухвалити зміни до закону про референдум, які б дозволяли змінювати Конституцію «в обхід» парламенту – на референдумі. Зараз переглянути Основний закон може лише Верховна Рада голосами трьохсот депутатів.
Наразі різні точки зору щодо доцільності перегляду конституційної реформи є і в самій Партії регіонів.
«В оточенні Януковича є різні точки зору, – зауважує політолог Віталій Кулик. – Та група, яка зараз має більшу вагу на Банковій, схиляється до скасування політреформи. З іншого боку, є група, яка б не хотіла посилення президентської вертикалі. Проте зараз вона в меншості і може програти».
Три варіанти рішення
Керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що своїм рішенням Конституційний Суд фактично може скасувати політреформу.
«Конституційний Суд може ухвалити одне з двох рішень, – каже він. – Або визнати, що порушення були несуттєвими. І тоді все залишається так, як є. Або визнати, що порушення були суттєвими і, фактично, саме завдяки порушенням закон був прийнятий. Це означає, що закон повинен бути визнаний таким, що немає чинності. Тоді з моменту винесення такого рішення Конституційним Судом починає діяти конституція в редакції 1996 року».
Натомість, на думку Віталія Кулика, Конституційний Суд не ухвалить однозначного рішення з цього приводу. За його словами, «відміни політреформи не буде, а буде таке проміжне рішення».
Експерти схиляються до думки, що Конституційний Суд може ухвалити рішення вже восени цього року. Проте долю політреформи вирішуватиме не Конституційний Суд, а президентська гілка влади, яка, судячи з усього, остаточно ще не визначилася з цього приводу.