Львів – Щоб встановити контроль за торгівлею і захистити споживачів, Міністерство економіки підготувало проект закону «Про внутрішню торгівлю». Сьогодні документ обговорювали в Кабміні. Однак цей законопроект, на думку деяких львівських підприємців, недоопрацьований і лобіює інтереси великих торговельних мереж.
Згідно з законопроектом «Про внутрішню торгівлю», магазин може працювати, якщо, крім торговельного залу, має ще підсобні, адміністративні приміщення.
Новий проект також унеможливить існування значної кількості літніх майданчиків, оскільки доведеться оформляти оренду на земельну ділянку. Для прикладу, у Львові більшість літніх кав’ярень розташовані на тротуарах, а їх не можна орендувати.
У так званих малих архітектурних формах, наметах і ятках, за проектом закону, не можна буде торгувати. Тому, скажімо, улюблене місце туристів «Вернісаж», де у Львові просто неба продають мистецькі вироби, у разі ухвалення законопроекту зачиниться. А ось торгівля на возику чи з машини дозволена.
Законопроект варто вдосконалити
Координатор громадського об’єднання «Гармонія і порядок», адвокат Дмитро Гудима каже, що законопроект потребує доопрацювання, а тому підприємці мали б активніше брати участь в обговоренні.
«У цій ситуації виживуть власники великих торговельних мереж і ресторанних. Але водночас втілюється ідея тиску на малий і середній бізнес», – каже Дмитро Гудима.
Новий закон «Про внутрішню торгівлю» необхідний, наголосив у розмові з Радіо Свобода представник мережі магазинів дитячого одягу Лев Козаков. Але такий документ, на його думку, не повинен захищати великі торговельні мережі.
«У першу чергу треба в законопроекті сконцентруватися на дрібному товаровиробникові і виробнику сільськогосподарської продукції, – говорить Лев Козаков. – Такі кроки законопроект робить, але не доводить це до кінця. Саме розвиток місцевого виробника, дрібного – на них має бути направлений закон, вони мають мати доступ до реалізації».
Сфера торгівлі далека від цивілізованої
Більшість статей законопроекту в Асоціації роботодавців Львівщини сприймають позитивно, бо вважають, що у внутрішній торгівлі необхідно навести порядок. Але його потрібно запроваджувати паралельно з економічними реформами, зокрема, зі змінами податкової політики, кажуть в асоціації.
Скажімо, у Львові масово діє така схема: власник приміщення чи колишній власник крамниці здає його в оренду під невеличку крамницю або ж супермаркет кільком фізичним особам. Кожен торгує на свій лад і сплачує єдиний податок. Тобто, законно відбувається мінімізація сплати податків. За підрахунками Асоціації роботодавців, майже 50 відсотків населення держави нині зайняті у торгівлі, від базару і до гіпермаркету. І ця сфера далека від цивілізованих норм.
До 9 серпня Кабмін прийматиме зауваження щодо законопроекту. Відтак Асоціація закликає людей, зайнятих у торгівлі, надсилати свої пропозиції щодо нового закону «Про внутрішню торгівлю». До слова, у Росії такий законопроект обговорювали чотири роки.
Новий проект також унеможливить існування значної кількості літніх майданчиків, оскільки доведеться оформляти оренду на земельну ділянку. Для прикладу, у Львові більшість літніх кав’ярень розташовані на тротуарах, а їх не можна орендувати.
У так званих малих архітектурних формах, наметах і ятках, за проектом закону, не можна буде торгувати. Тому, скажімо, улюблене місце туристів «Вернісаж», де у Львові просто неба продають мистецькі вироби, у разі ухвалення законопроекту зачиниться. А ось торгівля на возику чи з машини дозволена.
Законопроект варто вдосконалити
Координатор громадського об’єднання «Гармонія і порядок», адвокат Дмитро Гудима каже, що законопроект потребує доопрацювання, а тому підприємці мали б активніше брати участь в обговоренні.
«У цій ситуації виживуть власники великих торговельних мереж і ресторанних. Але водночас втілюється ідея тиску на малий і середній бізнес», – каже Дмитро Гудима.
Новий закон «Про внутрішню торгівлю» необхідний, наголосив у розмові з Радіо Свобода представник мережі магазинів дитячого одягу Лев Козаков. Але такий документ, на його думку, не повинен захищати великі торговельні мережі.
«У першу чергу треба в законопроекті сконцентруватися на дрібному товаровиробникові і виробнику сільськогосподарської продукції, – говорить Лев Козаков. – Такі кроки законопроект робить, але не доводить це до кінця. Саме розвиток місцевого виробника, дрібного – на них має бути направлений закон, вони мають мати доступ до реалізації».
Сфера торгівлі далека від цивілізованої
Більшість статей законопроекту в Асоціації роботодавців Львівщини сприймають позитивно, бо вважають, що у внутрішній торгівлі необхідно навести порядок. Але його потрібно запроваджувати паралельно з економічними реформами, зокрема, зі змінами податкової політики, кажуть в асоціації.
Скажімо, у Львові масово діє така схема: власник приміщення чи колишній власник крамниці здає його в оренду під невеличку крамницю або ж супермаркет кільком фізичним особам. Кожен торгує на свій лад і сплачує єдиний податок. Тобто, законно відбувається мінімізація сплати податків. За підрахунками Асоціації роботодавців, майже 50 відсотків населення держави нині зайняті у торгівлі, від базару і до гіпермаркету. І ця сфера далека від цивілізованих норм.
До 9 серпня Кабмін прийматиме зауваження щодо законопроекту. Відтак Асоціація закликає людей, зайнятих у торгівлі, надсилати свої пропозиції щодо нового закону «Про внутрішню торгівлю». До слова, у Росії такий законопроект обговорювали чотири роки.