Будапешт – Безрезультатно завершилися цими вихідними переговори між представниками Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії з урядом Угорщини про надання чергового траншу антикризового кредиту.
Переговори з МВФ перенесли на вересень, бо уряд Угорщини відмовився проводити подальші скорочення й заощадження. Тоді МВФ заморозив надання грошей із кредиту, який було надано у листопаді 2008 року.
Угорщина стояла на порозі банкрутства. Міжнародний валютний фонд разом із Європейським Союзом та Світовим банком ухвалили надати країні 25,9 мільярдів доларів на умовах сплати 5–6 відсотків річних. До такого ж рішення МВФ вдався того року і щодо України та Пакистану.
До березня 2010 року Угорщина отримала в п’яти траншах понад 8 мільярдів євро. МВФ зажадав від Угорщини зменшити цього року дефіцит бюджету до 3,8 відсотків від ВВП, а у 2011 році – до 3 відсотків, разом зі впровадженням заходів суворої економії.
Угорські консерватори хочуть заощаджувати частково, але МВФ не дає на це кредит
Усіх цих вимог намагався дотримуватись попередній уряд соціалістів на чолі з Ференцем Дюрчанем, а потім його наступник Ґордон Байнаї. Однак після парламентських виборів навесні 2010 року нова урядова коаліція консерваторів та християнських демократів дещо змінила економічні та соціальні пріоритети, які не збігаються з уявленнями міжнародних кредиторів Угорщини.
Проте міністр економіки Угорщини Дьєрдь Матолчі запевняє, що про провал не йдеться.
«Переговори аж ніяк не припинилися, просто ми закрили певний етап цих перемов без результату, як це вважають наші партнери. На наш погляд, результат все-таки є, адже вони визнали, що угорський уряд не буде перевищувати дефіцит бюджету у 3,8 відсотка в цьому році. Вони визнали доцільними кроки уряду у проведенні економічних реформ. Однак вони сумніваються в тому, чи треба запроваджувати екстра-податок для банків і знижувати зарплату голові Нацбанку в 4 рази», – каже угорський міністр.
МВФ не радить чіпати банки
Угорщина першою серед країн Євросоюзу хоче запровадити на 3 роки підвищений податок для банків. Уряд також постановив, що максимальна зарплата менеджерів державних підприємств та фінансових установ не повинна перевищувати суми в 10 тисяч доларів.
Разом із тим консерватори відмовилися від затягування пасків у соціальній сфері, як це робив попередній уряд соціалістів. Дьєрдь Матолчі стверджує, що делегації МВФ та Єврокомісії інакше трактують наміри чинного угорського уряду, ніж їхнього попередника.
Міністр економіки зазначив: «Справді, йдеться про два різні мислення. В Угорщині суворі заходи економіки тривають уже 5-й рік. Ми це успадкували від попередніх урядів Дюрчаня й Байнаї. Наша позиція перед партнерами така: не може бути й мови про подальше затягування пасків, тому що ми втратили в Угорщині економічне зростання, багато сотень тисяч робочих місць, не кажучи про конкурентоспроможність країни».
Цього року міжнародні експерти прогнозують збільшення угорського ВВП на 0,6 відсотка і його зростання на 2,5 та 2,7 відсотка року наступного.
Однак повідомлення про провал переговорів МВФ у Будапешті цими днями викликали тривогу на фінансових ринках Євросоюзу, а в самій Угорщині курс форинта вже впав на 3 відсотки.
Угорщина стояла на порозі банкрутства. Міжнародний валютний фонд разом із Європейським Союзом та Світовим банком ухвалили надати країні 25,9 мільярдів доларів на умовах сплати 5–6 відсотків річних. До такого ж рішення МВФ вдався того року і щодо України та Пакистану.
До березня 2010 року Угорщина отримала в п’яти траншах понад 8 мільярдів євро. МВФ зажадав від Угорщини зменшити цього року дефіцит бюджету до 3,8 відсотків від ВВП, а у 2011 році – до 3 відсотків, разом зі впровадженням заходів суворої економії.
Угорські консерватори хочуть заощаджувати частково, але МВФ не дає на це кредит
Усіх цих вимог намагався дотримуватись попередній уряд соціалістів на чолі з Ференцем Дюрчанем, а потім його наступник Ґордон Байнаї. Однак після парламентських виборів навесні 2010 року нова урядова коаліція консерваторів та християнських демократів дещо змінила економічні та соціальні пріоритети, які не збігаються з уявленнями міжнародних кредиторів Угорщини.
Проте міністр економіки Угорщини Дьєрдь Матолчі запевняє, що про провал не йдеться.
«Переговори аж ніяк не припинилися, просто ми закрили певний етап цих перемов без результату, як це вважають наші партнери. На наш погляд, результат все-таки є, адже вони визнали, що угорський уряд не буде перевищувати дефіцит бюджету у 3,8 відсотка в цьому році. Вони визнали доцільними кроки уряду у проведенні економічних реформ. Однак вони сумніваються в тому, чи треба запроваджувати екстра-податок для банків і знижувати зарплату голові Нацбанку в 4 рази», – каже угорський міністр.
МВФ не радить чіпати банки
Угорщина першою серед країн Євросоюзу хоче запровадити на 3 роки підвищений податок для банків. Уряд також постановив, що максимальна зарплата менеджерів державних підприємств та фінансових установ не повинна перевищувати суми в 10 тисяч доларів.
Разом із тим консерватори відмовилися від затягування пасків у соціальній сфері, як це робив попередній уряд соціалістів. Дьєрдь Матолчі стверджує, що делегації МВФ та Єврокомісії інакше трактують наміри чинного угорського уряду, ніж їхнього попередника.
Міністр економіки зазначив: «Справді, йдеться про два різні мислення. В Угорщині суворі заходи економіки тривають уже 5-й рік. Ми це успадкували від попередніх урядів Дюрчаня й Байнаї. Наша позиція перед партнерами така: не може бути й мови про подальше затягування пасків, тому що ми втратили в Угорщині економічне зростання, багато сотень тисяч робочих місць, не кажучи про конкурентоспроможність країни».
Цього року міжнародні експерти прогнозують збільшення угорського ВВП на 0,6 відсотка і його зростання на 2,5 та 2,7 відсотка року наступного.
Однак повідомлення про провал переговорів МВФ у Будапешті цими днями викликали тривогу на фінансових ринках Євросоюзу, а в самій Угорщині курс форинта вже впав на 3 відсотки.