Бюджетних грошей для української армії вистачає лише на проживання у казармах, стверджує військовий експерт Сергій Згурець. Бюджет нинішнього і минулого року (не на папері, а фактично) – 8 мільярдів гривень на рік. На ці гроші вояки зможуть лише їсти і утримувати гарнізони. На бойову підготовку та модернізацію коштів залишається обмаль. Яким має бути фінансування українського війська? Та які є перспективи розвитку ЗСУ?
Українським Збройним Силам для нормального розвитку треба 17 мільярдів гривень: 3 мільярди – на бойову підготовку, 5 мільярдів – на закупівлю і модернізацію техніки, а також 9 мільярдів – для проживання в казармах. Це констатує експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець.
«Якщо протягом трьох років на українську армію виділятиметься 17 мільярдів гривень щорічно, то наприкінці цього періоду вона буде спроможна протистояти усім загрозам», - пояснив він.
Потреби армії збільшуються, але додаткові кошти знайти важко
Українській армії бракувало фінансування усі роки незалежності. Хоча, щоб вона була боєздатною, їй треба виділяти з року в рік більше грошей - підкреслює екс-міністр оборони, нині – глава профільного парламентського комітету Анатолій Гриценко.
«Практично не фінансувалися наукові дослідження, не фінансувалися розробки техніки. Проблема вже вийшла за критичну межу. Зараз потреби армії збільшуються в кілька разів», - зауважив він.
Україна витрачає на оборонні потреби близько 1% від ВВП, зазначають фахівці. Хоча нормою асигнувань на військо розвинутих держав є понад 2% ВВП. На різке збільшення фінансування Збройних Сил України у найближчі роки сподіватися не доводиться, прогнозує директор військових програм Центру Разумкова, Микола Сунгуровський. Адже стан економіки України є таким, що додаткові гроші знайти важко.
«На ці роки якогось різкого поліпшення стану Збройних Сил не відбудеться. І головне завдання – зберегти, стабілізувати ситуацію у Збройних Силах. За того фінансового забезпечення, яке було раніше, і яке є на нинішній рік, на жодні реформи сподіватися не варто. В принципі, це – об’єктивна реальність. Більше того, що виділено нинішнього року, очікувати було не варто», - зазначає Микола Сунгуровський.
Раніше міністр оборони Михайло Єжель ледь не втратив посаду після того, як Президент Янукович висловив невдоволення ситуацією в українській армії – тоді він не виключав «радикальних заходів і по кадрових питаннях, і з питань фінансування». Зараз у Міністерстві оборони вирішують – куди розподілити наявні невеликі кошти. Про це Радіо Свобода розповів заступник керівника прес-служби Міністерства оборони України Ігор Михалко.
«На останній сесії Верховна Рада проголосувала за зменшення фінансування Збройних Сил на 2,135 мільярда гривень. А наш департамент зараз буде вираховувати як і куди розподілити ці кошти. Заберуть по трішки у кожного», - Ігор Михалко.
Залишається раціонально використовувати гроші, які є
Коли на додаткові гроші сподіватися не доводиться, залишається
раціонально використовувати гроші, які є, зауважує Сергій Згурець. Наприклад - до війська призвали юнаків і вони не здійснили жодного бойового виходу. І таких солдатів налічується в Україні 25 тисяч. Навіщо тоді було витрачати гроші на призов, на їжу і на звільнення, якщо ці хлопці практично нічому не навчилися?
«Із 8 мільярдів гривень, на перший рівень витрат, третина витрачається нераціонально. Навіть коли ми говоримо про збільшення оборонних витрат, треба дивитися, яким чином ці витрати розподіляються потім під час служби», - говорить Сергій Згурець.
З іншого боку, яким би куцим не був військовий бюджет держави, деякі витрати є обов’язковими. Інакше немає сенсу в існуванні Збройних Сил. Це стосується, зокрема, грошей на навчання офіцерів-льотчиків. Зараз вони в основному тренуються не за штурвалом бойових винищувачів, а на тренажерах, зауважує експерт.
«Мене трохи здивувало, коли новий міністр оборони казав про те, що треба приділити увагу тренуванню на техніці без використання ресурсів цієї техніки. Такий підхід можливий для низько-технологічних зразків держпромів. Але коли ми говоримо про авіацію, яка потребує постійного нальоту саме через складність бойового вишколу льотчиків, і стрільби протиповітряної оборони, це не зовсім правильно», - пояснив Сергій Згурець.
За його словами, останні два компоненти є витратними, але їх потрібно реалізовувати, «тому що вони забезпечують основу боєздатності головного елемента оборони в український умовах – це протиповітряна оборона і авіація».
Українська армія фінансується лише за трьома напрямками: грошове забезпечення особового складу, виділяються бюджетні кошти на харчування військовослужбовців та фінансуються комунальні видатки. А такі питання, як бойова підготовка, як підготовка військ взагалі - на рівні 8%. Як повідомляв «Комерсант-Україна», про це заявляв директор Департаменту фінансів Міністерства оборони Іван Марко.
«Якщо протягом трьох років на українську армію виділятиметься 17 мільярдів гривень щорічно, то наприкінці цього періоду вона буде спроможна протистояти усім загрозам», - пояснив він.
Потреби армії збільшуються, але додаткові кошти знайти важко
Українській армії бракувало фінансування усі роки незалежності. Хоча, щоб вона була боєздатною, їй треба виділяти з року в рік більше грошей - підкреслює екс-міністр оборони, нині – глава профільного парламентського комітету Анатолій Гриценко.
«Практично не фінансувалися наукові дослідження, не фінансувалися розробки техніки. Проблема вже вийшла за критичну межу. Зараз потреби армії збільшуються в кілька разів», - зауважив він.
Україна витрачає на оборонні потреби близько 1% від ВВП, зазначають фахівці. Хоча нормою асигнувань на військо розвинутих держав є понад 2% ВВП. На різке збільшення фінансування Збройних Сил України у найближчі роки сподіватися не доводиться, прогнозує директор військових програм Центру Разумкова, Микола Сунгуровський. Адже стан економіки України є таким, що додаткові гроші знайти важко.
«На ці роки якогось різкого поліпшення стану Збройних Сил не відбудеться. І головне завдання – зберегти, стабілізувати ситуацію у Збройних Силах. За того фінансового забезпечення, яке було раніше, і яке є на нинішній рік, на жодні реформи сподіватися не варто. В принципі, це – об’єктивна реальність. Більше того, що виділено нинішнього року, очікувати було не варто», - зазначає Микола Сунгуровський.
Раніше міністр оборони Михайло Єжель ледь не втратив посаду після того, як Президент Янукович висловив невдоволення ситуацією в українській армії – тоді він не виключав «радикальних заходів і по кадрових питаннях, і з питань фінансування». Зараз у Міністерстві оборони вирішують – куди розподілити наявні невеликі кошти. Про це Радіо Свобода розповів заступник керівника прес-служби Міністерства оборони України Ігор Михалко.
«На останній сесії Верховна Рада проголосувала за зменшення фінансування Збройних Сил на 2,135 мільярда гривень. А наш департамент зараз буде вираховувати як і куди розподілити ці кошти. Заберуть по трішки у кожного», - Ігор Михалко.
Залишається раціонально використовувати гроші, які є
Коли на додаткові гроші сподіватися не доводиться, залишається
раціонально використовувати гроші, які є, зауважує Сергій Згурець. Наприклад - до війська призвали юнаків і вони не здійснили жодного бойового виходу. І таких солдатів налічується в Україні 25 тисяч. Навіщо тоді було витрачати гроші на призов, на їжу і на звільнення, якщо ці хлопці практично нічому не навчилися?
«Із 8 мільярдів гривень, на перший рівень витрат, третина витрачається нераціонально. Навіть коли ми говоримо про збільшення оборонних витрат, треба дивитися, яким чином ці витрати розподіляються потім під час служби», - говорить Сергій Згурець.
З іншого боку, яким би куцим не був військовий бюджет держави, деякі витрати є обов’язковими. Інакше немає сенсу в існуванні Збройних Сил. Це стосується, зокрема, грошей на навчання офіцерів-льотчиків. Зараз вони в основному тренуються не за штурвалом бойових винищувачів, а на тренажерах, зауважує експерт.
«Мене трохи здивувало, коли новий міністр оборони казав про те, що треба приділити увагу тренуванню на техніці без використання ресурсів цієї техніки. Такий підхід можливий для низько-технологічних зразків держпромів. Але коли ми говоримо про авіацію, яка потребує постійного нальоту саме через складність бойового вишколу льотчиків, і стрільби протиповітряної оборони, це не зовсім правильно», - пояснив Сергій Згурець.
За його словами, останні два компоненти є витратними, але їх потрібно реалізовувати, «тому що вони забезпечують основу боєздатності головного елемента оборони в український умовах – це протиповітряна оборона і авіація».
Українська армія фінансується лише за трьома напрямками: грошове забезпечення особового складу, виділяються бюджетні кошти на харчування військовослужбовців та фінансуються комунальні видатки. А такі питання, як бойова підготовка, як підготовка військ взагалі - на рівні 8%. Як повідомляв «Комерсант-Україна», про це заявляв директор Департаменту фінансів Міністерства оборони Іван Марко.