Нью-Йорк – У Мексиканській затоці, неподалік південного узбережжя Сполучених Штатів, інженери та науковці останніми днями вивчають ефективність дії механічного металевого ковпака, що ним ніби заглушкою перекрито нафтову свердловину.
Експерти стежать за рівнем тиску під ковпаком. Існує небезпека, що нафта, шукаючи виходу, могла б пробити собі отвір деінде глибше в океанському дні і тоді тиск під ковпаком впаде. Якщо це станеться, то доведеться чекати, поки нафтовики закінчать нову свердловину у середині серпня і нова труба відтягне на себе нафту від існуючої. Поки що науковці сподіваються, що все буде гаразд із ковпаком і закінчиться цей «національний кошмар», як висловився сенатор Кристофер Додд. Статистика підтверджує це визначення.
Вилив нафти зі свердловини на півторакілометровій глибини тривав 85 днів, 16 годин і 25 хвилин. Ця нафта загальним обсягом 184 мільйони барелів забруднила воду Мексиканської затоки й 920 кілометрів узбережжя. Відтак у затоці закрито для риболовлі площу близько 84 тисяч квадратних морських миль.
Днями президент США Барак Обама заявив: «На протязі майже 90 днів екологічної катастрофи ми всі сподівалися побачити нарешті чисту воду, замість нафти, що виливалася у (Мексиканську ) затоку. Але на нас лежить відповідальність за те, щоб вжити передбачливих заходів, а не таких, що пропонують короткотермінове рішення, що спричинилося б до ще більших проблем у недалекому майбутньому».
Чи все гаразд? Чи ковпак працює?
Ковпак працює, але не стовідсотково. Тиск, за останніми даними, трохи нижче очікуваного. Тому науковці тепер створюють мапу морського дна і, поки вони здійснюють численні тести уздовж свердловини, роботи патрулюють дно у пошуках можливих отворів.
На початку, коли минулого четверга ставили механічний ковпак, нафтова компанія BP казала, що він перекриє вилив нафти, доки не пробурять нову свердловину, і тоді отвір старої труби заллють важким цементом, створивши постійну заглушку. Але тепер, очевидно, план змінився.
Як повідомив адмірал Тад Аллен, урядовий представник, до клапанів ковпака мають приєднати труби, які виводитимуть нафту до танкерних суден на поверхні. Це означає, що якась невелика частина нафти все ж таки може тимчасово виливатися у затоку, поки не стане до ладу нова свердловина.
Інша справа – ліквідація наслідків екологічної катастрофи, очищення забрудненого довкілля. Це забере принаймні роки, якщо не десятиліття.
Вилив нафти зі свердловини на півторакілометровій глибини тривав 85 днів, 16 годин і 25 хвилин. Ця нафта загальним обсягом 184 мільйони барелів забруднила воду Мексиканської затоки й 920 кілометрів узбережжя. Відтак у затоці закрито для риболовлі площу близько 84 тисяч квадратних морських миль.
Днями президент США Барак Обама заявив: «На протязі майже 90 днів екологічної катастрофи ми всі сподівалися побачити нарешті чисту воду, замість нафти, що виливалася у (Мексиканську ) затоку. Але на нас лежить відповідальність за те, щоб вжити передбачливих заходів, а не таких, що пропонують короткотермінове рішення, що спричинилося б до ще більших проблем у недалекому майбутньому».
Чи все гаразд? Чи ковпак працює?
Ковпак працює, але не стовідсотково. Тиск, за останніми даними, трохи нижче очікуваного. Тому науковці тепер створюють мапу морського дна і, поки вони здійснюють численні тести уздовж свердловини, роботи патрулюють дно у пошуках можливих отворів.
На початку, коли минулого четверга ставили механічний ковпак, нафтова компанія BP казала, що він перекриє вилив нафти, доки не пробурять нову свердловину, і тоді отвір старої труби заллють важким цементом, створивши постійну заглушку. Але тепер, очевидно, план змінився.
Як повідомив адмірал Тад Аллен, урядовий представник, до клапанів ковпака мають приєднати труби, які виводитимуть нафту до танкерних суден на поверхні. Це означає, що якась невелика частина нафти все ж таки може тимчасово виливатися у затоку, поки не стане до ладу нова свердловина.
Інша справа – ліквідація наслідків екологічної катастрофи, очищення забрудненого довкілля. Це забере принаймні роки, якщо не десятиліття.