Рівне – Сьогодні Рівнераду пікетували рівняни, котрі намагаються завадити будівництву Російського духовного центру на найвищому місці на в’їзді до Рівного – Пагорбі Слави. Тим часом вірні УПЦ Московського патріархату стверджують: їм немає де молитися.
У 70-ті роки цей пагорб ще був колгоспною землею, на початку 80-х тут виріс меморіальний комплекс і парк Слави. У 90-ті їх занедбали. Та ось уже майже десятиліття навколо просторого пагорба точаться земельні суперечки. Тут уже виділяли землю або планували її виділити і під спортивний комплекс, і під ботанічний сад, і під етноцентр – щоправда, далі розмов чи й навіть рішень справа поки що не пішла.
Але якщо таких бажаних два гектари віддати церковній громаді – все зрушиться, бо люди на Рівненщині переважно віруючі. Тож до храму стежка не заросте, зауважує заступник старости громади, депутат Рівнеради Михайло Кирилов. «Якщо громада не має де збиратися, і зараз є необхідність побудувати храм, то чому треба забороняти й не підтримувати? – Навпаки, я вважаю, що це богоугодна справа», – каже він.
На запитання Радіо Свобода, чому храм повинен постати саме на Пагорбі Слави, Михайло Кирилов пояснив, що він давно потребує впорядкування, а про розташований там меморіальний комплекс згадують хіба що до Дня Перемоги – тож, мовляв, пагорб потрібно облаштувати і спорудити там храм Олександра Невського. «Це місце має бути святим для всіх – незалежно від того, до якої церкви вони ходять...» , – зазначає депутат.
Храми для всіх і для обраних
Михайло Кирилов, котрий лобіює це питання у Рівнераді, очолює в обласному центрі Русскій (він наполягає називати його саме так) культурний центр. Розповідає, що в центрі чимало українців, які цікавляться російською культурою. Лікар за професією, Кирилов відомий у Рівному і як меломан та меценат культурних заходів. Із багатьма українцями у Кирилова чудові стосунки. Він переконаний, що будівництво російського духовного центру тільки поліпшить їх. Ось тільки рівнян обурила стаття Кирилова в газеті товариства «Глаголъ», де він ототожнює Україну з Малоросією й розповідає, що Тарас Шевченко жодного разу не вжив слова «Україна» в «Кобзарі»
Натомість рівнянка Юлія, котра взяла участь у пікеті, не вірить, що майбутній храм зможе об’єднати вірян, якщо він належатиме УПЦ Московського патріархату. «Коли ми в минулому році поїхали на свято до Почаївського древнього монастиря, – розповідає вона, – то відчули себе ми, українці, як в гето. Тому що нам дозволили підійти тільки під стіни, а помолитися туди не пустили. Оскільки ми ідентифікували себе як українці і що ми з Київського патріархату».
Щодо того, що на пагорбі, (поряд із яким знаходиться страшне для рівнян місце розстрілів нацистами єврейського населення) варто було б спорудити культову споруду, розмови точаться ще з 1998 року, розповідає депутат Рівнеради Тетяна Ридюк. І подібні пропозиції були. Але віряни із Київського патріархату ініціювали це раніше, і вже зробили проект облаштування пагорба й будівництва Свято-Георгіївського храму, зазначає вона.
«Чекаємо рік-другий-третій. Тим часом по місту будуються церкви, – зауважує Тетяна Ридюк. – Тепер, коли Московський патріархат також претендує на це місце, коли вони наполягли настільки, і наш патріархат також подав заяву – депутати розгубилися, бо не всі були поінформовані, не знали, як краще вирішити: «а можливо, Московський не має єпархії, то їм дати»
Небажання поступитися двома гектарами на пагорбі Слави продиктоване ще й тим, що, скажімо, в Санкт-Петербурзі українцям не вдалося зареєструвати громаду УПЦ КП. Рівняни оперують фактами з іноземної преси, зокрема, статтями в французькому тижневику Le nouvel observateur, де йдеться про те, що французькі спецслужби підозрюють Росію в намірах під виглядом грандіозного духовно-культурного центру створити масштабний розвідувальний центр на території Франції. У той час, як у самій Росії продовжують руйнуватися сотні сільських храмів, управління справами президента Росії купило у французької влади територію неподалік Ейфелевої вежі за 80 мільйонів євро. Французький щотижневик Le nouvel observateur у номері за 28 травня 2010 року зазначає, що такі дії – «частина давно розробленої глобальної стратегії: легітимізації режиму Путіна за допомогою церкви».
Пагорб доведеться ділити?
Втім, рівнянин-росіянин Михайло Кирилов закликає земляків повернутися думками на рідну землю і каже, що вважає пристрасті довкола Пагорба Слави «брудними політичними іграми». Тож сподівається на позитивне вирішення питання про виділення ділянки під будівництво.
Але нинішня сесія, на яку чекали всі, не відбулася через відсутність кворуму. Міський голова Володимир Хомко полегшено зітхнув, а на запитання журналістів щодо його позиції в цьому питанні ухилився від відповіді: мовляв, нехай все вирішують народні обранці.
Комітет Національного порятунку в області розповсюдив заяву, у якій вимагає накласти мораторій на виділення землі на території пагорба. А тим часом до міськвиконкому надійшла заява на виділення тієї ж самої земельної ділянки для будівництва українського ойкуменічного духовного центру.
Але якщо таких бажаних два гектари віддати церковній громаді – все зрушиться, бо люди на Рівненщині переважно віруючі. Тож до храму стежка не заросте, зауважує заступник старости громади, депутат Рівнеради Михайло Кирилов. «Якщо громада не має де збиратися, і зараз є необхідність побудувати храм, то чому треба забороняти й не підтримувати? – Навпаки, я вважаю, що це богоугодна справа», – каже він.
На запитання Радіо Свобода, чому храм повинен постати саме на Пагорбі Слави, Михайло Кирилов пояснив, що він давно потребує впорядкування, а про розташований там меморіальний комплекс згадують хіба що до Дня Перемоги – тож, мовляв, пагорб потрібно облаштувати і спорудити там храм Олександра Невського. «Це місце має бути святим для всіх – незалежно від того, до якої церкви вони ходять...» , – зазначає депутат.
Храми для всіх і для обраних
Михайло Кирилов, котрий лобіює це питання у Рівнераді, очолює в обласному центрі Русскій (він наполягає називати його саме так) культурний центр. Розповідає, що в центрі чимало українців, які цікавляться російською культурою. Лікар за професією, Кирилов відомий у Рівному і як меломан та меценат культурних заходів. Із багатьма українцями у Кирилова чудові стосунки. Він переконаний, що будівництво російського духовного центру тільки поліпшить їх. Ось тільки рівнян обурила стаття Кирилова в газеті товариства «Глаголъ», де він ототожнює Україну з Малоросією й розповідає, що Тарас Шевченко жодного разу не вжив слова «Україна» в «Кобзарі»
Натомість рівнянка Юлія, котра взяла участь у пікеті, не вірить, що майбутній храм зможе об’єднати вірян, якщо він належатиме УПЦ Московського патріархату. «Коли ми в минулому році поїхали на свято до Почаївського древнього монастиря, – розповідає вона, – то відчули себе ми, українці, як в гето. Тому що нам дозволили підійти тільки під стіни, а помолитися туди не пустили. Оскільки ми ідентифікували себе як українці і що ми з Київського патріархату».
Щодо того, що на пагорбі, (поряд із яким знаходиться страшне для рівнян місце розстрілів нацистами єврейського населення) варто було б спорудити культову споруду, розмови точаться ще з 1998 року, розповідає депутат Рівнеради Тетяна Ридюк. І подібні пропозиції були. Але віряни із Київського патріархату ініціювали це раніше, і вже зробили проект облаштування пагорба й будівництва Свято-Георгіївського храму, зазначає вона.
«Чекаємо рік-другий-третій. Тим часом по місту будуються церкви, – зауважує Тетяна Ридюк. – Тепер, коли Московський патріархат також претендує на це місце, коли вони наполягли настільки, і наш патріархат також подав заяву – депутати розгубилися, бо не всі були поінформовані, не знали, як краще вирішити: «а можливо, Московський не має єпархії, то їм дати»
Небажання поступитися двома гектарами на пагорбі Слави продиктоване ще й тим, що, скажімо, в Санкт-Петербурзі українцям не вдалося зареєструвати громаду УПЦ КП. Рівняни оперують фактами з іноземної преси, зокрема, статтями в французькому тижневику Le nouvel observateur, де йдеться про те, що французькі спецслужби підозрюють Росію в намірах під виглядом грандіозного духовно-культурного центру створити масштабний розвідувальний центр на території Франції. У той час, як у самій Росії продовжують руйнуватися сотні сільських храмів, управління справами президента Росії купило у французької влади територію неподалік Ейфелевої вежі за 80 мільйонів євро. Французький щотижневик Le nouvel observateur у номері за 28 травня 2010 року зазначає, що такі дії – «частина давно розробленої глобальної стратегії: легітимізації режиму Путіна за допомогою церкви».
Пагорб доведеться ділити?
Втім, рівнянин-росіянин Михайло Кирилов закликає земляків повернутися думками на рідну землю і каже, що вважає пристрасті довкола Пагорба Слави «брудними політичними іграми». Тож сподівається на позитивне вирішення питання про виділення ділянки під будівництво.
Але нинішня сесія, на яку чекали всі, не відбулася через відсутність кворуму. Міський голова Володимир Хомко полегшено зітхнув, а на запитання журналістів щодо його позиції в цьому питанні ухилився від відповіді: мовляв, нехай все вирішують народні обранці.
Комітет Національного порятунку в області розповсюдив заяву, у якій вимагає накласти мораторій на виділення землі на території пагорба. А тим часом до міськвиконкому надійшла заява на виділення тієї ж самої земельної ділянки для будівництва українського ойкуменічного духовного центру.
| Із початку 90-х років віряни УПЦ (МП) моляться у нижньому храмі центрального Свято-Воскресенського собору. Вірні Київського патріархату, окрім верхнього храму, збудували на центральній вулиці ще один, Свято-Покровський собор. Церкви обох патріархатів громади споруджують в сучасних мікрорайонах міста, окрім того УПЦ Московського патріархату отримала для богослужінь найстарішу в місті дерев’яну церкву, розташовану на вулиці Шевченка. На Рівненщині діє Корецький ставропігійний жіночий монастир, підпорядкований безпосередньо Московському патріархові, Городоцький жіночий і Межирицький чоловічий монастирі УПЦ (МП); найчистіші джерела Волинського краю святої Ганни і Святого Миколая, котрі б’ють з-під рівненської землі й приваблюють десятки тисяч прочан, знаходяться у віданні УПЦ (МП). |