Лондон – Британський уряд закликав громадян країни визначити закони і постанови, яких вони найбільше хотіли б позбутися. Заступник прем’єр-міністра Великої Британії Нік Клеґґ презентував інтернет-сторінку, на якій громадськість зможе вносити пропозиції щодо зменшення бюрократії. Уряд обіцяє враховувати найслушніші пропозиції у своїй роботі.
Представляючи інтернет-сторінку Your Freedom (у перекладі «Ваша свобода»), покликану сприяти передачі більших повноважень від держави людям, заступник прем’єр-міністра Нік Клеґґ заявив, що на ній британці також зможуть пропонувати шляхи зменшення бюрократії. Згідно із Клеґґом, найкращі пропозиції буде враховано у проекті Закону про свободу, який мають оприлюднити восени цього року.
На новій інтернет-сторінці вже з’явилося кількасот ідей, включно із закликами скасувати заборону на паління у громадських місцях, переглянути обмеження швидкості на автошляхах і припинити «переслідування й арешти невинних фотографів» у межах антитерористичних законів.
Нік Клеґґ таким чином пояснив механізм дії нового проекту: «Врешті-решт вирішувати буде уряд. Але ключовим моментом є те, що хоча міністри можуть не погодитися із пропозиціями, ці пропозиції будуть добре озвучені. Ми не зможемо контролювати те, які ідеї будуть найбільш популярні, найбільш чисельні. Думаю, це може навіть стати такою собі забавою – побачити думки людей про недолугі правила, яких треба позбутися. Наприклад, я щойно знайшов, ви не повірите, все ще чинний старий закон, відповідно до якого є порушенням, якщо ви не повідомите владу про те, що у вас у домашньому садку з’явилася сіра білка».
Нік Клеґґ відповідає в коаліційному уряді консерваторів і лібералів за програму політичних реформ. У травні він пообіцяв найбільшу реформу британської демократичної системи із часу Акту про велику реформу 1832 року.
Найважливіші пропозиції досі полягають у запровадженні фіксованої парламентської каденції (за чинної системи час оголошення нових виборів є виключною прерогативою прем’єр-міністра), виборної верхньої палати парламенту (нині членів Палати Лордів призначає на довічно уряд або королева), а також у референдумі щодо зміни виборчої системи.
Нова інтернет-сторінка містить три питання до громадян, одне з яких сформульовано так: «Які нинішні закони ви хотіли б скасувати або змінити, бо вони обмежують ваші громадянські свободи?» Друге питання стосується законів, які слід усунути або змінити, щоб зробити підприємницьку або організаційну діяльність максимально легкою. Третє питання: які дії, що нині вважаються правопорушеннями, на думку британців ними не є, а тому закон про це слід скасувати?
Сумніви щодо спроможності ідеї Клеґґа
Деякі фахівці скептично ставляться до ідеї Клеґґа. Звичайно, громадянські свободи слід захищати, але чи всі? Наприклад, чи є обмеженням громадянських свобод заборона палити у громадських місцях? Чи вона є просто резонним заходом для захисту громадського здоров’я? Зазначається також, що бажання уряду зменшити кількість законів на практиці може призвести до створення нових. Адже, якщо уряд, як він декларує, хоче зменшити використання в країні камер спостереження на тих підставах, що це обмежує особисті свободи, то потрібний новий закон, що це регулює. Також Клеґґ може одержати неприємні поради щодо політики Ліберально-демократичної партії, яку він очолює.
У євроскептичній Британії легко передбачити наплив на нову інтернет-сторінку тисяч пропозицій щодо закону про вихід Британії з ЄС, бо, на думку цих дописувачів, Брюссель викорінив традиційні британські свободи.
У цьому небезпека консультацій із громадськістю. Вона не завжди каже політикам те, що вони хочуть почути від народу. З іншого боку, усунення непотрібних законів виглядає доброю ідеєю, якщо взяти до уваги, що попередній уряд Лейбористської партії з 1997 року створив близько 4200 нових законів.
На новій інтернет-сторінці вже з’явилося кількасот ідей, включно із закликами скасувати заборону на паління у громадських місцях, переглянути обмеження швидкості на автошляхах і припинити «переслідування й арешти невинних фотографів» у межах антитерористичних законів.
Нік Клеґґ таким чином пояснив механізм дії нового проекту: «Врешті-решт вирішувати буде уряд. Але ключовим моментом є те, що хоча міністри можуть не погодитися із пропозиціями, ці пропозиції будуть добре озвучені. Ми не зможемо контролювати те, які ідеї будуть найбільш популярні, найбільш чисельні. Думаю, це може навіть стати такою собі забавою – побачити думки людей про недолугі правила, яких треба позбутися. Наприклад, я щойно знайшов, ви не повірите, все ще чинний старий закон, відповідно до якого є порушенням, якщо ви не повідомите владу про те, що у вас у домашньому садку з’явилася сіра білка».
Нік Клеґґ відповідає в коаліційному уряді консерваторів і лібералів за програму політичних реформ. У травні він пообіцяв найбільшу реформу британської демократичної системи із часу Акту про велику реформу 1832 року.
Найважливіші пропозиції досі полягають у запровадженні фіксованої парламентської каденції (за чинної системи час оголошення нових виборів є виключною прерогативою прем’єр-міністра), виборної верхньої палати парламенту (нині членів Палати Лордів призначає на довічно уряд або королева), а також у референдумі щодо зміни виборчої системи.
Нова інтернет-сторінка містить три питання до громадян, одне з яких сформульовано так: «Які нинішні закони ви хотіли б скасувати або змінити, бо вони обмежують ваші громадянські свободи?» Друге питання стосується законів, які слід усунути або змінити, щоб зробити підприємницьку або організаційну діяльність максимально легкою. Третє питання: які дії, що нині вважаються правопорушеннями, на думку британців ними не є, а тому закон про це слід скасувати?
Сумніви щодо спроможності ідеї Клеґґа
Деякі фахівці скептично ставляться до ідеї Клеґґа. Звичайно, громадянські свободи слід захищати, але чи всі? Наприклад, чи є обмеженням громадянських свобод заборона палити у громадських місцях? Чи вона є просто резонним заходом для захисту громадського здоров’я? Зазначається також, що бажання уряду зменшити кількість законів на практиці може призвести до створення нових. Адже, якщо уряд, як він декларує, хоче зменшити використання в країні камер спостереження на тих підставах, що це обмежує особисті свободи, то потрібний новий закон, що це регулює. Також Клеґґ може одержати неприємні поради щодо політики Ліберально-демократичної партії, яку він очолює.
У євроскептичній Британії легко передбачити наплив на нову інтернет-сторінку тисяч пропозицій щодо закону про вихід Британії з ЄС, бо, на думку цих дописувачів, Брюссель викорінив традиційні британські свободи.
У цьому небезпека консультацій із громадськістю. Вона не завжди каже політикам те, що вони хочуть почути від народу. З іншого боку, усунення непотрібних законів виглядає доброю ідеєю, якщо взяти до уваги, що попередній уряд Лейбористської партії з 1997 року створив близько 4200 нових законів.