Рівне – Із найдовшої у Європі вузькоколійної залізниці, яка діє на рівненському Поліссі, відтепер розпочинатиметься «Бурштиновий шлях». Спільний українсько-польський культурно-економічний проект народився минулого місяця у Гданську, де відбувся форум міст «Бурштинового шляху». У рамках проекту сьогодні в поліському селищі Антонівка відбувся Перший регіональний відкритий етно-тур-фестиваль «Бурштиновий шлях», покликаний привернути увагу до багатого культурною спадщиною та природними дарами краю.
Фестиваль розпочався з відкриття музею «поліського трамваю» – так любовно називають поліщуки свою унікальну вузькоколійку, якою 115 років користуються місцеві мешканці. Колія проходить саме в тих краях, де розміщені родовища «сонячного каменю» (так ще називають у народі бурштин) і лікувальні гліцеринові озера.
Добротна, хоча й мініатюрна, схожа на дитячу, залізниця, пережила часи розрух і депресій і досі є не лише «дорогою життя» для мешканців ста поліських сіл, а й українською родзинкою для туристів. Поки що небагато з них знали про існування колії Антонівка – Зарічне. А все ж усе частіше сюди дістаються іноземці.
Популяризують новий туристичний проект українські заробітчани, розповідає завідувач Володимирецького районного історичного музею Володимир Савонік. Адже в Іспанії, Данії, Португалії вони часто носять національний одяг, співають українських пісень.
«Це цікавить європейців, і вони приїжджають не тільки заради вузькоколійки, а заради того, щоб побачити це все унікальне – побут і колорит поліського краю. Ми змогли залучити таким чином широку громадськість зі східної, центральної і навіть південної Європи, адже минулого року в нас була навіть група португальців і іспанців», – зауважує Савонік.
Польські і німецькі туристи найчастіше користуються «поліським трамваєм» і гостинністю поліщуків, говорить провідниця Людмила Тарасюк. Нещодавно цілий вагон заповнили голландці, то місцеві люди влаштували їм справжнє свято і пригощали домашніми варениками.
Вузькоколійкою до бурштинових скарбів, історичних знахідок і культурних відкриттів
Віднедавна гості вузькоколійки зможуть відвідати ще й інші місця – наприклад, село Городець, де збереглася резиденція польського магната Фердинанда Красицького, а в літературному музеї зібрані твори мешканців цих країв – української поетеси Галини Гордасевич і польського класика Юзефа Крашевського, майстрині народної творчості Ганни Левончук. Також тут похований класик єврейської поезії Ошер Шварцман.
У Володимирці нині створюють музеї поліської природи. А ще від сьогодні відвідувачі станції можуть потрапити до музею залізниці в Антонівці, експонати якого – від старовинного кашкета залізничника й давнього залізничного приладдя – зібрані від місцевих мешканців. Є тут і цінні зразки поліського бурштину унікальних кольорів – від білого до зеленого і чорного.
Віднині поліщуки мають і «Бурштинову берегиню» – оберіг фестивалю, зроблений руками майстрів проекту «Бурштиновий світ».
Як розповів на фестивалі керівник проекту Віктор Подолян, науковці і ювеліри із Рівного, польського Гданська й російського Калінінграда, а також із Німеччини і Канади вже провели кілька міжнародних науково-практичних конференцій на тему розробки й використання бурштину. Ці зустрічі водночас спонукають українську владу зробити перший крок до легального видобутку бурштину в Україні приватними компаніями – цивілізовано, платячи податки, щоб з цього заробляли місцеві люди, зазначає Віктор Подолян.
Фестиваль «Бурштиновий шлях» проводитимуть щорічно упродовж 16 років – на кожній зі станцій вузькоколійки. Тут експонуватимуть вироби місцевих умільців, серед яких поважне місце займає бурштинова оздоба. До проекту за сприяння польських партнерів долучатимуть європейські кошти, спрямовані на відродження етнотуризму, розповів заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов. Про це йдеться у стратегічному документі, який має назву «Західна брама».
Добротна, хоча й мініатюрна, схожа на дитячу, залізниця, пережила часи розрух і депресій і досі є не лише «дорогою життя» для мешканців ста поліських сіл, а й українською родзинкою для туристів. Поки що небагато з них знали про існування колії Антонівка – Зарічне. А все ж усе частіше сюди дістаються іноземці.
Популяризують новий туристичний проект українські заробітчани, розповідає завідувач Володимирецького районного історичного музею Володимир Савонік. Адже в Іспанії, Данії, Португалії вони часто носять національний одяг, співають українських пісень.
«Це цікавить європейців, і вони приїжджають не тільки заради вузькоколійки, а заради того, щоб побачити це все унікальне – побут і колорит поліського краю. Ми змогли залучити таким чином широку громадськість зі східної, центральної і навіть південної Європи, адже минулого року в нас була навіть група португальців і іспанців», – зауважує Савонік.
Польські і німецькі туристи найчастіше користуються «поліським трамваєм» і гостинністю поліщуків, говорить провідниця Людмила Тарасюк. Нещодавно цілий вагон заповнили голландці, то місцеві люди влаштували їм справжнє свято і пригощали домашніми варениками.
Вузькоколійкою до бурштинових скарбів, історичних знахідок і культурних відкриттів
Віднедавна гості вузькоколійки зможуть відвідати ще й інші місця – наприклад, село Городець, де збереглася резиденція польського магната Фердинанда Красицького, а в літературному музеї зібрані твори мешканців цих країв – української поетеси Галини Гордасевич і польського класика Юзефа Крашевського, майстрині народної творчості Ганни Левончук. Також тут похований класик єврейської поезії Ошер Шварцман.
У Володимирці нині створюють музеї поліської природи. А ще від сьогодні відвідувачі станції можуть потрапити до музею залізниці в Антонівці, експонати якого – від старовинного кашкета залізничника й давнього залізничного приладдя – зібрані від місцевих мешканців. Є тут і цінні зразки поліського бурштину унікальних кольорів – від білого до зеленого і чорного.
Віднині поліщуки мають і «Бурштинову берегиню» – оберіг фестивалю, зроблений руками майстрів проекту «Бурштиновий світ».
Як розповів на фестивалі керівник проекту Віктор Подолян, науковці і ювеліри із Рівного, польського Гданська й російського Калінінграда, а також із Німеччини і Канади вже провели кілька міжнародних науково-практичних конференцій на тему розробки й використання бурштину. Ці зустрічі водночас спонукають українську владу зробити перший крок до легального видобутку бурштину в Україні приватними компаніями – цивілізовано, платячи податки, щоб з цього заробляли місцеві люди, зазначає Віктор Подолян.
Фестиваль «Бурштиновий шлях» проводитимуть щорічно упродовж 16 років – на кожній зі станцій вузькоколійки. Тут експонуватимуть вироби місцевих умільців, серед яких поважне місце займає бурштинова оздоба. До проекту за сприяння польських партнерів долучатимуть європейські кошти, спрямовані на відродження етнотуризму, розповів заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов. Про це йдеться у стратегічному документі, який має назву «Західна брама».