Прага – Розвідка Росії активізує свою діяльність на теренах Чехії. Про це повідомляє чеська служба безпеки у своєму звіті за підсумками 2009 року. Чехи називають відразу кілька сфер, де було помічено особливе нарощування активності російських шпигунів – енергетика, збройні сили, наука, студентська молодь.
Особливо активізувалась російська розвідка після оголошення планів розміщення американської системи ПРО в Чехії й добудови нових енергоблоків атомної станції Темелін, що біля австрійського кордону, мовиться у новому звіті.
За право добудови цієї станції серед інших змагаються російський «Атомстройэкспорт» та американська компанія Westinghouse.
«Російською розвідкою займаємось передусім тому, що вона намагається втримати в нас постійно високу кількість своїх людей. А їхня діяльність минулого року була дуже широкою й інтенсивною», – говорить речник чеської Інформаційної служби безпеки (BIS) Ян Шуберт.
«Кремль свої імперські амбіції не обмежує Ужгородом»
Як зазначено у звіті, російська розвідка в Чехії в окремих випадках продовжує роботу своєї радянської попередниці.
«Це проявляється у створенні нових і розширенні існуючих інформаційних джерел і шляхів, якими вони діють. Це намагання входити до широкого діапазону галузей суспільного життя й науки, проникати до середовища політиків, учених, дослідників і студентів. Це також використання дезінформації, компрометуючих методів. Вже минулого року ми сказали вголос, що це є поверненням до так званих активних заходів безпеки, які використовувались в часи Радянського Союзу», – пояснює Ян Шуберт.
Він зазначає, що активні спроби російської розвідки завербувати своїх колишніх, чи навіть і нинішніх громадян, що живуть постійно на території Чеської Республіки, є настільки нав’язливими, що дехто з них змушений навіть покинути Чехію.
«Це справді так. Зусилля російської розвідки здобути для себе співпрацівників із середовища співгромадян, тих, хто довго живе в Чехії, в низці випадків не є успішними. Можна сказати, що багато з росіян не відчувають потреби бути інструментом, керованим із центру, російською державною адміністрацією й тому цю співпрацю відкидають», – зауважив Ян Шуберт.
Деякі чеські політики вважають, що причина російської шпигунської активності лежить не тільки в прагматичній, але і в психологічній площині.
В інтерв’ю Радіо Свобода чеський сенатор Яромір Штєтіна зазначив: «Гадаю, що російська розвідка цікавиться Чехією тому, що ще не зникли імперські амбіції Москви, яка все ще не усвідомила, що Радянський Союз вже не існує, й що Чехія є суверенною державою. Кремль свої імперські амбіції не обмежує Ужгородом, а сягає аж до Карлових Варів. Відчуття відсутності Радянського Союзу після його розпаду було дуже сильним, тому сьогодні в міжнародній політиці, передусім – у дипломатії посередництвом розвідки Росія намагається здобути втрачені позиції в Центральній Європі».
За право добудови цієї станції серед інших змагаються російський «Атомстройэкспорт» та американська компанія Westinghouse.
«Російською розвідкою займаємось передусім тому, що вона намагається втримати в нас постійно високу кількість своїх людей. А їхня діяльність минулого року була дуже широкою й інтенсивною», – говорить речник чеської Інформаційної служби безпеки (BIS) Ян Шуберт.
«Кремль свої імперські амбіції не обмежує Ужгородом»
Як зазначено у звіті, російська розвідка в Чехії в окремих випадках продовжує роботу своєї радянської попередниці.
«Це проявляється у створенні нових і розширенні існуючих інформаційних джерел і шляхів, якими вони діють. Це намагання входити до широкого діапазону галузей суспільного життя й науки, проникати до середовища політиків, учених, дослідників і студентів. Це також використання дезінформації, компрометуючих методів. Вже минулого року ми сказали вголос, що це є поверненням до так званих активних заходів безпеки, які використовувались в часи Радянського Союзу», – пояснює Ян Шуберт.
Він зазначає, що активні спроби російської розвідки завербувати своїх колишніх, чи навіть і нинішніх громадян, що живуть постійно на території Чеської Республіки, є настільки нав’язливими, що дехто з них змушений навіть покинути Чехію.
«Це справді так. Зусилля російської розвідки здобути для себе співпрацівників із середовища співгромадян, тих, хто довго живе в Чехії, в низці випадків не є успішними. Можна сказати, що багато з росіян не відчувають потреби бути інструментом, керованим із центру, російською державною адміністрацією й тому цю співпрацю відкидають», – зауважив Ян Шуберт.
Деякі чеські політики вважають, що причина російської шпигунської активності лежить не тільки в прагматичній, але і в психологічній площині.
В інтерв’ю Радіо Свобода чеський сенатор Яромір Штєтіна зазначив: «Гадаю, що російська розвідка цікавиться Чехією тому, що ще не зникли імперські амбіції Москви, яка все ще не усвідомила, що Радянський Союз вже не існує, й що Чехія є суверенною державою. Кремль свої імперські амбіції не обмежує Ужгородом, а сягає аж до Карлових Варів. Відчуття відсутності Радянського Союзу після його розпаду було дуже сильним, тому сьогодні в міжнародній політиці, передусім – у дипломатії посередництвом розвідки Росія намагається здобути втрачені позиції в Центральній Європі».