Київ – Не вщухають пристрасті навколо проголосованого у першому читанні проекту податкового кодексу. Небезпечним для української економіки та бізнесу вважають його представники парламентської опозиції. Урядовці ж називають проект реформаторським, а члени робочої групи з його доопрацювання переконують, що в підсумку він має стати вдалим компромісом між бізнесом і владою.
До проекту податкового кодексу, який очікує другого читання у парламенті, вже надійшло понад 600 пропозицій про зміни та доповнення. Голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, бютівець Сергій Терьохін прогнозує, що порівняльна таблиця пропозицій щодо проекту кодексу перевищить дві з половиною тисячі сторінок, тож урахувати їх у стислий термін, як цього прагне уряд – нереально. Проте навіть якщо податковий кодекс буде ухвалений зі змінами – він становитиме величезну небезпеку для економіки та бізнесу, зауважує Сергій Терьохін.
«Другий розділ, де йдеться про повноваження податкової адміністрації – краще не читати! Хочуть запровадити безспірне списання коштів – це фактично презумпція винуватості! Якщо прийдуть і нарахують податок – ви його сплачуєте, а тоді вже можете звернутися до суду, – наводить приклад депутат. – Але навіть якщо ви його виграєте – забрати свої гроші з бюджету буде важко. Цей проект не можна назвати кодексом».
Сергій Терьохін називає й інші підводні камені майбутньої «податкової конституції». Ідеться про збільшення терміну повернення ПДВ, зменшення прав платників податків (які зможуть без рішень суду відвідувати підприємства і встановлювати їхню платоспроможність,) оподаткування депозитів та підвищення ролі Кабінету Міністрів, який зможе регулювати фіскальну систему без ухвалення спеціальних законів.
Тиск на підприємця як прояв податкової дисципліни
Представники парламентської опозиції пропонують розробляти та ухвалювати кодекс поступово впродовж кількох років, розділ за розділом, як це робиться у розвинених державах.
Те, що нинішній проект податкового кодексу вдарить по малому і середньому бізнесу, бо в ньому йдеться зокрема про скасування єдиного податку для підприємців, які працюють у комп’ютерній, юридичній, та деяких інших галузях, і про загальне зростання фіскального тиску, відзначає голова юридичної компанії Олександр Мінін.
«Що б не говорили розробники проекту – він призведе до значного зростання податкового тиску. Аналіз свідчить, що в більшості випадків для різних галузей буде ризик великого (до 10 відсотків) зростання реальної ставки податку, виміряної за міжнародними стандартами», – зауважує пан Мінін.
Натомість учасник розробки проекту, міністр фінансів України Федір Ярошенко називає його реформаторським.
«Податкова реформа є однією з головних вимог суспільства, і новий проект податкового кодексу забезпечує правове підґрунтя для її проведення», – каже він. Таким підґрунтям міністр називає зокрема закладені у проекті підвищення податкової дисципліни, зміни бухгалтерського обліку та довгострокове бюджетне планування.
Тим часом проект податкового кодексу критично оцінив і Президент Віктор Янукович. Глава держави назвав його кодексом для податківців, а не для промисловості та бізнесу, і сказав, що документ потребує доопрацювання.
Кодекс має проблеми, але до осені можна все змінити – Кужель
Представники робочої групи з доопрацювання кодексу висловлюють переконання, що із необхідними змінами він стане здоровим компромісом між владою та бізнесом.
Екс-голова Держкомпідприємництва, заступник голови партії «Сильна Україна» Олександра Кужель зазначає: «Головне, що кодекс внесений до Верховної Ради. Ніколи не буде кодексу, який на сто відсотків підтримає бізнес. Але в нас зараз є унікальна можливість об’єднувати зусилля і відпрацювати цей кодекс по розділах, разом із бізнесом. Перші два ми вже відпрацювали».
Пані Кужель також зауважує, що такі проблемні моменти нового кодексу, як податок на депозит та скасування спрощеного оподаткування мають бути відтерміновані на кілька років, а обсяг доходів, який дає підприємцеві право на податкові канікули – має збільшуватися, залежно від кількості його найманих працівників.
Водночас колишня голова Держкомпідприємництва дала зрозуміти, що голова робочої групи з доопрацювання кодексу Сергій Тігіпко вимагатиме внесення до проекту змін, які мають зробити його більш прийнятним для бізнесу. А якщо це не вдасться, то, за словами Кужель, «Тігіпко готовий вдатися до радикальних дій».
Члени робочої групи з доопрацювання проекту податкового кодексу кажуть, що для створення його прийнятної редакції потрібен час, і пропонують перенести його розгляд у другому читанні на осінь.
«Другий розділ, де йдеться про повноваження податкової адміністрації – краще не читати! Хочуть запровадити безспірне списання коштів – це фактично презумпція винуватості! Якщо прийдуть і нарахують податок – ви його сплачуєте, а тоді вже можете звернутися до суду, – наводить приклад депутат. – Але навіть якщо ви його виграєте – забрати свої гроші з бюджету буде важко. Цей проект не можна назвати кодексом».
Сергій Терьохін називає й інші підводні камені майбутньої «податкової конституції». Ідеться про збільшення терміну повернення ПДВ, зменшення прав платників податків (які зможуть без рішень суду відвідувати підприємства і встановлювати їхню платоспроможність,) оподаткування депозитів та підвищення ролі Кабінету Міністрів, який зможе регулювати фіскальну систему без ухвалення спеціальних законів.
Тиск на підприємця як прояв податкової дисципліни
Представники парламентської опозиції пропонують розробляти та ухвалювати кодекс поступово впродовж кількох років, розділ за розділом, як це робиться у розвинених державах.
Те, що нинішній проект податкового кодексу вдарить по малому і середньому бізнесу, бо в ньому йдеться зокрема про скасування єдиного податку для підприємців, які працюють у комп’ютерній, юридичній, та деяких інших галузях, і про загальне зростання фіскального тиску, відзначає голова юридичної компанії Олександр Мінін.
«Що б не говорили розробники проекту – він призведе до значного зростання податкового тиску. Аналіз свідчить, що в більшості випадків для різних галузей буде ризик великого (до 10 відсотків) зростання реальної ставки податку, виміряної за міжнародними стандартами», – зауважує пан Мінін.
Натомість учасник розробки проекту, міністр фінансів України Федір Ярошенко називає його реформаторським.
«Податкова реформа є однією з головних вимог суспільства, і новий проект податкового кодексу забезпечує правове підґрунтя для її проведення», – каже він. Таким підґрунтям міністр називає зокрема закладені у проекті підвищення податкової дисципліни, зміни бухгалтерського обліку та довгострокове бюджетне планування.
Тим часом проект податкового кодексу критично оцінив і Президент Віктор Янукович. Глава держави назвав його кодексом для податківців, а не для промисловості та бізнесу, і сказав, що документ потребує доопрацювання.
Кодекс має проблеми, але до осені можна все змінити – Кужель
Представники робочої групи з доопрацювання кодексу висловлюють переконання, що із необхідними змінами він стане здоровим компромісом між владою та бізнесом.
Екс-голова Держкомпідприємництва, заступник голови партії «Сильна Україна» Олександра Кужель зазначає: «Головне, що кодекс внесений до Верховної Ради. Ніколи не буде кодексу, який на сто відсотків підтримає бізнес. Але в нас зараз є унікальна можливість об’єднувати зусилля і відпрацювати цей кодекс по розділах, разом із бізнесом. Перші два ми вже відпрацювали».
Пані Кужель також зауважує, що такі проблемні моменти нового кодексу, як податок на депозит та скасування спрощеного оподаткування мають бути відтерміновані на кілька років, а обсяг доходів, який дає підприємцеві право на податкові канікули – має збільшуватися, залежно від кількості його найманих працівників.
Водночас колишня голова Держкомпідприємництва дала зрозуміти, що голова робочої групи з доопрацювання кодексу Сергій Тігіпко вимагатиме внесення до проекту змін, які мають зробити його більш прийнятним для бізнесу. А якщо це не вдасться, то, за словами Кужель, «Тігіпко готовий вдатися до радикальних дій».
Члени робочої групи з доопрацювання проекту податкового кодексу кажуть, що для створення його прийнятної редакції потрібен час, і пропонують перенести його розгляд у другому читанні на осінь.